3.Штрихове кодування

Штрихове кодування (ШК) вперше було застосоване в США у 1973 р. - система "Універсальний товарний код" (Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих то­варів аналогічну систему товарної нумерації було впрова­джено в 1977 р. Вона мала назву "Європейський артикул" (EAN-European Article Numbering). У США близько 90%, у Німеччині - 80%, у Франції - 70% усіх товарів мають штрих- кодування. Після вступу в EAN неєвропейських держав вона набула міжнародного значення, і її застосування координує Міжнародна Асоціація EAN з центром у Брюсселі. В Україні створено Українську асоціацію "СКАНА", яка розроблює стандарти, програмно-технічні засоби, упроваджує штрихове кодування. Для присвоєння штрих-коду вітчизняним вироб­никам чи товаровласникам створено Національну Номерую- чу Організацію "EAN-Україна". За Державною програмою переходу на міжнародну систему обміну і статистики органі­зовано регіональні центри штрихового кодування.

Застосування штрихового кодування (ШК) разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам: облік кількості виробленої продукції, сорту­вання і роздільне складування різних видів, сортів, на- йменувань, облік товарних запасів, формування замов­лення для постачання в торгівлю в оптимальний термін тощо;

• оптовим посередникам: прийом товарів за кількістю й асортиментом, облік і контроль товарних запасів на скла­ді, відвантаження в роздрібну торгівлю;

• транспортним організаціям: приймання і здачу товарів;

• роздрібним продавцям: прийманая товарів за кількістю й асортиментом, розміщення на складі, облік і контроль товарних запасів у магазині;

• на складі і в торгових залах: контроль за зберіганням то­варів, забезпечення ритмічного поповнення запасу това­рів у міру їх реалізації.

Принцип штрихового кодування — кодування алфавітно- цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допо­могою скануючого пристрою, який розшифровує коди і пере­дає інформацію на ЕОМ.

ШК - один з найбільш розповсюджених засобів автомати­чної ідентифікації (АІ). До інших засобів АІ відносяться ци­фрова, магнітна, звукова, радіочастотна і візуальна (магнітна картка, радіочастотна бірка тощо).

Значне поширення ШК пояснюється його перевагами пе­ред іншими засобами АІ. А саме:

• оперативна передача інформації про товар по системі електронного зв'язку;

• однозначність інформації (висока захищеність алгорит­мів кодування від помилок);

• порівняно невисока вартість завдяки використанню від­носно дешевого носія інформації - паперу.

4.Висновок

Основною метою закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. Функції закупівельної логістики:

· Визначити необхідну кількість сировини і матеріалів для виробництва продукції;

· Визначити що купувати;

· Скільки купувати;

· Як купувати;

· Вибрати постачальника;

· Оформити замовлення на поставку;

· Проконтролювати виконання замовлення;

· Розмістити матеріали на сладе.

Всі ці функції по різному здійснюються на виробництві. Кількість матеріалів, дата початку постачань, і тривалість періоду їх надходження залежать від виробничих програм компанії. Наприклад, одні підприємства закуповують сировину великими партіями для того, щоб згладити сезонні коливання в постачаннях, а інші - не великими партіями щоб звести до мінімуму витрати пов'язані зі складування.

Особливо важливими є питання що купити, скільки купить і у кого купити У країнах їх рішення ускладнене тим, що в недавньому минулому підприємства ці завдання в повному обсязі часто не вирішували взагалі, тому що ресурси розподілялися. На сьогоднішній день ці питання стоять особливо гостро в ситуації нестабільної економіки. Деякі підприємства воліють збитки від складування сировини, ніж від затримок з його постачанням або з інших порушення контракту. У ситуації, коли всі один одному повинні і ніхто не платить говорити про нормальне функціонування підприємства складно.

Таким чином, у сучасних умовах ринку актуальною проблемою для товаропровідних систем є розширення ініціативи впровадження сучасних інформаційних технологій, що дасть змогу вивести фірми на принципово новий рівень взаємодії, пов'язаної з автоматизацією ланцюгів постачань. Замість стосунків покупець-постачальник на перший план мають виходити глобальні відносини, засновані на стандартах взаємодії всіх учасників логістичного ланцюга. Звичні поняття "замовлення на закупівлю" й "замовлення на продаж" слід замінювати термінами "спільна діяльність щодо розрахунку попиту" або "єдина політика поповнення запасів".