3. Урок формування вмінь і навичок

За основу формування структури уроку засвоєння навиків і умінь прийнято вважати дидактичну систему вправ:

1. Пропедевтичні або підготовчі вправи.

2. Вступні вправи.

4. Попереджувальні вправи.

5. Коментовані вправи.

6. Тренувальні вправи.

7. Вправи за зразком.

8. Вправи за інструкцією.

9. Творчі вправи.

10. Контрольні завдання.

11. Макроструктура уроку засвоєння навиків і умінь має таку схему:

1) Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. Для того, щоб актуалізувати опорні знання і дії, застосовують різні методи і прийоми роботи: бесіду, підготовчі завдання (вправи).

2) Мотивація навчання школярів. На уроках цього типу основна увага приділяється практичним завданням. У 6 класі це може бути таке завдання: полічіть:

- який рік був раніше і на скільки раніше? 30 рік до н.е. чи 30 рік н.е.

- у 1990 році знайшли скарб, що пролежав у землі 2240 років. У якому році його закопали в землю?

- лук було винайдено близько 9 тис. років до н.е. Полічіть приблизно скільки років тому назад це було?

3) Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Повідомляючи тему, мету і завдання уроку, необхідно підкреслити чому повинні учні повинні навчитися за урок.

4) Вивчення нового матеріалу. На цьому етапі практикуються самостійні роботи з текстом підручника, завдання і вправи. Це можна проілюструвати на прикладі роботи з історичними документами.

Засвоєння навиків і умінь роботи з документами включає в себе такі етапи:

- вчитель дає зразок аналізу документу;

- учні аналізують документ під керівництвом вчителя;

- учні працюють самостійно під керівництвом вчителя;

- вдома учні продовжують роботу над документом, конспектують його, вивчають його основні положення, визначають сутність.

Робота з документом включає в себе такі навики і вміння: читання і переказ документу та складання по ньому плану; пояснююче читання з попередньою і завершальною бесідою; самостійний аналіз документу для відповіді на питання до нього; порівняльне співставлення двох взаємодоповнюючих документів, які характеризують одну і ту ж подію; критичну оцінку документу. При цьому учні визначають його логічно завершені частини, головні ідеї, вчаться знаходити докази тому чи іншому положенню.

У старших класах процес засвоєння навиків і умінь роботи з історичним документом ускладнюється. Їх бажано навчити працювати за такою схемою:

- виберіть головне і другорядне в змісті документа; поясніть свій вибір;

- визначіть причину події, яка вивчається;

- подумайте над тим, як і які історичні події стимулювали появу цього документу;

- дайте характеристику політичним і державним діячам, підготуйте за першоджерелом повідомлення;

- подумайте над тим, як вивчений документ (група документів) допомагає зрозуміти сучасні суспільні явища.

Перш ніж звернутися до документу на уроці, вчитель дає йому коротку характеристику: говорить коли він складений, з якою метою, про що учні дізнаються з цього документу. Так, приступаючи до ознайомлення з «Руською Правдою», вчитель відзначає, що цей збірник включає в себе ряд законодавчих актів періоду Київської Русі.

Після цього учні звертаються до тексту законів, підготовлених до аналізу в класі. Учні читають документ по частинах, а вчитель пояснює незвичні вирази і фрази, задає питання для перевірки міри розуміння його змісту: про що йдеться у конкретному фрагменті документу.? Що означає це слово? Як ви розумієте смисл цього речення? Лише потім здійснюється повторне читання і розгляд документу по частинах.

Виразність документу посилюється, якщо вдало поєднати його з наочним зображенням. Крім цього документи можна розглядати в поєднанні з історичними картами і хронологічними таблицями.

Дуже важливим є засвоєння навиків і умінь конспектування першоджерел. Цей процес має таку послідовність. За завданням вчителя учні переходять до складання простого і складного планів, а потім до тез. Це письмовий короткий виклад основних положень джерела без пояснення. На підставі одного і того ж документу учні складають тези, вчаться конспектуванню.

Існують різна пам`ятки по конспектуванню. Ось одна з них:

1. Перед конспектуванням необхідно старанно вивчити зазначену працю, потім скласти план.

2. На початку конспекту необхідно точно вказати прізвище та ініціали автора, повну назву праці, місце і рік видання.

3. Назву розділів, параграфів наукової праці завжди пишеться повністю.

4. Викладання тексту подається стисло, але основні думки та аргументи записуються більш детально.

5. У конспекті використовуються цитати.

6. При роботі над конспектом необхідно використовувати підкреслення, умовні знаки, помітки на полях.

Таким чином, при роботі з документами і науковими працями учні навчаються конспектувати і складати план-конспект фрагменту джерела, всього документу; на основі документів давати характеристику історичних діячів, подій і явищ; самостійно вивчати документ, виконуючи творчі завдання.

5) Першопочаткове застосування набутих навиків і умінь.

6) Застосування учнями знань з метою засвоєння навичок.

7) Творчий перенос знань і навичок в нові умови.