З якою метою фінансові організації об’єднуються у фінансові союзи та асоціації? у чому полягає специфіка діяльності цих організацій?

Основне призначення фінансових союзів та асоціацій, як було зазначено вище, полягає в представленні, лобіюванні та захисті інтересів груп фінансових інститутів перед державою та суспільством. Розглянемо більш детальніше функції фінансових союзів і асоціацій:

• функція лобіювання інтересів (здійснюється шляхом внесення пропозицій і поправок до законодавчих та інших нормативних актів, представництва в законодавчих і виконавчих державних органах влади). Слід зазначити, що в українському законодавстві такої норми ще не передбачено, але законопроект з введенням професії „лобіст” знаходиться на розгляді в Верховній Раді України;

• сервісні функції, які надаються безпосередньо фінансовим інститутам відповідної групи (наприклад, здійснення програм перепідготовки, аудит, консультації і т. п.);

• маркетингові функції: формування суспільної думки через засоби масової інформації (public relations);

• узгодження інтересів фінансових інститутів в рамках союзів і створення загальних норм чи рекомендацій, особливо у сфері ціноутворення, методів конкурентної боротьби та ін.

Фінансові союзи і асоціації створюються, як правило фінансовими інститутами, які виконують однотипні, споріднені функції. Наприклад, це можуть бути союзи або асоціації комерційних банків, факторингових компаній, інвестиційних фондів. Особливо актуальне створення фінансових союзів і асоціацій для невеликих за розміром капіталу організацій, оскільки їм складно протистояти поодинці крупним конкурентам. Так, наприклад, в багатьох європейських країнах створюються фінансові союзи кредитних кооперативів з метою надання взаємної фінансової допомоги, в першу чергу надання позик за рахунок створення спільних фондів. Оскільки фінансові можливості кредитних кооперативів не порівнянні з ресурсами, яких мають в своєму розпорядженні комерційні банки, особливо крупні, виникає природна необхідність в об’єднанні зусиль, яке можливо здійснювати двома способами: або за рахунок створення на пайовій основі кредитних кооперативів і банків другого рівня, або шляхом об’єднання в союзи для виконання функцій, які були представлені вище.

Фінансові союзи не здійснюють фінансову діяльність, зокрема, вони не залучають кошти, як фінансові інститути, у формі депозитних і не депозитних запозичень, не надають позики і не розміщують кошти в цінні папери і т.п. Відповідно діяльність фінансових союзів носить некомерційний характер. Основним джерелом фінансування фінансових союзів є внески їх членів. Вилучені кошти використовується при цьому для оплати праці персоналу таких союзів і виконання статутних завдань.

Чим відрізняється універсальна фінансова система від сегментованої?

В універсальній фінансовій системі законодавчо не обмежується виконання банками тих операцій фінансового обслуговування, які не відносяться до банківських. Це — фундаментальна ознака. Класичним зразком такої системи вважається німецька.

У чітко сегментованій фінансовій системі банкам не можна виконувати небанківські функції. Додатковою ознакою, хоча і не абсолютною, є жорсткіше розмежування сфер діяльності і окремих операцій. При сегментованій системі банківські операції з прийому депозитів і видачі кредитів законодавчо відокремлені від операцій з випуску та розміщенню цінних паперів промислових компаній та ряду інших видів послуг (страхування, операції з нерухомістю, трастові операції). Ці операції виконуються спеціалізованими організаціями.

Іноді говорять, що зворотна сторона універсалізму — можливість виконання небанківськими організаціями банківських функцій. Така думка не чітка, бо практично у всіх країнах як з універсальними, так і з сегментованими системами існують як організації, яким дозволено виконувати частину банківських операцій, так і ті, які не мають право це робити. Перші — це фактично небанківські кредитні організації.