5. Створення ступенів порівняння прикметників

Творення і правопис вищого ступеня порівняння прикметників

Якісні прикметники вищого ступеня порівняння мають дві форми - просту і складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: зелений – зеленіший, щирий – щиріший; молодий – молодший, дешевий – дешевший.

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати близькі за звучанням буквосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквамижч і щ.

Буква щ пишеться лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.

У семи прикметниках пишуться букви жч: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

Якщо вищий ступінь прикметника творимо за допомогою слова більш або менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не «більш яскравіший»), рішучий — менш рішучий (а не «менш рішучіший»). Це складена форма вищого ступеня якісних прикметників (бо два слова!).

Творення і правопис найвищого ступеня порівняння прикметників

Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки і має три форми: просту, складну і складену.

Проста форма утворюється додаванням до прикметника префікса най- і суфіксів -ш, -іш: найдосконаліший.

Складна форма найвищого ступеня утворюється наступним додаванням до простої префіксів як-, що-: щоякнайтепліший, якнайдужчий, щонайкращий.

Складена форма утворюється за допомогою слів найбільш, найменш і звичайного прикметника: найбільш вдалий, найменш потрібний.

6.Непрямі відмінки числівників

ВЖИВАННЯ ФОРМ НЕПРЯМИХ ВІДМІНКІВ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівник один пов'язується з пояснюваним іменником у тому ж роді, числі, відмінку: одна книжка, одне озеро; одні окуляри, одному товаришеві.

У множині числівник один вживається з іменниками, які мають тільки форму множини або означають парні предмети: одні лижі.

Примітка

Слово один може вживатися в значенні якийсь, деякий: Вас шукав один чоловік. Одні книжки захоплюють з першої сторінки, інші не викликають зацікавлення.

Числівники стоять у тих відмінках, що й пояснювані іменники:

Медалі вручили п'ятьом випускникам.

Картоплю посаджено па двадцятьох гектарах.

У складених числівниках усі слова в непрямих відмінках узгоджуються з пояснюваним іменником: школа із трьомастами сімдесятьма сімома учнями.

Іменники у сполученні з називним відмінком складеного числівника залежать від останнього слова у-його складі: якщо це один, то в Н. відмінку однини (сто тридцять одна сторінка), якщо два, три, чотири — в Н. відмінку множини, часто зі зміною наголосу (двадцять чотири книжки), з іншими – в Р. відмінку множини (вісімдесят шість гривень).

7.Творення особових форм дієслів

Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами (я знав, знаю, знатиму; ми знали, знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали, знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали, знають, будуть знати).

У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами і числами (знав, знала, знало, знали).

У реченні особові дієслова є присудками: Голівкою хита (теперішній час, третя особа, однина) удодик (В. Сосюра). Синиця в шибку вдарила (минулий час, однина, жіночий рід) крильми (В. Симоненко).

8.Інтерференція.Калькування

Інтерференція в лексиці

Найбільше змін, пов'язаних з контактами, відбувається, безумовно, у сфері лексики Мов без лексичних запозичень не буває, хоча їх частка в словнику тієї чи іншої мови може бути різною. Наприклад, в японській мові запозичення, особливо з китайської та англійської, складають більше половини всіх слів. А в сусідньому китайському запозичень значно менше. Причини тут можуть бути як позамовні, насамперед культурні, так і власне мовні.

Японська культура тривалий час розвивалася під іноземним впливом, тоді як Китай вважав себе Серединної імперією, центром світу. У той же час запозичення в китайську мову утруднені через його ладу. У цій мові корінь дорівнює стилю і пишеться тим чи іншим ієрогліфом. «Переварити» багатоскладове слово іншої мови китайському дуже важко. Якщо запозичення все ж необхідно (наприклад, власних імен), слово усікається іноді до одного складу, а підбирається у відповідності зі звучанням ієрогліф надає запозиченню деяке додаткове значення. Наприклад, слово England - «Англія» - при запозиченні в китайську мову скоротилося до одного складу ин, а з безлічі ієрогліфів, що читаються ин, був узятий ієрогліф зі значенням 'видатний', 'героїчний'. В японській мові ніяких обмежень на довжину кореня немає, тому ніщо не заважає запозичувати слово будь-якої довжини; до того ж в Японії на відміну від Китаю крім ієрогліфів використовується складова азбука, якою і стали писати запозичення з західних мов.

Втім, і китайська лексика зазнала впливу інших мов. За останнє сторіччя Серединної імперії довелося освоювати найрізноманітніші досягнення світової цивілізації, починаючи від кіно і кінчаючи парламентом. І все це треба було назвати. Однак на відміну від багатьох інших мов в китайському краще обходитися своїми засобами, створюючи складні слова зі своїх коренів або даючи вже існуючим словами нових значень. На цьому шляху нерідко доводиться вдаватися до кальками.

Калька - це утворення нового слова або нового значення слова шляхом буквального перекладу відповідної іншомовної одиниці. Наприклад, на основі латинського слова peninsula, складеного з реп - «половина» і insula - «острів», з'явилися німецьке Halbinsel і російське півострів з тим же значенням і тієї ж структурою; у французькому ж мовою з'явилося словоpresquHle (дослівно «майже острів») , це теж калька, але менш точна. Російське чіпати отримало нове значення 'викликати співчуття' під впливом французького toucher з тією ж багатозначністю.

Нові слова з'являються зазвичай при запозиченні яких понять. Вони можуть прямо запозичувати, калькувати або створюватися незалежно від іншої мови. Одні мови воліють одне, інші - інше. Може грати роль і система, в яку входить слово, область його значень. У російській мові в неорганічної хімії з часів М. В. Ломоносова панують кальки на зразок кисень, водень, кислота. Але в органічній хімії, ко торую відрізняє дуже сувора міжнародна система термінів на основі грецьких коренів (від терміна за суворими правилами можна перейти до його хімічною формулою, і навпаки), виявилося набагато більш вигідним просго запозичувати всю грецьку систему. Цікаво, що точно так само вчинили і японці: у них в неорганічної хімії теж панують кальки, а в органічній запозичена (через англійську) грецька термінологія. Можуть відігравати роль та історичні обставини. Наприклад, в XVIII - першій половині XIX століття для збагачення російської мови використовували кальки (тоді були створені слова совість, підмет, комаха й багато інших). У наші дні переважає більш простий спосіб прямих запозичень з інших мов.