Додаток 1 визначення об’єму пам’ятника (будинку, споруди)

1. Площа пам’ятника визначається шляхом помноження його довжини на ширину. Довжина і ширина будинку обчислюється по зовнішньому контуру стін на рівні вище цоколю, включаючи шар штукатурки і облицювання, а також архітектурні деталі, що виступають на поверхні стін.

При складанні конфігурації плану пам’ятника його слід розбити на прості геометричні фігури, а площу пам’ятника (будинку) визначити як суму площ цих фігур.

2. При визначенні висоти будинку необхідно за нижню точку вибрати:

а) для обмірювальних робіт – мітку від нижньої частини цоколю.

За верхню точку висоти береться верхня мітка стіни.

3. Визначення об’єму покрівлі і глав виконується окремо і включається в загальний об’єм:

а) об’єм горища при двосхильній покрівлі визначається помноженням площі основи на ½ висоти від підлоги горища до гребеня покрівлі;

б) об’єм горища при чотирьохсхильній покрівлі визначається помноженням площі підлоги горища на 1/3 висоти від підлоги до гребеня покрівлі;

в) об’єм барабанів визначається помноженням площі барабана на висоту.

4. В загальний об’єм пам’ятника (будинку) повинні також включатися об’єм еркерів, тамбурів, закритих веранд, парадних і службових сходів, приміщень службового та побутового призначення, що вбудовані під маршами і майданчиками та інші частини будинку, що збільшують його корисний об’єм.

Об’єм мансард, світлиць і мезонінів визначається помноженням площі їх горизонтального перетину по зовнішньому ободу стін на рівні підлоги на висоту від підлоги мансарди, світлиці, мезоніну до верху засипки горизонтального перекриття над ними. При неоднаковій висоті перекриття мансарди, світлиці, мезоніну слід брати їх середню висоту.

5. При наявності в пам’ятнику підвальних приміщень їх об’єм включається в загальний об’єм додатково.

Підрахунок об’єму підвального приміщення виконується таким чином: площа по внутрішньому контуру підвалу на рівні підлоги помножується на висоту від рівня полу до рівня 1-го поверху.

6. Об’єм кріпосних і монастирських стін визначається шляхом помноження площі вертикального поперечного перетину стін на їх довжину. Площа вертикального перетину стін визначається помноженням висоти стін на її товщину.

Висота стіни вимірюється від рівня підлоги 1-го поверху найближчої башти, що прилягає до стіни, до верху кладки стіни, включаючи зубці. Для стін з бойовими ходами визначається середнє значення висоти, виміряної з зовнішньої сторони до верху зубців із внутрішньої сторони до рівня ходової частини. При наявності критих бойових ходів або галерей висота стін вимірюється до верху карнизу.

Довжина стін визначається шляхом замірювання віддалі між баштами на рівні 1-го поверху вище цоколю.

Об’єм кріпосних веж визначається за порядком, що прийнятий для підрахунку об’ємів приміщень.

Додаток 2 Порядок визначення площі архітектурно-конструктивних декоративних елементів

1. Площа досліджуваних прямокутних поверхонь пам’ятки (кладки, оздоблення) визначається шляхом помноження довжини досліджуваної поверхні на її ширину або висоту. При складній конфігурації досліджуваної поверхні її потрібно розбити на прості геометричні фігури та визначити як суму площ цих фігур.

2. Площа кроквяних систем, двохскатних та чотирьохскатних покрівель визначається за площею даних конструкцій в плані.

3. Площа поверхні шатра, глав, барабанів визначається як площа близької до них геометричної фігури: конуса, циліндра, круга і т.д.

4. Площа елементів декору визначається за площею проекції основного виду цих елементів.

5. У випадку не повного, а вибіркового натурного дослідження стану матеріалів кладки або оздоблення, або покрівлі і т.д. за площу досліджуваної поверхні приймається не вся площа стін, фасадів або інтер’єру вибраних спеціалістом характерних для цієї пам’ятки ділянок, які дають повну необхідну інформацію, на яких ведеться дослідження.

6. Габарити предметів, оздоблення, інтер’єру визначаються за площею геометричної фігури, яку дає цей предмет в проекції основного виду.