4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями

4.1 Взаємини між офіцерами

Офіцер завжди зберігає честь і традиції офіцерського корпуса , члени якого підтримують і допомагають один одному , між ними існує безумовна довіра друг до друга. Тих, хто досягає найвищих результатів і успіху, чекає пошана офіцерського суспільства. Якщо ж офіцер має недоліки і не працює над їх усуненням, то це повинно бути засуджено колегами. Офіцер повинен самокритично оцінювати свою діяльність, правильно реагувати на критику товаришів по службі.

4.2 Взаємини з підлеглими

Відносини між командирами (начальниками) і підлеглими повинні бути так міцні, щоб йти в бій у будь-який момент. Це загальна відповідальність , що вимагає надзвичайно високих норм поводження і діяльності і передбачає створення атмосфери довіри і взаємоповаги .

Кожен військовослужбовець хоче чесного і щирого відношення до себе з боку офіцера. Авторитет офіцера серед підлеглих – це результат його лідерських якостей , людського достоїнства, знань і виваженості рішень.

5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.

Порушення норм Кодексу честі офіцера одним офіцером ганьбить достоїнство всього офіцерського братерства, честь полку, корабля. Тому кожен офіцер має право почати товариський розбір щодо моральної провини офіцера тієї військової частини, у якій знаходиться на службі.

Випадки грубого порушення Кодексу честі офіцера обов'язково розглядаються на загальних зборах офіцерів. Офіцер, що порушив Кодекс честі офіцера і, більш того , навмисно уникає виконання його вимог, може бути попереджений, а в особливих випадках - підлягає осудженню офіцерським колективом .

У всі часи важливим принципом для офіцера було: "Життя - Вітчизні; Честь - нікому". Поняття особистої Честі та Гідності завжди було невід'ємним від його постаті. Честь офіцера завжди ставилася вище за життя, тому офіцер завжди мав до останнього захищати її. Крім того, існували громадські засоби та важелі (як наприклад, суди честі, куди офіцер міг звернутися у разі скривдження) що завжди було значним фактором втримання для тих начальників, хто плутав вимогливість з хамством та зневагою до людської гідності. Слід зазначити, що свою позитивну роль в дотриманні неписаного кодексу честі, захисту гідності офіцерів за часів Радянської Армії відігравали партійні збори частин. Зараз в умовах демократизації Збройних Сил функції зміцнення єдиноначальності, згуртування офіцерського корпусу навколо ідеї державної незалежності, забезпечення товариського спілкування, взаємної відпові­дальності та поваги у взаємовідносинах між командирами (начальниками) і підлеглими офіцерами відповідно до статутних вимог, військово-історичних традицій України, підвищення активності та відповідальності офіцерів у виконанні службових обов'язків мають взяти на себе Збори офіцерів.

На жаль, до цього часу їх роль у вирішенні цих питань була досить пасивною і впровад­ження у повсякденне життя Кодексу честі офіцера Збройних Сил має активізувати їх діяльність та підняти їх авторитет. Саме офі­церська громадськість може зробити офі­церські збори ефективним регулятором жит­тя військових колективів.

Різниця між Статутом та Кодексом поля­гає в тому, що перший закріплює субординаційні відмінності, а другий визначає голов­ний, рушійний принцип - рівність всіх офі­церів перед військовою честю, незалежно від посад та звань. Безумовно, єдиним органом, який може втілити цей принцип у життя, є загальні офіцерські збори військової части­ни.

Збори мають право вільно обговорювати будь-які теми щодо дотримання офіцерської честі та мати відчутні важелі впливу - від зауваження до ініціювання, в особливих ви­падках клопотання про позбавлення звання офіцера, винного у порушенні кодексу честі. Саме так, адже офіцер - це вже само по собі звання, яке накладає на людину певні мо­ральні зобов'язання.

Однак принциповим є те, що Кодекс виз­начає саме норми поведінки, а не відповідальність за їх порушення. Можливі заходи впливу та механізми розв'язання конфліктів можуть бути закріплені у Статуті офіцерсь­ких зборів.

Чільне місце в Кодексі займає теза про вірність офіцера військовій присязі. Офіцер має завжди пам'ятати, що він є представником своєї держави та її Збройних Сил. Блискучі зразки такої поведінки надавали і надають наші миротворці, які за межами Батьківщини високо несуть її прапор і честь.

До концептуальних положень віднесено також зобов'язання офіцера коректно ставитися та надавати необхідну допомогу цивільному населенню.

Суттєвим у Кодексі честі є чіткість та не двозначність формулювань. Наприклад, зро­зуміло, що неправдивість не сумісна з понят­тям військової честі.

Ще одне важливе поло­ження - використання службового станови­ща з корисливою метою входить у протиріч­чя з нормами військової честі.

Дуже важливою функцією Кодексу честі є визначення норм внутрішніх взаємин між військовослужбовцями.

Головною командирською заповіддю має стати повага до підлеглих та піклування про них. Неприпустимими є грубість та хамство, які, будемо відверті, трапляються у повсяк­денному житті військових колективів.

Попереджувати порушення Кодексу честі, загальновизнаних норм поведінки - означає вчасно реагувати на випадки негативних вчинків, нехтування Кодексом честі українсь­кого офіцера, з тим, щоб не припускати їх переростання в грубі дисциплінарні, адміні­стративні, аморальні вчинки, або дії злочин­ного характеру, а якщо порушення скоєне - справити ефективний виховний вплив на ви­нуватця та вжити заходів до усунення причин, що його викликали.

Метою роботи по впровадженню Кодексу честі офіцера має бути створення атмосфери нетерпимості до поведінки, яка йде в розріз з його положеннями.