21. Гуманістичний та антитоталітарний пафос творів Івана Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» План

1. Літературно-естетичні та політичні погляди І.Багряного. Світоглядна позиція письменника.

2. Повість «Тигролови» у контексті світової пригодницької літератури. Жанрова специфіка твору І. Багряного.

3. Автобіографічні елементи у повісті.

4. Характер конфлікту .Образна система.

5. Роль символічних прийомів у творі.

6. Жанрово-стильові параметри роману-опору «Сад Гетсиманський». Прийом антиципації, його роль в організації тексту.

7. Герой-індивідуаліст І.Багряного: внутрішня боротьба людина за збереження честі і гідності.

8. Християнська символіка в романі.

9. Пізнавальна та метафізична вартість роману. Особливості мистецької манери.

Завдання: 1) проаналізувати художню роль символів та їх генезу в епіці І.Багряного;

2) підготувати реферат «Іван Багряний – публіцист».

Література

Багряний І. Автобіографія: З листів Івана Багряного до Дмитра Нитченка // Слово і час. – 1998. - № 2. – С. 9-12.

Батенко Т. Світи із „Саду Гетсиманського” (український підмурівок світового екзистенціалізму) // Молода нація: Альманах. – К., 1996. – Вип.. 4. – С. 150-157.

Войчишин Ю. Іван Багряний. – Вінніпег, 1968.

Гришко Г. Живий Багряний // Багряний І. Під знаком Скорпіона. – К., 1994. – С. 220-236.

Жулинський М. Іван Багряний // Жулинський М. Слово і Доля . – К., 2002.

Качуровський І. …І четвертий вимір сюжету. Про творчість Івана Багряного / газ. Літературна Україна, 16 листопада 1995.

Костюк Г. Іван Багряний. Сторінки спогадів // Укр. мова і літ. в школі. – 1993. - № 10.

Лавріненко Ю. Іван Багряний – політичний діяч і письменник // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : В 4 кн. Кн. 2. – С. 612-617.

Савченко З. Біблійно-християнські мотиви та образи в романі „Сад Гетсиманський” // Слово і час. – 1996. - № 10. – С. 57-60.

Спорадець М.П. Іван Багряний – письменник і громадянин. – Х., 1996.

Стешенкова Т. Через терни Гетсиманського Саду // Літ. Україна . – 1999. – 8 квітня.

Хамуляк С. Постать І.Багряного в світлі української еміграції // Молода нація: Альманах. – К., 1996. – Вип.. 4. – С. 182-184.

Череватенко Л. “Ходи тільки по лінії найбільшого опору і ти пізнаєш світ” // Дніпро. – 1990. - № 12. – С. 61-76.

Шугай О. Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського Саду”. – К., 1996.

22. Доля українського народу в романі Уласа Самчука “Марія” План

1. Епічний талант Уласа Самчука.

2. Історичні передумови написання роману.

3. Основні мотиви та проблеми роману.

4. Образна система твору. Образ Марії.

5. Жанрово-композиційні особливості твору.

6. Засоби художньої виразності..

Завдання: написати письмову роботу: « Вплив християнської літератури на композицію та образи роману».

Література

1. Самчук У. Марія. Хроніка одного життя. Роман. – К., 1991, 1997.

2. Ведмеденко Н. Жанровий синтез агіографії соціально-побутового роману у творі Уласа Самчука “Марія” // Східнослов’янська філологія. – Кривий Ріг, 2001. – С. 40-42.

3. Воят А. Ідейно-художній зміст, проблематика роману-хроніки Уласа Самчука “Марія”// газ. Укр.мова і літ.. – 1999 - № 3.

4. Жив’юк А. Дерманські обереги Уласа Самчука // СіЧ. – 1993. - № 8. – С. 81-82.

5. Жив’юк А. Улас Самчук і розвиток національної свідомості українців у 1930-1940 – рр. // Пам’ять століть. – 2001. - № 6. – С. 103-109.

6. Костюк Г. Образотворець “времени лютого” // Українське слово. – Кн. 2. – К., 1994.

7. Миронець М. Улас Самчук і його “Волинь” // Укр. слово, 23 лютого 1995.

8. Пастушенко О. Роман Уласа Самчука “Марія”. До проблем життєвої правди // газ. Укр.мова і літ.. – 1998. - № 5.

9. Ситченко А. Не просто Марія…: (У. Самчук) // Слово і час. – 1997. - № 8. – С. 76-78.

10. Слоньовська О. Ave, Маріє! Розгляд роману У.Самчука “Марія” // Дивослово. – 1995. - № 7. – С. 40-43.

11. Солод Ю.Д. Літописець українського простору: (Улас Самчук і його повість “Марія”) // Солод Ю.Д. Українська література-ХХ: Вид. 2. – К., 1999. – С. 338 – 344.

12. Улас Самчук. Дослідження, бібліографія. – Рівне, 1994.

Тексти для обов’язкового вивчення напам’ять

П.Тичина: “Ви знаєте, як липа шелестить“, “Не Зевс, не Пан…“, "А я у гай ходила“, “Ми дзвіночки…“,«О панно Інно», “Розкажи, розкажи мені, поле“, “Гей, вдарте в струни кобзарі“, “Коли в твої очі дивлюся“, “До кого говорить“, “Хто ж це так із тебе насміятись смів?“, «Пам’яті тридцяти», «На майдані», «Терор», «Я утверждаюсь».

М.Зеров: “Київ“, “Параду“, «Pro domo», «Обри».

М.Рильський: “На білу гречку впали роси“, “Поле чорніє“, “Яблука доспіли“, “Люби природу не як символ“, “Ластівки літають, бо літається“, «Коли усе в тумані життєвому…», “Троянди й виноград“, «Мова» («Як парость виноградної лози»), “Багряний вечір догорів“.

М.Драй-Хмара: «Лебеді».

В.Сосюра: «Ластівки на сонці, ластівки на сонці», «Васильки», “Так ніхто не кохав“, “Коли потяг удаль загуркоче“, “Любіть Україну“, “Такий я ніжний, такий тривожний”, “Коли зацвітуть акації”.

Є.Плужник: ““Уночі його вели на розстріл“, ““Був це хлопчик лагідний і тихий“, «Автопортрет», “Вона зійшла до моря“.

В.Свідзинський: ““І довго я шукав живущої води“, “Умруть і небо, і земля“, “Холодна тиша“.

Б.-І.Антонич: “Пісня про незнищенність матерії“, “Весільна“, “Черемховий вірш“, “Шевченко“, «Зелена Євангелія».

Є.Маланюк: Стилет чи стилос?", Варязька балада“, «Знаю – медом сонця, ой Ладо…», “Людське“.

О.Ольжич: ““Археологія“, “Воно дощем спадає золотим“, «Держава не твориться в будучині».

О.Теліга: “Сучасникам”, “Вечірня пісня”, “Мужчинам”.

Тексти для обов’язкового прочитання з курсу

“Історія української літератури 20-30-х рр. ХХ ст.”

1. Павло Тичина. Ранні поезії 10-х рр. Зб. “Сонячні кларнети”, “Плуг”, “Замість сонетів і октав”, “Вітер з України”, “Чернігів”, поеми “Золотий гомін”, “Сковорода”, “Похорон друга”. Вірші “Партія веде”, “Я утверждаюсь”.

2. Василь Чумак. Поезії зб. “Заспів”.

3. Гнат Михайличенко. Новелістика. “Блакитний роман”.

4. Василь Еллан-Блакитний. Зб. “Удари молота і серця”. Поема “Електра”.

5. Максим Рильський. Зб. “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”, “Знаки терезів” (1932), “Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Голосіївська осінь”, “В затінку жайворонка”. Поеми: “Марина”, “Жага”, “Слово про рідну матір”. Драматичний малюнок “Бенкет”.

6. Микола Зеров. Зб. “Камена”. Історико-літ. нарис “Нове українське письменство”.

7. Павло Филипович. Зб. “Земля і вітер”, “Простір”. Літ.-крит. статті.

8. Михайло Драй-Хмара. Зб. “Проростень”. Монографія “Леся Українка”.

9. Євген Плужник. Зб. “Дні”, “Рання осінь”, “Рівновага”. Поеми “Галілей”, “Канів”. Роман “Недуга”. Драми “Змова в Києві”, “Професор Сухораб”, “У дворі на передмісті”.

10. Володимир Сосюра. Поезії зб. “Червона зима”, “Осінні зорі”, “Сьогодні”, “Золоті шуліки”, “Коли зацвітуть акації”, “Люблю”, “Журавлі прилетіли”, “Крізь вітри і роки”, “В годину гніву”, “Під гул кривавий”, “На струнах серця”, “Солов’їні далі”, “Осінні мелодії”, “Весни дихання”. Поеми “Червона зима”, “Мазепа”, “Розстріляне безсмертя” (“Вітчизна”, 1988, № 1). Роман “Третя рота”.

11. Майк Йогансен. “Д’горі”, “Кроковеє коло”, “Ясен”. Проза: “Як будується оповідання”, “Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та ін.” , “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію”.

12. Михайль Семенко. Зб. “Prelude”, “Дерзання”, “Кверо-футуризм”, ц. “Крапки і плями”, “Осіння рана”, “П’єро кохає”, “П’єро мертвопетлює”, “Кобзар”, “Малий кобзар і нові вірші”. Вірші Семенка на урбаністичну тематику (“Місто”, “Ліхтар”, “Кафе”, “Бульвар”, “Тротуар”, “Вулиця”, “Москва”, “Чорний Берлін” та ін. Поеми “Тов. Сонце”, “Весна”, “Поема повстання”, “Степ”.

13. Валер’ян Поліщук. Вибрані поезії.

14. Гео Шкурупій. Вибрані поезії.

15. Олекса Влизько. Зб. “За всіх скажу”, “Книга балад” та ін.

16. Микола Бажан. Зб. “17-й патруль”, “Різьблена тінь”, “Італійські зустрічі”. Поеми “Розмова сердець”, триптих “Будівлі”, “Гофманова ніч”, “Сліпці”, “Гетто в Умані”, “Данило Галицький”, “Політ крізь бурю”, “Нічні роздуми старого майстра”. Вірші періоду Другої світової війни “Клятва”, цикли “Сталінградський зошит”, “Київські етюди”, “Уманські спогади”, “Нічні концерти”.

17. Володимир Свідзинський. Зб. “Ліричні поезії”, “Вересень”.

18. Богдан-Ігор Антонич. Зб. “Привітання життя”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена євангелія”, “Ротації”.

19. Микола Хвильовий. 10 поезій на вибір. Новели “Вступна новела”, “Життя”, “Колонії, колонії”, “Редактор Карк”, “Кіт у чоботях”, “Солонський яр”, “Синій листопад”, “Свиня”, “Легенда”, “Арабески”. Повісті та оповідання: “Я (Романтика), “Пудель”, “Повість про санаторійну зону”, “Сентиментальна історія”, “Мати”, “Іван Іванович”. “Вальдшнепи”. Памфлети “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія”.

20. Григорій Косинка. Новели “На буряки”, “Фауст”, “На золотих богів”, “Троєкутний бій”, “Заквітчаний сон”, “Десять”, “Темна ніч”, “В хаті Штурми”, “Мати”, “За ворітьми”, “Змовини”, “В житах”, “Постріл”, “Анархісти”, “Політика”, “Циркуль”, “Анкета”, “Товариш Гавриш”, “Гармонія”.

21. Валер’ян Підмогильний. “Гайдамака”, “Старець”, “Пророк”, “Добрий бог”, “Собака”, “В епідемічному бараці”, “Проблема хліба”, “Істрія пані Ївги”, “Син”, “Військовий літун”, “Сонце сходить”, повість “Остап Шаптала”, “Іван Босий”, “В епідемічному бараці”, “З життя Будинку”. Романи “Місто”, “Невеличка драма”. “Повість без назви”.

22. Віктор Петров. “Доктор Серафікус”, “Дівчина з ведмедиком”, “Аліна й Костомаров”, “Романи Куліша”.

23. Михайло Івченко. “Робітні сили”.

24. Юрій Яновський. Зб. оповідань і новел “Мамутові бивні”, “Кров землі”, повість “Байгород”, романи “Майстер корабля”, “Чотири шаблі”, “Вершники”, “Жива вода”. “Київські оповідання”. П’єса “Дума про Британку”.

25. Олександр Довженко. Кіноповісті “Арсенал”, “Щорс”, “Україна в огні”, “Зачарована Десна”, “Земля”, “Поема про море”. “Щоденники”. Оповідання “Незабутнє”, “На колючому дроті”, “Мати”, “Воля до життя”, “Мати”, “Воля до життя”, “Ніч перед боєм”, “Тризна”, “Федорченко”, “Перемога”.

26. Борис Антоненко-Давидович. “Синя волошка”, “Тук-тук…”, “Справжній чоловік”, “Землею українською” (окремі репортажі). Повість “Смерть”. Зб. “Сибірські новели”. Повість “За ширмою”.

27. Іван Сенченко. Повість “Савка”. Оповідання “Кінчався вересень 1941 року”.

28. Андрій Головко. “Пилипко”, “Червона хустина”, “Бур’ян”.

29. Петро Панч. “Голубі ешелони”.

30. Аркадій Любченко. “Вертеп”.

31. Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Вишневі усмішки”, “Мисливські усмішки”.

32. Микола Куліш. “97”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”, “Отак загинув Гуска”, “Зона”, “Хулій Хурина”, “Патетична соната”.

33. Яків Мамонтов. “Республіка на колесах”, “Батальйон мертвих”.

34. Іван Дніпровський. “Яблуневий полон”.

35. Іван Кочерга. “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Свіччине весілля”, “Майстри часу”, “Марко в пеклі”, “Ярослав Мудрий”.

36. Олександр Корнійчук. “Загибель ескадри”, “Платон Кречет”, “В степах України”.

37. Іван Микитенко. “Диктатура”, “Дівчата нашої країни”, “Вуркагани”, “Соло на флейті”.

38. Євген Маланюк. Вірші зі зб. “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох”. “Книга спостережень” (есеїстика).

39. Олег Ольжич. Вірші зі збірок “Рінь”, “Вежі”, ц. “Незнаному воякові”, зб. “Підзамчя”.

40. Олена Теліга. Поезії. Публіцистичні статті “До проблеми стилю”, “Партачі життя”, “Якими нас прагнете”,

41. Юрій Клен (Освальд Бургардт). Вірш “Сковорода”. Збірка “Каравели”. Поеми “Прокляті роки”, “Попіл імперій”.

42. Юрій Дараган. Вірші зі зб. “Сагайдак”. Поема “Мазепа”.

43. Оксана Лятуринська. Вірші зі зб. “Гусла”, “Княжа емаль”.

44. Наталя Лівицька-Холодна. Вірші зі зб. “Вогонь і попіл”, “Сім літер”.

45. Олекса Стефанович. Вибрані поезії.

46. Улас Самчук. “Марія”. “Волинь”.

47. Іван Багряний. «Скелька», “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, “Людина, яка біжить над прірвою”, “Огненне коло”. Памфлет “Чому я не хочу вертатися до СССР?”.

48. Тодось Осьмачка. Вірші зі збірок “Круча”, “Скитські вогні”, “Клекіт”, “Сучасникам”, “Китиці часу”. Поема “Поет”. Повісті “Старший боярин”, “План до двору”, “Ротонда душогубців”.

49. Василь Барка. Вибрані поезії зі збірок. Роман “Жовтий князь”.

50. Михайло Орест. Вибрані поезії.