4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:

• визначити, виходячи з наявності часу, тривалість використання апаратури;

• на кожні дві години проведення виховної роботи використання апаратури не повинно перевищувати 10-12 хвилин перегляду кінофільму, 15-20 кадрів діафільму, або 8-10 хвилин звучання магнітофона/4,с.4г/. якщо використовується декілька видів технічних засобів, то тривалість їх використання відповідно зменшується.

5. Коментар при застосуванні технічних засобів:

• коментар повинен бути точним і лаконічним, співпадати за часом з тими кадрами, до яких він належить, але не повторювати того, що відбувається на екрані;

• якщо коментар ще не закінчено, але вже демонструється новий матеріал, краще перервати коментар, ніж продовжувати його після того, як почалось не співпадання візуальної і мовної інформації;

• не слід подавати під час читання воїнам тексту, відтвореного на екрані;

• після використання технічних засобів доцільно провести обговорення отриманої інформації, допомогти присутнім зробити висновки, узагальнити спостереження.

Досвід практичного використання технічної апаратури дозволяє визначити, які технічні засоби і в яких формах найкраще використовувати, виходячи з їхніх технічних можливостей та емоційного та виховного впливу на аудиторію.

Можливості кіноапаратури доцільно використовувати у таких формах виховної роботи:

• виступ /демонстрація уривків з кінофільмів відповідно до теми/;

• обговорення;

• бесіда;

• лекція;

• тематичний кіновечір;

• використання кінофрагментів в усних доповідях, тощо.

Можливості технічних засобів, які відтворюють звукову інформацію /радіо/, як правило, знаходять своє використання у наступних формах виховної роботи: тематичні радіогазети; цикли передач на одну тему; радіожурнали, радіопередачі.

До радіопередач є певні вимоги, яких необхідно дотримуватись при їх підготовці. До цих вимог належать:

• постійний час виходу в ефір радіопередачі;

• дотримання черговості наданого матеріалу відповідно важливості подій;

• лаконічність викладення інформації;

• музичний вступ;

• два диктори;

• зв'язок із завданням, яке поставлене перед підрозділом;

• урахування побажань військовослужбовців;

• музичне заключення.

Виховання в процесі навчання та при несенні служби.

1. Виховання у процесі навчання як найважливішого виховного засобу, виховна робота при вирішенні завдань спеціальної, вогневої підготовки, експлуатації озброєння і техніки, несення вартової і внутрішньої служби та бойового чергування.

Найкращою школою виховання, яка дає можливість найбільш ефективно вчити воїнів у набутті ними необхідних звичок і якостей є бойове навчання. В ході занять і навчань обслуговування зброї і техніки, бойового чергування, несення вартової і внутрішньої служби воїни закаляються морально і фізично, накопичують досвід дисциплінованої поведінки, розвивають такі морально-бойові якості як рішучість, сміливість, настирливість, ініціативність.

Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки

Підготовка за фахом починається після розподілу молодих воїнів за відділеннями, розрахунками і екіпажами і має на меті навчити їх точному і умілому виконанню своїх функціональних обов'язків у бою. Проводиться вона переважно в полі.

Основними задачами виховної роботи з виконання задач спеціальної підготовки є: мобілізація воїнів на швидке й успішне оволодіння своєю спеціальністю; вирощування класних фахівців. Складність цієї роботи полягає в тому, що в армії безупинно збільшується число фахівців, програми, навчання яких істотно відрізняються один від одного. Це вимагає чітко диференційованого підходу до виховання фахівців, зосередження зусиль на індивідуальній роботі з ними.

Успішне рішення цих задач можливе за умови, що сам вихователь добре володіє однією, а краще - декількома спеціальностями з числа основних для підрозділу, у якому він служить.

Однією з найважливіших задач вихователя є прищеплювання воїнам любові до своєї спеціальності. Вже в перші дні перебування в роті молодим воїнам розповідають про зміст і значення спеціальної підготовки.

Бойові можливості сучасної зброї цілком розкриваються в тому випадку, коли кожен номер розрахунку, екіпажа в досконалості знає свої функціональні обов'язки і зразково їх виконує. Це висуває задачу активно працювати з кожним фахівцем, тому що недоліки в підготовці хоча б одного воїна можуть поставити у важке положення весь розрахунок, екіпаж. Командири домагаються, щоб кожен фахівець розумів свою роль і місце в рішенні учбово-бойових задач.