7.2. Видатки Державного бюджету, їх структура

Видатки Державного бюджету - це безпосередні, прямі витрати держави, які забезпечують приріст матеріально-технічної бази, утримання соціальної сфери, обороноздатності, утримання органів державної законодавчої та виконавчої влади, суду й прокуратури шляхом бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування - це безповоротний безоплатний відпуск коштів з Державного бюджету для виконання загальнодержавних функцій.

Бюджетне фінансування має свої специфічні особливості:

- кошти на покриття витрат відпускаються тільки з одного бюджету за підпорядкованістю підприємств, установ. Виняток становить фінансування загальнодержавних заходів - епідемії, ліквідація витрат від катастроф та стихійного лиха;

- фінансування бюджетних установ здійснюється на основі встановлених економічних нормативів залежно від сфер діяльності.

Бюджетні видатки відображають виконувані державою функції: економічну, соціальну, оборонну та управління. Згідно з цим усі витрати поділені на 4-ри групи:

1) н/г;

2) соціально-культурні заходи;

3) оборону;

4) управління.

Фінансування н/г - сюди належить фінансування пріоритетних заходів, пов’язаних зі швидкими темпами розвитку основних галузей економіки, забезпечує реалізацію цільових комплексних програм, створення фінансових можливостей для удосконалення виробничої і соціально-побутової інфраструктури.

Фінансування соціально-культурних заходів - вони дозволяють державі розвивати систему народної освіти, фінансувати культуру, задовольняти мінімальні потреби населення в медицині, підвищити соціальне забезпечення (у бюджеті передбачені видатки на виплату соціальних допомог - одна із форм матеріальної підтримки найбідніших верств населення;

Фінансування національної оборони - сюди належать утримання армії, флоту, фінансування науково-дослідних робіт, військового будівництва, закупівля озброєння та військової техніки.

Фінансування управління, обумовлене виконанням державою господарсько-організаційної функції (фінансування законодавчої та виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату).

Значні витрати Державного бюджету пов’язані з фінансуванням програм, що здійснюються спільно з іншими країнами (утримання дипломатичних представництв України за кордоном, внески до міжнародних фінансових організацій, внески до установ і організацій СНД).

Для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварії і катастроф утворюється резервний фонд коштів у розмірі 2% від видаткової частини бюджету.

7.3. Бюджетний дефіцит. Проблеми скорочення та можливі джерела покриття

Аналіз стану бюджету України за останні роки свідчить про дедалі напруженіший хід усього бюджетного процесу, ускладнення його формування і використання, про наявність дефіциту бюджету.

Бюджетний дефіцит - це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.

Для покриття бюджетного дефіциту держава вдається до позик, що спричиняють державний борг.

Державний борг - це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.

Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям і окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.

Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню. Відповідно до законодавства державним внутрішнім боргом є боргове зобов’язання уряду, виражене у валюті, перед юридичними і фізичними особами. Такі зобов’язання можуть мати форму державних позик, здійснених шляхом випуску цінних паперів від імені Уряду.

Бюджетний дефіцит вимагає прийняття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед - це скорочення витрат бюджету, проте цей шлях досить складний. Реальнішими і доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім зростання виробництва і його ефективності.