В третьому розділі (“Аудит”) доцільно використати наступні підрозділи:

1. Планування аудиту (наприклад, обліку операцій з необоротними активами, або організація проведення аудиту операцій з необоротними активами).

2.Перевірка обліку, наприклад, необоротних активів або іншої ділянки облікової роботи на підприємстві.

3.Узагальнення результатів аудиту на підприємстві.

В першому підрозділі необхідно розробити головну стратегію і конкретні підходи до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Студенту необхідно описати етапи планування, документально розробити і оформити загальний план аудиту за темою дипломної роботи на конкретному підприємстві, розрахувати при цьому оцінку аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю, ризику не виявлення (табл. 1).

В загальному плані аудита слід передбачити термін проведення аудиту, графік проведення аудиту, зазначити дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. При розробці загального плану необхідно керуватися вимогами діючих стандартів аудиту.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

• головних факторів, які мають вплив на бізнес підприємства;

• найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту.

Таблиця 1.

Етапи планування

Етапи	Види робіт
Етап 1	Постановка мети і завдань аудиту. Мета: висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності. Завдання: збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; визначення і оцінка матеріальності й аудиторського ризику; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; збір аудиторських доказів та їх аналіз
Етап 2	Складання загального плану аудиту
Етап 3	Розробка програм аудиту
Етап 4	Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності

Розуміння аудитором обліку і системи внутрішнього контролю:

• методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства ;

• вплив нових форм бухгалтерського обліку і аудиту;

• питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Вивчення ризиків і суттєвості помилок:

• оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю та ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємництва, тобто її спроможності попереджати помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику не виявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту;

• визначення суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

• імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;

• визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які робилися з використанням суб’єктивної думки бухгалтера.

Характер, час і обсяг процедур:

• можливість оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту;

• вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

• робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

• участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

• місцезнаходження підрозділів підприємства.

Інші питання:

• можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись найближчим часом;

• умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі спорідненими сторонами.

Таблиця 2.

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН АУДИТУ

ТОВ „ Темп”

з 1.04.20__ р. по 30.04.20__ р.

1.01.20__ р. по 31.12.20__ р.

320

Семенов К. П.

2

4,5%

Організація, що перевіряється

Період аудиту

Період, що провіряється

Кількість людино – годин

Керівник аудиторської групи

Склад аудиторської групи

Запланований аудиторський ризик

№	Заплановані види робіт	Період проведення	Виконавець	Примітки
1.	2	3	4	5
1.	Вивчення облікової політики підприємства і т.д.	1.04.- 2.04.	Семенов К. П.

Керівник аудиторської групи (підпис) ________________

На основі загального плану аудиту (табл. 2) студент складає програму аудиту (табл. 3), де вказує види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур, які співпадають з показниками загального плану аудиту на підприємстві, перелік об’єктів аудиту, назву робочих документів аудитора, примітки (Додаток Е).

Таблиця 3.

ПРОГРАМА АУДИТУ

ТОВ „ Темп”

з 1.04.20__ р. по 30.04.20__ р.

1.01.20__ р. по 31.12.20__ р.

320

Семенов К. П.

2

4,5%

Організація, що перевіряється

Період аудиту

Період, що провіряється

Кількість людино – годин

Керівник аудиторської групи

Склад аудиторської групи

Запланований аудиторський ризик

№ з/п	Перелік аудиторських процедур за розділами аудиту	Період проведення процедур перевірки	Виконавець	Назва робочих документів аудитора	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	Вивчення облікової політики підприємства і т.д.	1.04.- 2.04.	Семенов К.П	наказ

В другому підрозділі третього розділу студент вказує мету і завдання аудиту, наприклад операцій з необоротними активами, предмет та об’єкти аудиту операцій з активами, джерела інформації для аудиту на підприємстві. Потім детально описує способи виявлення операцій з основними засобами, нематеріальними та іншими необоротними активами. Доцільно доповнювати збір інформації робочими таблицями, посиланнями та нормативними документами і обов’язково цифрові дані по підприємству з зазначенням конкретних дат (число, місяць, рік), з документів бухгалтерського, податкового обліку, форм фінансової і податкової звітності. Слід описати які методи, засоби і принципи проведення аудиту використовувались в дипломній роботі.

В третьому підрозділі необхідно описати документи по узагальненню результатів аудиту-аудиторський звіт, аудиторський висновок та характеристику їх видів, вимоги до їх оформлення, структура аудиторського висновку згідно Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики (Додаток Ж).

В цьому підрозділі студент робить певні висновки про перевірені операції з необоротними активами на підприємстві, фінансову звітність та ведення бухгалтерського, податкового обліку, їх правильність в усіх суттєвих аспектах. Необхідно скласти аудиторський висновок по операціям, наприклад з необоротними активами на підприємстві, та показати його в додатках.

В четвертому розділі “Шляхи удосконалення обліку та аудиту (наприклад, необоротних активів)” визначаються напрямки удосконалення:

а) законодавчо-нормативних, теоретичних основ бухгалтерського, податкового обліку та аудиту;

б) ведення бухгалтерського та податкового обліку, аудиту на конкретному підприємстві – первинних і зведених документів, схеми документообороту, бухгалтерських проводок, способів ведення обліку нарахування зносу основних засобів, нематеріальних активів, методів внутрішнього аудиту та інше;

г) визначення інформаційного процесу в обліку та аудиті з боку автоматизації.

Таким чином, зміст четвертого розділу є продовженням обробки інформації першого, другого та третього розділів дипломної роботи. В цьому розділі доцільно привести розрахунок ефективності запропонованих студентом шляхів удосконалення обліку та аудиту у вигляді: підвищення контрольно – аналітичних функцій обліку та аудиту, зниження трудомісткості, поліпшення якості інформації, розрахунку економічного ефекту, скорочення термінів обробки інформації та інше.

У Висновках до дипломної роботи дається стисле викладення результатів проведеного дослідження, здійснених розрахунків. Висновки повинні містити в собі основні підсумки окремих розділів дипломної роботи. По кожному розділу дипломної роботи дипломник повинен відобразити позитивні моменти, виявленні при вивченні практики організації обліку та аудиту з досліджуваної теми, допущені порушення, обґрунтувати конкретні рекомендації щодо їх усунення та подальшого вдосконалення облікової роботи.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить список використаних джерел і розміщується після висновків. При виконанні дипломної роботи необхідно опрацювати не менше 35 джерел (нормативно – законодавчих актів, монографій, підручників, статей тощо), які наводяться у списку. При цьому на кожне джерело, наведене у списку, повинне бути посилання в роботі.

Додатки не входять у текстову частину дипломної роботи, подаються після списку використаних літературних джерел. Перед додатками розміщується сторінка з позначенням ДОДАТКИ. В додатках слід розмістити форми фінансової звітності базового підприємства за останній рік, що досліджувався, форми первинних, зведених та облікових регістрів щодо яких були висловлені пропозиції по удосконаленню, запропоновані схеми документообігу, допоміжні розрахункові таблиці, робочі документи аудитора, аудиторський висновок тощо.

ІІІ. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальний обсяг дипломної роботи, включаючи список використаних джерел, не повинен перевищувати 90 – 100 сторінок друкованого тексту. Дипломна робота має бути виконана у вигляді комп’ютерного набору на державній мові на одному боці листа білого паперу. При комп’ютерному наборі використовується шрифт Times New Roman №14 через 1,5 інтервали. Лист дипломної роботи повинен мати поля: з лівого боку – 30мм, з правого - 10мм, зверху та знизу – 20мм. Будь – які скорочення в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих: кг, ц, т, км, га, грн., тис. грн., люд. – год. і т.д.

Оформлення дипломної роботи починають з титульного листа, далі послідовно йдуть: зміст, текст дипломної роботи, який поділяють на розділи та підрозділи, список використаних джерел та додатки.

У змісті позначаються назви розділів, підрозділів, номери сторінок, на яких починаються розділи та підрозділи. Назви розділів і підрозділів у тексті і змісті мають бути тотожними. Вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, які розміщуються у вказаній послідовності, починаються кожний з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Титульний лист включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи, але на ньому номер сторінки не ставиться. Зміст і подальші сторінки дипломної роботи нумерують, проставляючи номер сторінки у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Заголовки структурних частин дипломної роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ - друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного виступу, який виставляється табуляцією при комп‘ютерному наборі тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Розділи нумеруються арабськими цифрами без знака №. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад: 2.1. (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Наступний підрозділ починається після закінчення попереднього без переходу до нової сторінки з відступом одного вільного рядку. Між заголовками розділу чи підрозділу та текстом залишають вільний рядок.

Такі структурні частини дипломної роботи як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера. Сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином, не нумерують лише їх заголовок.

Текст дипломної роботи може ілюструватись кресленнями, рисунками, схемами, графіками, діаграмами тощо. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Вони виконуються на стандартних листах формату А4.

Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 2.4. (четвертий рисунок другого розділу ). Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, її нумерують за загальними правилами. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст, що розміщується під рисунком).

Для того, щоб інформація подавалася компактно, у зручній для порівняння та аналізу форми, використовують таблиці. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис Таблиця із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад : Таблиця 3.1 (перша таблиця третього розділу). Якщо в розділі лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Між текстом і словом “Таблиця” залишають вільний рядок.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. Якщо назви граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, їх доцільно об’єднати спільним заголовком. У верхніх або бічних заголовках вказують одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (т, грн. тощо); іноді для них виділяється окрема графа. Спільну для всіх одиницю вимірювання вказують у круглих дужках над таблицею справа. Рядки та графи доцільно нумерувати.

Значення показників у клітинах таблиці за можливістю слід округлювати у межах одного і того ж рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенем точності. Якщо цифри надто малі, їх записують 0,0 або 0,00. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому не будь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Позначка Х вказує, що клітина не підлягає заповненню.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. При переносі таблиці вказують у правому куті Продовження табл. __, вказують номер таблиці, наприклад, Продовження табл.. 3.1. З нової строки вказують нумерацію граф таблиці, далі – продовження таблиці. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки, повторюючи в кожній частині заголовки рядків. Приклад оформлення таблиці наведено у Додатку 8.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо є одна примітка, її не нумерують, а після слова “Примітка” ставлять крапку, якщо приміток на одному листі декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ........

2. .......

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку.

Номер формули пишуть арабськими цифрами біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.5) (п’ята формула першого розділу). Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків дорівнює (=), плюс (+), мінус (-), множення (×), ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення, як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за однією і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

У разі використання формули у наступному розділі, повинно бути посилання на номер формули без її повторення. Наприклад: “за формулою 3.1 робимо розрахунок ...” і далі проводиться розрахунок з використанням конкретних даних.

На усі таблиці, ілюстрації та додатки повинні бути посилання у роботі, де вказуються їх номери, наприклад: (табл. 2.1).

При виконанні дипломної роботи необхідно робити посилання на джерела, матеріали з яких використовувалися в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про документ, який згадується в дипломній роботі, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з‘ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилання дається в квадратних дужках після використання цитати. У дужках вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та через кому ставиться номер сторінки, наприклад: [5, с. 78], у працях [5 - 7].

Список використаних джерел розміщується після висновків. На кожне джерело, наведене у списку, повинне бути посилання в роботі. Джерела розміщуються в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, видавництво, рік видання та загальну кількість сторінок. Для статей, що публікуються в періодичних виданнях, зазначають прізвища, ініціали авторів, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи газети, сторінки, на яких надруковано статтю. Приклад оформлення Списку літератури наведено у Додатку К.

Наприкінці роботи розміщуються Додатки. Додатки не входять у текстову частину дипломної роботи, подаються після списку використаних літературних джерел. Перед додатками розміщується сторінка з позначенням ДОДАТКИ. Перелік додатків обговорюються з науковим керівником. Додатки розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі з великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першою великою друкується слово “Додаток ...” і велика літера, що позначає додаток. Додаток слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру), крапку та номер розділу, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: “формула (А.2)”– друга формула Додатка А.

Дипломна робота повинна бути подана у твердій обкладинці. На титульній сторінці повинний бути підпис керівника роботи, допуск завідуючого кафедрою до захисту. На останній сторінці тексту дипломної роботи студент ставить свій підпис та дату.

Додаток А

Тематика дипломних робіт кафедри „Обліку та фінансів”

1. Облік та аудит основних засобів і шляхи їх удосконалення на підприємстві.

2. Особливості обліку та аудиту необоротних активів та шляхи їх удосконалення.

3. Особливості обліку та аудиту зносу (амортизації) необоротних активів та шляхи їх удосконалення.

4. Облік та аудит нематеріальних активів на підприємстві та шляхи їх удосконалення.

5. Особливості обліку та аудиту довгострокових фінансових інвестицій.

6. Облік та аудит капітальних інвестицій та шляхи їх удосконалення на підприємстві.

7. Організація обліку та аудиту виробничих запасів і шляхи їх удосконалення на підприємстві.

8. Облік та аудит матеріальних цінностей торгівельних підприємств та шляхи їх удосконалення.

9. Особливості обліку та аудиту готової продукції та її реалізації на підприємстві.

10. Облік та аудит витрат на збут в торгівельному підприємстві і шляхи їх удосконалення.

11. Облік та аудит грошових коштів на підприємстві та шляхи їх удосконалення.

12. Облік та аудит касових операцій і розрахунків з підзвітними особами

13. Облік та аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками та шляхи їх удосконалення.

14. Облік та аудит розрахунків підприємства з покупцями і замовниками та шляхи їх удосконалення.

15. Облік та аудит розрахунків з різними дебіторами і кредиторами та шляхи їх удосконалення.

16. Організація обліку та аудиту статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві.

17. Бухгалтерський та податковий облік і аудит розрахунків по обов‘язковим платежам до бюджету.

18. Особливості бухгалтерського і податкового обліку та аудиту розрахунків з ПДВ на підприємстві.

19. Облік та аудит розрахунків з оплати праці і нарахувань на неї та шляхи їх удосконалення.

20. Особливості бухгалтерського і податкового обліку та аудиту доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

21. Бухгалтерський, податковий облік та аудит фінансових результатів підприємства.

22. Облік та аудит створення і використання страхових резервів страховими компаніями.

23. Облік та аудит надходження страхових платежів і виконання зобов‘язань страховими компаніями в майновому страхуванні.

24. Облік та аудит виробничої собівартості продукції, робіт, послуг на підприємстві.

25. Організація обліку і аудит операційних витрат та шляхи їх удосконалення.

26. Облік та аудит собівартості реалізованої продукції, товарів, послуг і шляхи їх удосконалення.

27. Організація обліку та аудиту загально виробничих витрат і методика їх розподілу.

28. Облік та аудит інших операційних та надзвичайних витрат підприємства.

29. Облік і аудит формування прибутку та його розподілу на підприємстві.

30. Організація обліку та аудит капітальних інвестицій на підприємстві

31. Організація обліку та аудит витрат та доходів майбутніх періодів

32. Облік та аудит витрат і доходів операційної діяльності підприємства

33. Облік та аудит витрат і доходів інвестиційної діяльності підприємства

34. Облік та аудит витрат і доходів фінансової діяльності підприємства

35. Облік та аудит короткострокових та довгострокових позик банку

36. Особливості обліку та аудиту розрахункових операцій при банкрутстві підприємства.

37. Організація обліку та аудиту розрахунків по орендним платежам на підприємстві.

38. Порядок складання та аудит фінансової звітності підприємства.

39. Особливості бухгалтерського і податкового обліку та аудит діяльності суб‘єкта малого підприємництва.

40. Особливості організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю в банках.

41. Облік та внутрішній контроль кредитних операцій в банківських установах.

42. Облік та внутрішній контроль готівкових та безготівкових операцій в комерційних банках.

43. Облік та внутрішній контроль руху цінних паперів в комерційних банках.

44. Облік та внутрішній контроль валютних операцій в комерційних банках.

45. Облік та аудит операцій з цінними паперами в акціонерному товаристві.

46. Фінансова звітність акціонерного товариства та її аудит.

47. Облік та контроль (аудит) фінансування і видатків в бюджетних установах.

48. Особливості обліку та аудит розрахунків з оплати праці в бюджетних установах.

49. Облік витрат та доходів в будівельних організаціях.

50. Аналіз і оцінка ефективності облікової політики підприємства

51. Організація бухгалтерського обліку і аудиту власного капіталу підприємства та шляхи їх вдосконалення

52. Організація бухгалтерського обліку та аудиту зобов‘язань підприємства та шляхи їх вдосконалення

53. Організація на підприємстві бухгалтерського обліку та аудиту операцій зовнішньоекономічної діяльності та шляхи їх вдосконалення

54. Організація бухгалтерського обліку доходів і витрат, аналіз платоспроможності підприємства та шляхи їх вдосконалення

55. Організація бухгалтерського і податкового обліку на підприємствах у вільній (спеціальній) економічній зоні та шляхи їх вдосконалення

56. Організація бухгалтерського і податкового обліку на підприємствах зі спільною формою діяльності та шляхи їх вдосконалення

57. Організація бухгалтерського і податкового обліку на малому підприємстві за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та шляхи їх вдосконалення

58. Організація і методика обліку витрат по видам діяльності підприємства та шляхи їх вдосконалення

59. Організація і методика обліку витрат на підприємстві за центрами відповідальності та шляхи їх вдосконалення

60. Організація і методика обліку витрат на підприємстві за центрами формування фінансових результатів та шляхи їх вдосконалення

61. Організація і методика обліку і аналізу грошових потоків на підприємстві та шляхи їх вдосконалення

62. Організація бухгалтерського обліку і калькулювання собівартості реалізованої продукції на підприємстві в умовах автоматизованої обробки інформації

63. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві та шляхи її вдосконалення в умовах комплексної автоматизації обробки облікових даних

Додаток Б