Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси у запитаннях і відповідях.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
5.16 Mб
Скачать

Яка історія виникнення та розвитку фінансів як науки?

У різних літературних джерелах існують власні уявлення як про походження терміну „фінанси”, так і про сутність цієї економічної категорії. Деякі автори стверджують, що цей термін виник в XIII—XV ст. у торгових містах Італії, який надалі набув міжнародного поширення і став активно використовуватись, як поняття, пов’язане з системою грошових відносин між населенням та державою2. Інші автори стверджують, що це поняття було введене в обіг французьким вченим Ж. Боденом, який в 1755 р. видав роботу „Шесть книг о республике”3. Разом з цим необхідно врахувати те, що перший трактат про сутність фінансів з’явився в XXIII ст. - це була видана в 1766 році книга Ф. Юсті „Система фінансового господарства” (друга інтерпретація російського перекладу „Система сутності фінансів”). Ф Юсті впевнено називають батьком фінансової науки.

У суспільствах з переважанням натуральних відносин перерозподільні процеси носили перш за все характер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвиток товарно-грошових відносин призвів до зміни форми перерозподільних відносин, - вони стали носити переважно грошовий характер. Проте суть цих відносин принципово не змінилася.

Власне, поняття „фінанси”, в сучасному його уявленні, можна віднести до етапу відособлення державної скарбниці, виникнення державного бюджету.

Слід зазначити, що уявлення про фінанси, суті фінансових відносин видозмінювалося. Трансформація поглядів на економічну категорію фінансів з кінця XVII до кінця XIX ст. представлена в роботі С.Ю. Вітте, який зазначав: „ ...з кінця XVII століття ... під словом „фінанси” ... стали розуміти всю сукупність державного майна і взагалі стан всього державного господарства. У суті всієї сукупності матеріальних засобів, що є у розпорядженні держави — її доходів, витрат та боргів, — розуміється це слово і тепер. Таким чином, точніше науку про фінанси можна визначити як науку про способи якнайкращого задоволення матеріальних потреб держави”4.

З’єднання двох клітинок (джерел) - держави і податків в їх грошовій формі (що зумовили виникнення фінансів), породжує феномен державних (публічних) фінансів з властивими їм атрибутами — податками, державним бюджетом, державним кредитом (боргом). Це відбулося при відокремлені державної скарбниці від власності монарха (у Європі в XVI—XVII ст.) і переході в основному до грошової (вартісної) форми справляння податків, що породило відповідний фіскальний апарат. У цей період виник і набув подальшого поширення термін „фінанси”. Етимологічно він бере свій початок від латинських слів „finis”, тобто кінець, і „financia” — готівка, дохід. У середньовічній латині їх вживали для позначення терміну платежу і документів, що доводять погашення боргу після закінчення операції. Спочатку у Франції, а з кінця XVII ст. та в інших європейських державах під словом „фінанси” (finance) стали розуміти всю сукупність грошового господарства держави (його доходи, витрати і борги). У XVIII ст. даний термін стали застосовувати і в Російській імперії в складі якої перебувала Україна.

До початку XX ст. фінанси вживали в порівняно вузькому значенні — суто державних фінансів.

З розпадом феодалізму, розвитком товарно-грошових відносин державні фінанси сприяли первинному накопиченню капіталу, розвитку капіталістичного способу виробництва, становленню національних ринків. В кінці XIX — початку XX ст. втручання держави в економіку носило вельми обмежений характер.

З розвитком капіталізму, акціонерних (корпоративних) форм підприємництва, злиттям промислового і банківського капіталу, появою різноманітних фінансових інститутів, що займаються акумуляцією і перерозподілом вільних грошових коштів (фінансових посередників), термін „фінанси” виходить за рамки його вузького розуміння тільки як державних (публічних) фінансів. Його стали використовувати в ширшому значенні, включаючи в це поняття і фінанси господарюючих суб’єктів (організацій, підприємств, корпорацій) — надалі фінанси підприємств. Відповідно сформувалися і дві відносно самостійні науки про фінанси — наука про державні фінанси і наука про фінанси підприємств, організацій, корпорацій, тобто господарюючих суб’єктів (фінансовий менеджмент).

Більш наочно процес виникнення фінансів зображено на рис. 1.1.