Положення щодо структурування, виконання і оформлення курсових робіт Загальні положення

Курсова робота – одна з форм самостійної навчально-дослідної роботи, складова частина наскрізної практичної підготовки фахівця відповідного рівня. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних у процесі навчання, та їх застосування в комплексному вирішенні конкретного професійного завдання.

Курсова робота виконується з відповідних дисциплін, передбачених навчальним планом, і є обов’язковою для всіх студентів певного курсу.

Теми курсових робіт розробляє провідний викладач курсу навчальної дисципліни. Запропонована тематика повинна відповідати її меті, завданням і практичним потребам конкретної спеціальності. Як правило, напрям курсових досліджень співвідноситься з науковою темою (темами) кафедри.

Студент має право вибору теми курсової роботи, а також може запропонувати власну – з необхідним обґрунтуванням доцільності її опрацювання й наступним затвердженням на засіданні кафедри.

Викладач, який керує курсовою роботою, ставить перед студентом завдання щодо вивчення об’єкта дослідження й добору необхідного матеріалу. Студент отримує консультацію і методичну допомогу від керівника, періодично звітується за формою, встановленою керівником або рішенням кафедри.

Відповідно до предмета дослідження курсова робота може мати експериментальний або реферативний характер. Від реферату курсова робота реферативного характеру відрізняється основною частиною, що містить ґрунтовне вивчення конкретної наукової проблеми з аналітичним оглядом наукових праць на досліджувану тему. Така курсова робота передбачає наявність практичної частини, наприклад, спостереження та аналіз циклу шкільних уроків або виховних заходів, вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителя або школи, аналізу програм, шкільних підручників, посібників, засобів навчання, системи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Бажане також самостійне розроблення навчально-методичних матеріалів, зокрема, пізнавальних задач поточного, періодичного контролю, наочних засобів навчання, сценаріїв виховних заходів, методичних рекомендацій щодо поліпшення процесу навчання та виховання тощо, які буде впроваджено в навчально-виховний процес під час навчальної чи виробничої практики автором курсової роботи або вчителями шкіл.

Із метою забезпечення успішного виконання курсової роботи студентові надається можливість працювати в наукових і навчальних кабінетах, лабораторіях, бібліотеках, користуватися ресурсами Інтернету, фондами кафедр тощо. Курсові роботи виконуються на основі вивчення друкованих (монографій, книг, статей тощо) і рукописних (дисертацій, авторефератів) джерел, архівів, матеріалів експерименту тощо.

Програма дослідження

Програма дослідження є передумовою успішного виконання курсової роботи. Вона складається з двох частин – методологічної й методичної. Методологічна частина містить докладне, чітке й завершене визначення об’єкта, предмета й проблеми дослідження, формулювання його мети, гіпотези і конкретних завдань; методична частина – характеристику методів збирання фактичного матеріалу і способів його обробки та аналізу, опис експериментальної бази дослідження.

Актуальність дослідження. Висування проблеми і формулювання теми припускають обґрунтування актуальності дослідження. При обґрунтуванні актуальності слід дати відповідь на питання - Чому цю проблему необхідно вивчати саме сьогодні?

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямовано увагу дослідника. Визначаючи об'єкт дослідження, варто дати відповідь на запитання - Що буде досліджуватися?

Предмет дослідження – це певна частина, окремі аспекти, властивості або відношення об’єкта. Об’єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове. Предмет позначає аспект розгляду, дає представлення про те, як розглядати об'єкт, які нові відносини, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриває дане дослідження. При визначенні предмета дослідження варто поставити таке запитання - Які нові відносини, властивості, аспекти, сторони, функції і т.д. об'єкта підлягають дослідженню чи поглибленому вивчанню? Так, наприклад, в об'єкті, яким є розумове виховання учня в процесі навчання, виділяється наступний предмет: дослідницький метод як засіб розумового виховання учня.

Розв’язання проблеми є метою курсової роботи.

Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень: встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості вдосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо. Необхідно розрізнювати мету наукового дослідження і мету педагогічного процесу (уроку, виховного заходу тощо). Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній вживаються такі терміни: “визначити”, “дослідити”, “виявити”, “встановити”, “обґрунтувати”, “довести”, “перевірити”, "розробити" тощо. При визначенні мети дослідження варто поставити запитання - Який результат дослідження Ви мають намір одержати?

Мета роботи конкретизується в її основних завданнях. Як правило, в курсовій роботі формулюють три-чотири таких завдання. Вони можуть поділятися на підзавдання. Зміст і характер завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об’єкта, розкриття способів його вдосконалення, розробку практичних рекомендацій. При визначенні задач дослідження слід дати відповідь на такі запитання - Що потрібно зробити, щоб ціль була досягнута? Чи дозволяє послідовне рішення цих задач досягти поставлену цель?

Гіпотеза дослідження – це припущення, яке є відповіддю на поставлену проблему наукового дослідження. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При висуванні гіпотези дослідження слід поставити наступне запитання - Яким з можливих шляхів варто йти, щоб досягти мета дослідження?

Методи дослідження. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. При проведенні психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

•    теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, ранжування, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні та інші моделі;

•    емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду;

•    методи математичної статистики: середня арифметична величина (х), мода (Мо), медіана (Ме), середнє квадратичне відхилення та ін. Новизна та практичне значення одержаних результатів, де студент указує, які елементи новизни містить його робота та можливе практичне застосування результатів дослідження. Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової  роботи повністю.

Методична частина програми спрямована на уточнення й перевірку гіпотези. В ній описується й обґрунтовується методика дослідження, тобто сукупність та послідовність методів і прийомів, які забезпечують повне й достовірне розв’язання поставлених дослідником завдань. Обґрунтування методики полягає в доведенні її адекватності предмету й завданням дослідження, достатності й раціональності. Методична частина програми містить також кількісну та якісну характеристики експериментальної бази дослідження, умов, у яких воно проводилося.