Тема 10 Організаційно-технічний розвиток підприємства. Оновлення продукції підприємства. Бізнес-планування

1. При розробці плану оновлення продукції, на етапі планування технічної підготовки виробництва розрізняють такі типи нормативів технічної підготовки виробництва:

а) об’ємні і трудові; б) календарні і трудові;

в) трудові.

2. В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить:

а) концепція життєвого циклу продукції;

б) план виробництва продукції;

в) асортиментний портфель.

3. Інвестиції — це:

а) ресурси, вкладені в об’єкти підприємницької та інші види діяльності для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

б) сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ними для одержання прибутку.

4. Показники економічної ефективності інвестицій можна об’єднати в такі групи:

а) засновані на дисконтуванні;

б) засновані на прогнозних оцінках;

в) засновані на розрахункових оцінках;

г) всі відповіді правильні.

5. Урахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій необхідно для:

а) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду;

б) передбачення майбутніх змін у ставках відсотка;

в) визначення терміну окупності капітальних вкладень до одного розрахункового періоду.

6. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку належать:

а) чистий приведений дохід; б) індекс доходності;

в) термін окупності; г) коефіцієнт ліквідності;

д) рентабельність виробничих фондів.

7. При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються:

а) прогнозні методи планування;

б) методи комплексного підходу;

в) методи спеціальних досліджень;

г) сітьові методи планування.

8. Оптимізація сітьових графіків полягає в:

а) покращенні процесів планування, організації й утворенні комплексу робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів і підвищення фінансових результатів при заданих планових обмеженнях;

б) комплексі досліджень щодо використання передових методів та технічних засобів у процесі планування технічної підготовки виробництва.

9. До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належать:

а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності;

б) коефіцієнт технологічної оснащеності за видами обробки;

в) трудомісткість просування технологічного процесу й оснащеності на одну оригінальну деталь.

10. Технологічна підготовка виробництва — це:

а) сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах ресурсів;

б) комплекс послідовно пов’язаних наукових проектно-конструкторських, технологічних і виробничо-господарських робіт із створення, освоєння та впровадження нових видів продукції, нової техніки і технології.

11. Новий виріб — це:

а) виріб, який раніше на даному підприємстві не виготовлявся та докорінно відрізняється від виготовлюваних за своїми виробничо-ієрархічними параметрами;

б) виріб, який вже виготовлявся на даному підприємстві, але докорінно відрізняється від виготовлюваних за своїми виробничо-ієрархічними параметрами;

в) виготовлення дослідного зразка модернізованого виробу.

12. Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі:

а) оперативних та календарних планів;

б) стратегічних та тактичних планів;

в) перспективних та поточних планів.

13. Нормативи обсягу виконуваних робіт у натуральному виразі — це:

а) трудові нормативи;

б) об’ємні нормативи;

в) нормативи витрат засобів праці і виробництва.

14. Типізація — це:

а) відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів;

б) поліпшення якості існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів;

в) усунення непотрібних виробів.

15. Повнота і обґрунтованість планів організаційного та технічного розвитку значною мірою залежить від:

а) повноти та вірогідності інформації, що послужила базою для їх формування;

б) освоєння виробництва нових та удосконалення конструкції виробів, що випускаються;

в) удосконалення організації виробництва, праці та управління.

16. План науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт:

а) охоплює заходи, що забезпечують підвищення якості, надійності, довговічності продукції;

б) охоплює запровадження передових технологічних процесів;

в) передбачає заходи, що забезпечують підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва.

17. План удосконалення управління, планування та організації виробництва:

а) охоплює заходи, що забезпечують підвищення якості, надійності, довговічності продукції;

б) охоплює запровадження передових технологічних процесів;

в) передбачає заходи, що забезпечують підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва.

18. План модернізації та технічного переозброєння виробництва:

а) охоплює заходи, що забезпечують підвищення якості, надійності, довговічності продукції;

б) передбачає комплекс заходів з підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок;

в) передбачає заходи, що забезпечують підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва.

19. Сукупність процесів, правил, навичок, що використовуються при виготовленні продукції чи виконанні робіт в будь-якій сфері виробничої діяльності — це:

а) техніка; б) технологія;

в) технологічний процес.

20. Послідовність спрямованих на створення заданого об’єкта дій, кожна з яких ґрунтується на певних природних процесах та людській діяльності — це:

а) техніка; б) технологія;

в) технологічний процес.

21. Сукупність механізмів і машин, а також систем і засобів управління, видобутку, зберігання, переробки речовини, енергії та інформації, що створюються з метою виробництва та обслуговування невиробничих потреб суспільства — це:

а) техніка; б) технологія;

в) технологічний процес.

22. Бізнес-план — це:

а) документ, який містить комплексне обґрунтування стратегії розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі її поточного та перспективного планування;

б) система упорядкованих знань про суть, методологію, методику і організацію бізнесу;

в) ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони бюджету підприємства.

23. Бізнес-план виконує цілу низку функцій, які можна об’єднати у 2 групи:

а) зовнішні та внутрішні; б) звичайні та безперервні;

в) комплексні та перспективні.

24. Зовнішня функція бізнес-плану:

а) забезпечує опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісної, комплексної системи управління реалізацією підприємницького проекту;

б) полягає в ознайомленні різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

в) полягає у створенні нових проектів та передбачає економічне обґрунтування їх доцільності.

25. Внутрішні функції бізнес-плану:

а) полягають у створенні нових проектів та передбачають економічне обґрунтування їх доцільності;

б) полягають в ознайомленні різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

в) забезпечують опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісної, комплексної системи управління реалізацією підприємницького проекту.

26. Сукупність окремих споживачів, які купують дані товари чи послуги для особистого споживання — це:

а) ринок споживчий; б) ринок виробників;

в) ринок міжнародний.

27. Ринок покупців за межами країни, в тому числі зарубіжних товаровиробників, споживачів, посередників, державних і наддержавних органів — це:

а) ринок споживчий; б) ринок виробників;

в) ринок міжнародний.

28. Різні підприємства та організації, які купують товари та послуги не для споживання, а з метою їх перепродажу та отримання прибутку — це:

а) ринок посередників; б) ринок державних установ;

в) ринок міжнародний.

29. Організаційною одиницею виробничого підприємництва є:

а) фірма або компанія; б) акціонерне товариство;

в) холдингова компанія.

30. Ризик, безпосередньо пов’язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок тощо:

а) інвестиційний ризик; б) кредитний ризик;

в) виробничий ризик; г) маркетинговий ризик;

д) управлінський ризик.

31. Складовою плану організаційно-технічного розвитку є таке:

а) створення та освоєння нової продукції, підвищення якості продукції, яка випускається;

б) планування потреби в основних і допоміжних матеріалах на основне виробництво;

в) планування фонду оплати праці.

32. Інтегральний ефект від впровадження організаційно-технічних заходів — це:

а) різниця результатів та витрат на реалізацію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового);

б) співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат.

33. Складові плану організаційно-технічного розвитку підприємства такі:

а) планування капітального ремонту та модернізація основних засобів;

б) впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;

в) планування матеріально-технічного забезпечення підприємства;

г) бізнес-план підприємства.

34. Залежно від витрат, що враховуються, та результатів інтегральних показників розрізняють такі види ефекту від реалізації організаційно-технічних заходів:

а) економічний; б) науково-технічний;

в) ресурсний; г) соціальний;

д) екологічний; е) усі відповіді правильні.

35. До методів, за допомогою яких здійснюється планування організаційно-технічного розвитку підприємства належать:

а) науково-технічне прогнозування;

б) продуктово-тематичне планування інновацій;

в) об’ємно-календарне планування;

г) виробниче планування інновацій;

д) всі відповіді правильні.

36. Для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів використовують такі показники:

а) інтегральний ефект;

б) індекс рентабельності інновацій;

в) норма рентабельності;

г) період окупності; д) не використовують жодної.

37. Індекс рентабельності інновацій — це:

а) співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат;

б) співвідношення приведених інноваційних витрат до приведених на цю ж дату інноваційних доходів.

38. Проект вважається економічно вигідним, якщо індекс рентабельності інновацій:

а) рівний 0; б) більший 0, менший 1;

в) більший 1.

39. Вкажіть показники технічного рівня нововведень:

а) надійність; б) довговічність;

в) економічність; г) оптимальність;

д) продуктивність; е) точність.

40. Планування капітальних вкладень на підприємстві включає:

а) визначення планового обсягу продажу продукції;

б) планування потреби у персоналі;

в) визначення джерел фінансування капіталу.

41. Назвіть джерела формування інвестиційних ресурсів:

а) власні кошти; б) позичкові фінансові кошти;

в) залучені кошти; г) бюджетні асигнування;

д) усі відповіді правильні.

42. Інформаційне поле бізнес-плану — це:

а) сукупність відомостей, що наведено у бізнес-плані;

б) інформаційне забезпечення системи управління майбутнім бізнесом;

в) сукупність даних, що забезпечують інформаційні потреби в процесі складання бізнес-плану;

г) інформація про фактори зовнішнього середовища.

43. Бізнес-план як комплексний багатофункціональний документ може бути:

а) інструментом залучення зовнішнього капіталу для реалізації проекту;

б) засобом делегування повноважень;

в) способом моделювання системи управління майбутнім бізнесом;

г) способом попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем з реалізації проекту;

д) засобом координації в часі та просторі діяльності функціональних підрозділів підприємства;

е) способом перевірки підприємницької ідеї на реалістичність.

44. Резюме бізнес-плану — це:

а) коротка анотація; б) опис змісту;

в) короткий вступ;

г) короткий огляд найбільш важливих та значущих аспектів підприємницького проекту.

45. Процес розробки бізнес-плану:

а) починається з маркетингових досліджень;

б) точно відповідає структурі бізнес-плану;

в) виходить лише із загальної логіки викладу.

46. Зміст і структура бізнес-плану залежать від таких факторів:

а) цілі його розробки;

б) вибраної стратегії бізнесу фірми;

в) вибраної форми організації бізнесу;

г) специфіки сфери майбутнього бізнесу;

д) аудиторії, на яку розрахований бізнес-план.

47. У бізнес-плані для виробничої діяльності особливу увагу необхідно приділяти таким ключовим аспектам:

а) плану виробництва; б) ціновій політиці;

в) організації продажу; г) індивідуальному іміджу;

д) контролю товарного запасу.

48. Маркетинг-план опрацьовують для того, щоб:

а) охарактеризувати ринок діяльності фірми;

б) переконати читача в правильності вибору ринку діяльності фірми;

в) пояснити читачеві стратегію виходу фірми на свій цільовий ринок та завоювання його;

г) вибрати цільовий ринок для фірми.

49. Виробничий план складається для того, щоб:

а) викликати довіру до даного бізнесу описом переваг його продуктів;

б) переконати читача в правильності вибору технології виробництва продукту фірми;

в) довести, що фірма спроможна організувати виробництво та виготовляти необхідну кількість продукції.

50. У складі організаційного плану звичайно виділяють такі підрозділи:

а) організаційно-правова форма бізнесу;

б) політика ціноутворення;

в) потреби бізнесу в персоналі;

г) організація рекламної компанії;

д) власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти;

е) організаційна схема управління;

є) принцип організації служби маркетингу.

51. Особливості фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану полягають у тому, що він:

а) складається з перспективою на три роки;

б) є найбільшим розділом бізнес-плану;

в) містить відповідний перелік фінансових документів, кожен з яких має стандартну форму.

52. Плани підготовки та освоєння нової продукції на підприємствах складаються у формі:

а) перспективних та поточних планів;

б) минулих і майбутніх планів;

в)  звітних і поточних планів.

53. Систему нормативів підготовки та освоєння нової продукції залежно від призначення можна поділити на такі види:

а) об’ємні і трудові;

б) трудові і виробничі;

в) виробничі і невиробничі.

54. До об’ємних нормативів технічної підготовки виробництва належить:

а) кількість оригінальних деталей, що припадають на виріб відповідної групи складності;

б) коефіцієнт технологічної оснащеності за видами обробки

в) трудомісткість просування технологічного процесу й оснащеності на одну оригінальну деталь;

55. В основі планування виробництва оновлення нової продукції лежить:

а) концепція життєвого циклу продукції;

б) план виробництва продукції;

в) асортиментний портфель.

56. При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовуються:

а) прогнозні методи планування;

б) методи комплексного підходу;

в) методи спеціальних досліджень;

г) сіткові методи планування.

57. Процес матеріального виробництва — це:

а) єдність та взаємодія знарядь праці, предметів праці та самої праці;

б) зв’язок між знаряддями і предметами праці;

в) єдність трудового колективу.

58. Коефіцієнт технологічного браку характеризує:

а) рівень технологічної дисципліни;

б) рівень прогресивності технології;

в) ефективність технології.

59. В залежності від охоплення матеріальних витрат розрізняють такі показники:

а) повної, прямої, індивідуальної матеріаломісткості;

б) прямої, загальної матеріаломісткості;

в) лінійної і функціональної матеріаломісткості.

60. Коефіцієнт енергомісткості продукції відноситься до:

а) узагальнюючих показників;

б) часткових показників; в)  специфічних показників.

61. Коефіцієнт ефективності використання окремого виду ресурсу характеризують:

а) рівень корисного використання ресурсу;

б) загальний рівень використання ресурсу;

в) рівень використання різних видів енергії.

62. Заходи з удосконалення технологічних процесів залежить від:

а) галузевих особливостей та характеру виробництва;

б) матеріальної бази;

в) технологічних процесів на підприємстві.

63. На підприємстві організація робіт та відповідальність за розробку плану технічного розвитку покладаються на:

а) головного інженера; б) економіста;

в) керівника.