- •6.051301 “Хімічна технологія”, 6.060103 “Гідротехніка (водні ресурси)”
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Загальні положення Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (дСанПіН 2.2.4-171-10)
- •1.2. Вимоги Державних санітарних норм та правил дСанПіН 2.2.4-171-10 щодо органолептичних показників
- •Органолептичні показники безпечності та якості питної води
- •2.1.2. Визначення забарвленості води
- •2.1.2.1. Візуальне визначення забарвленості води
- •2.1.2.2. Визначення забарвленості води візуальним порівнянням проби зі стандартними розчинами гексахлороплатинату
- •2.1.2.3. Визначення справжньої забарвленості проби за допомогою оптичних приладів
- •2.1.3. Визначення каламутності води
- •2.1.3.1. Вимірювання каламутності води за допомогою прозорої випробовувальної трубки (циліндра)
- •2.1.3.2. Вимірювання каламутності води за допомогою випробовувального диска
- •2.1.3.3. Вимірювання каламутності води за допомогою оптичних нефелометрів
- •2.1.4. Визначення запаху води
- •2.1.5. Визначення смаку і присмаку води
- •2.2.3. Визначення запаху стічної води
- •2.2.4. Визначення каламутності стічної води
- •3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи
- •4. Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •Визначення органолептичних показників безпечності та якості води Методичні вказівки та інструкція
- •6.051301 “Хімічна технологія”, 6.060103 “Гідротехніка (водні ресурси)” Укладачі Савчук Людмила Василівна
2.1.4. Визначення запаху води
За характером запахи води поділяють на 2 групи:
а) запахи природного походження (від живих та відмерлих у воді організмів, берега, дна, навколишніх грунтів, зрубу криниць тощо);
б) запахи штучного походження (від забруднення промисловими стічними водами, оброблення водопровідної води реагентами тощо).
Характер та інтенсивність запаху визначають органолептично [5].
Для визначення характеру запаху досліджувану воду за температури 15–20 оС наливають в колбу місткістю 150–250 см3 на 2/3 її об'єму, накривають годинниковим склом і струшують обертовими рухами. Відкривають колбу, нюхають і визначають запахи природного походження за класифікацією, наведеною в табл. 3.
Запахи штучного походження класифікують за відповідними речовинами: фенольний, бензиновий, хлорний тощо.
Інтенсивність запаху оцінюють за п'ятибальною шкалою (табл.4). Якщо запах невиразний, то його визначають після нагрівання води в цій же колбі, накритій годинниковим склом, за температури 60 °С.
Таблиця 3
Класифікація запахів води природного походження
Символ |
Характер запаху |
Приблизний вид запахів |
Символ |
Характер запаху |
Приблизний вид запахів |
А |
ароматичний |
огірковий, квітковий |
П |
пліснявий |
затхлий, застояний |
Б |
болотний |
мулистий, багнистий |
Р |
рибний |
риб'ячого жиру, риби |
Г |
гнильний |
фекальний, стічний |
С |
сірководневий |
тухлих яєць |
Д |
деревний |
запах мокрої тріски, деревної кори |
Т |
трав'яний |
скошеної трави, сіна |
3 |
землистий |
прілий, свіжозораної землі, гнильний |
Н |
невизначений |
запахи природного походження, які не відповідають попереднім визначенням |
Таблиця 4
Оцінка інтенсивності запаху
Бали |
Інтенсивність |
Ступінь відчуття запаху |
0 |
відсутній |
відсутність суттєвого запаху |
1 |
дуже слабкий |
запах, що не виявляється споживачем, але може бути виявлений досвідченим дослідником |
2 |
слабкий |
запах, що не привертає уваги споживача, але який можна зауважити, якщо вказати на нього |
3 |
помітний |
запах, який легко виявити і який дає привід ставитися до води з несхваленням |
4 |
виразний |
запах, який легко звертає на себе увагу і робить воду неприємною для пиття |
5 |
дуже сильний |
запах настільки сильний, що робить воду непридатною для пиття |
Під час визначення запаху необхідно дотримуватися таких правил:
а) у повітрі приміщення, в якому здійснюють визначення, не повинно бути запахів;
б) необхідно забезпечити відсутність будь-якого запаху від рук, одягу спостерігача тощо;
в) одній особі не можна визначати запах тривалий час, тому що вона стомлюється і звикає до запахів.