Глава 3 Фінансова політика і фінансовий механізм Що слід розуміти під державною фінансовою політикою?

Політика – це сфера людської діяльності, форма суспільної життєдіяльності. Вона виникла внаслідок необхідності узгодження приватних, часткових (групових) інтересів більш загальному інтересу – суспільному.

Поняття „фінансова політика” поєднує в собі категорії – фінанси та політика.

Фінансова політика часто розглядається як певна діяльність державних органів, пов’язана з використанням фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

Таке трактування таїть в собі ряд недоліків. Річ у тому, що функції і завдання держави трансформуються відповідно до пануючих в суспільстві уявлень про роль держави в розвитку суспільства. Так, наприклад, питання державного втручання в економіку України, вирівнювання соціально-економічних умов життєдіяльності населення і багато інших питань, що визначають функції і задачі держави, дотепер залишаються дискусійними.

Інший аргумент. Використання фінансової політики тільки як засобу (інструменту) виконання функцій держави неминуче веде до конфлікту інтересів державних органів влади, органів місцевого самоврядування з господарюючими суб’єктами і населенням країни, свідками чого ми і є.

Так, наприклад, багатьма фахівцями, включаючи представників органів державної влади, переконливо обґрунтовувалася неефективність існуючої податкової системи, а для ряду сфер бізнесу — її згубність. Тим не менше вона довго залишалася без змін, а те що проводяться в даний час, так звані реформи податкової системи, за великим рахунком не міняють її суті. В даному випадку державна фінансова політика де-факто трансформувалася у фінансову політику окремої групи осіб, яку активно проводять в життя відповідні органи державної влади.

З викладеного вище можна зробити принаймні три висновки. По-перше, державна фінансова політика повинна виступати засобом вирішення соціально-економічних завдань суспільства, а не бути інструментом досягнення цілей тих або інших органів влади, переслідуючи власні інтереси. По-друге, фінансова політика держави повинна враховувати інтереси всіх суб’єктів фінансової системи, а не тільки органів державної влади. По-третє, слід розрізняти державну фінансову політику і фінансову політику державних органів влади.

Отже, державну фінансову політику слід розглядати як частину соціально-економічної політики держави по забезпеченню збалансованого зростання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи країни, що в кінцевому результаті призведе до покращення соціального та матеріального добробуту суспільства.

Ігнорування необхідності збалансованого зростання фінансових ресурсів, як показує світовий досвід, веде до деградації самої фінансової системи, занепаду і розвалу економіки, що в разі незмінності стратегії фінансової політики України, ми будемо мати змогу спостерігати такий процес і в нашій країні.

Яка мета державної фінансової політики?

На думку С. Ю. Вітте, ключова особливість фінансової політики полягає у тому, що вона „..повинна бути направлена на всесвітнє сприяння економічним успіхам і розвитку продуктивних сил країни. Така політика може дати якнайкращі результати і відносно фінансового господарства, підносячись разом з народним добробутом, платоспроможною силою населення і примножуючи джерела державних доходів”⁸.

Дотримуючись даного погляду на спрямованість фінансової політики, в якості її головної мети слід рахувати створення фінансових умов для соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення рівня і якості життя населення.