
- •Вступ. Загальна характеристика курсу
- •Зміст курсу та сітка аудиторних годин
- •Лекційна тематика курсу Лекція 1: що таке філософія?
- •1. Визначення філософії.
- •2. Предмет, основні питання та функції філософії
- •3. Поняття світогляду. Філософський світогляд.
- •4. Філософія і наука. Філософія і релігія.
- •Лекція 2: філософія стародавнього сходу. Особливості античної філософії
- •2. Основні ідеї філософських шкіл Стародавнього Китаю.
- •3. Досократична філософія Еллади. Пошуки першо-начала.
- •4. Сократ та його філософія людини.
- •5. Платон – вчення про ідеї, діалектика.
- •6. Аристотель – вчення про матерію, людину, душу, державу.
- •Лекція 3: Основні філософські ідеї епохи Середньовіччя та Відродження. План
- •2. Філософія епохи Відродження.
- •Лекція 4: Філософія Нового часу та Просвітництва. Німецька класична філософія. Основні ідеї марксизму.
- •1.1. Британський емпіризм.
- •1.1.1. Ф. Бекон: концепція нової науки.
- •1.1.2. Дж. Локк: вчення про досвідне походження ідей, суспільно-політична теорія.
- •1.1.3. Дж. Берклі: критика матеріалізму.
- •1.1.4. Д. Юм: вчення про досвід та його структуру, скептицизм.
- •1.2. Французький раціоналізм.
- •1.2.1. Р. Декарт: принцип сумніву, вчення про метод.
- •1.2.2. Б. Спіноза: вчення про субстанцію.
- •1.2.3. Г. Лейбніц: вчення про монади.
- •2. Основні ідеї філософії Просвітництва.
- •3. Німецька класична філософія.
- •3.1. Критична філософія і. Канта.
- •3.2. Філософія духу Гегеля.
- •3.3 Критика ідеалізму та антропологічний принцип Фейєрбаха.
- •4. Основні ідеї філософії марксизму.
- •Лекція 5: Українська філософія план
- •1.2. Філософія Києворуської доби;
- •1.3. Філософська думка українських полемістів та неплатоніків
- •2. Українська філософія класичної доби.
- •2.1. Філософія г. Сковороди.
- •2.2. Основні ідеї філософії п. Юркевича.
- •2.3. Українська університетська філософія хіх ст. (о. Новицький, д. Чижевський).
- •2.4. Кирило-Мифодіїївське товариство та м. Костомаров.
- •3. Новітня українська філософія.
- •3.1. Філософія Київської екзистенційної школи початку хх ст. (в. Зеньківський).
- •3.2. Позитивістсько-натуралістичні тенденції філософування м. Драгоманова та і. Франка.
- •3.3. Історіософія д. Донцова та в. Липинського.
- •Лекція 6: сучасна світова філософія
- •3. Американський прагматизм. Філософія Джона Дьюї.
- •4. Основні напрямки сучасної позитивістської філософії.
- •5. Герменевтика
- •6. Екзистенціалізм.
- •3.Американський прагматизм. Філософія Джона Дьюї.
- •5. Герменевтика.
- •6. Екзистенціалізм.
- •Лекція 7: Буття як філософська проблема
- •Лекція 8: Проблема людини в філософії
- •2. Релігійна, міфологічна антропософія.
- •3. Наукова концепція походження людини.
- •4. Атрибутивні ознаки людини та їх взаємозв’язок.
- •5. Співвідношення біологічного й соціального в людині.
- •6. Духовний світ людини. Сенс життя.
- •Лекція 9: Філософське розуміння світу план
- •4. Проблема першоначал світу.
- •Лекція 10: Філософія пізнання (епістемологія) план
- •2. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
- •3. Характерні риси, форми та рівні наукового пізнання.
- •4. Поняття наукового методу.
- •6. Діалектика як філософський метод пізнання. Основні принципи, закони та категорії діалектики.
- •Лекція 11: Філософія культури план
- •2. Поняття “культура” та основні ознаки культури.
- •3. Культура і цивілізація.
- •4. Людиновимірна сутність культури.
- •5. Діалектика національного і загальнолюдського в культурі.
- •6. Головні тенденції культури кінця хх – початку хіх ст.
- •Лекція 12: Суспільство як об’єкт філософського осмислення план
- •2. Онтологія соціального.
- •3. Сутність і структура суспільних відносин.
- •4. Сфери суспільного буття.
- •5. Проблеми періодизації суспільного розвитку
- •Плани практичних (семінарських) занять
- •Самостійна робота
- •Питання для самоперевірки знань та контролю
- •Завдання до контрольної роботи № 1
- •Завдання до контрольної роботи № 2
- •Критерії оцінки знань та умови навчального рейтингу
- •Список літератури до курсу (основна)
- •Література до курсу (додаткова)
2. Поняття “культура” та основні ознаки культури.
Розглядаючи поняття “культура”, насамперед зауважимо, що термін “культура” латинського походження. Cultura першопочатково означала – обробіток землі, культивація. Зверталася увагу на зміну природного об’єкта під дією людини. У цьому сенсі культура протиставляється природі. Пізніше слово культура отримало більш загальне значення. Словом “культура” почали окреслювати все створене людиною. В цьому сенсі культуру поділяють на духовну та матеріальну.
Відзначимо, що поняття культури важко піддається однозначному визначенню. На сьогодні існує величезна кількість визначень поняття “культура”.
Важливо відзначити, що існує три основних аспекти поняття культура:
культура – це сфера вільної самореалізації особистості. Тут визначається, що культура є особливою сферою суспільного життя, в якій найбільш повно реалізується творчий потенціал людини.
культура – це ціннісне відношення до реальності. Означає, що в культурі завжди присутнє те, що визнається безумовною цінністю. З ціннісним відношенням тісно пов’язане поняття ідеалу, зокрема морального і естетичного.
культура – це штучний, створений думкою, духом та руками людини світ, що відрізняється від “натури” (природи). Акцентує протилежність “культури” і “натури”, вказує на те, що буття людини і суспільства принципово відрізняється від чисто природного існування і представляє собою особливий світ, в якому визначальним є духовний бік.
Загалом занотуємо, що культура – це завжди творчість, діяльність, ціннісне відношення до себе та інших за законами краси, істини та добра.
3. Культура і цивілізація.
Обидва слова латинського походження. Якщо говорити про цивілізацію (civilis - громадянин), то найпростіше, що можемо зустріти, це прикметник “цивілізований” – той, що належить до цивілізації. Прикметник “культурний” означає вихований, освічений.
Цивілізація – це людство в усьому його багатстві. Культура – це досягнення цивілізації, найдосконаліше в ній.
Що розуміється під поняттям “культура” ми з’ясували у попередньому питанні. З’ясуємо тепер, що розуміємо під поняттям “цивілізація”.
Дамо декілька визначень поняттю “цивілізація”
цивілізація – це ідеальний стан людської культури, що характеризується повною відсутністю варварства і нераціональної поведінки, оптимальним використанням фізичних, культурних, духовних і людських ресурсів.
цивілізація – це сукупність способів буття і способів діяльності групи людей, що виражаються в (а) матеріальному житті, (б) інтелектуальному житті, (в) моральному житті, (г) політичній та соціальній організації.
цивілізація – це рівень розвитку суспільства, для якого характерні: наявність розвинутої технології, господарської спеціалізації, виробництво предметів розкоші, торгівля на далекі відстані, централізоване управління економікою, великі міста, розвинуті правові інститути, державна форма правління, монументальна архітектура і мистецтво.
Якщо говорити про співвідношення понять культура і цивілізація, то можемо зустріти різні думки з цього приводу. Найпоширеніші два погляди – за одним поняття культура і цивілізація є у певному сенсі синонімами; за другим – антонімами.
В XVIII ст.. слово цивілізація в французькій і англійській мовах позначало поступовий прогрес людського розвитку, рух направлений від варварства і дикунства до порядку. На початку ХІХ ст.. слово “культура” використовувалось як синонім слова “цивілізація” – це відображало віру, що ХІХ ст.. – це передова епоха в розвитку людства
Негативний відтінок слово “цивілізація” отримало в Німеччині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Цивілізація позначала штучність, нівелювання особистісних рис. Культура ж позначала продукт інтелектуального, духовного, мистецького життя.
Прикладом негативного розуміння цивілізації може бути концепція О. Шпеглера. В праці “Захід Європи” він зокрема твердив, що коли культура починає гинути – вона перетворюється на цивілізацію. Цивілізація є неминучою долею будь-якої культури. Цивілізація – це сукупність гранично зовнішніх і гранично штучних станів, до яких здатні люди, що досягли останніх стадій розвитку. Цивілізація – це передусім завершення культури.