- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •1.1. Капітал підприємства та його економічна сутність
- •1.2. Види діяльності суб'єктів господарювання
- •1.3. Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства
- •1.4. Організація фінансової діяльності підприємств
- •1.5. Форми фінансування підприємств
- •1.6. Критерії прийняття фінансових рішень
- •Тема 2. Особливості фінансової діяльності суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм
- •2.1. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •2.2. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
- •2.3. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •2.4. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •2.5. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •Створення акціонерного товариства шляхом заснування передбачає такі етапи:
- •Переваги ведення бізнесу шляхом створення акціонерного товариства:
- •Недоліки ведення бізнесу шляхом створення акціонерного товариства:
- •2.6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
- •2.7. Фінансова діяльність кооперативів
- •2.8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
- •2.9. Фінансова діяльність державних і казенних підприємств
- •2.10. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприсмства
- •3.1. Складові та функції власного капіталу субє’ктів господарювання
- •3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства
- •3.3. Характеристика та джерела формування резервного капіталу
- •3.4. Методи збільшення статутного капіталу підприємства
- •3.5. Методи зМеНшення статутного капіталу підприємства
3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства
Для більшості підприємств базовим елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал (далі — СК) — сума вкладів власників (учасників) підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до статутних документів. СК формується при створенні підприємства .
Абсолютна величина СК, а також управлінські рішення щодо його зміни, мають бути відображені у статутних документах підприємства. Зауважимо, що на підприємствах окремих форм організації бізнесу створюється не статутний капітал, а пайовий капітал. Така стаття передбачена, зокрема, для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких номінальний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
Формування СК підприємства здійснюється через розміщення корпоративних прав. Таким чином, особливості випуску, первинного розміщення, вторинного обігу та анулювання корпоративних прав визначають порядок здійснення суб'єктом господарювання операцій із СК. Основними видами корпоративних прав є акції (прості та привілейовані), частки у СК, паї тощо. Загалом корпоративні права являють собою титули власності щодо частки (паю) у СК юридичної особи, що, у свою чергу, визначає такі права його власника: право на управління, право отримання частки прибутку такої юридичної особи, право на частину активів у разі ліквідації суб'єкта господарювання. Емітентом корпоративних прав може бути держава в особі уповноваженого органу або юридична особа, яка від свого імені розміщує корпоративні права і зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені умовами випуску цих корпоративних прав (наприклад, проспектом емісії акцій). Однією з основних характеристик корпоративних прав є їх номінальна вартість (номінал), тобто та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій і визначає величину участі власника у капіталі суб'єкта господарювання.
Сукупна номінальна вартість емітованих підприємством корпоративних прав, випущених підприємством, становить його СК. Слід зазначити, що на певну дату не всі випущені корпоративні права можуть бути розміщені серед учасників підприємства або ж розміщені корпоративні права не будуть оплачені повністю. У такому разі маємо вилучений (номінальна вартість нерозміщених або вартість викуплених акцій), або неоплачений (заборгованість власників корпоративних прав щодо їх оплати в межах номінальної вартості), капітал. У випадку розміщення корпоративних прав серед учасників підприємства та їх оплати останніми понад номінальну вартість (на величину перевищення реалізаційної вартості корпоративних прав над їх номіналом) формується емісійний дохід, який включається до додаткового капіталу.
Ключовою характеристикою корпоративних прав є їх вартість. Під час прийняття фінансових рішень заведено оперувати такими показниками вартості (курсу) корпоративних прав, як номінальна вартість, курс емісії, балансова вартість та ринкова вартість (ринковий курс).
Показник розрахункового балансового курсу, або балансової вартості (РБК), корпоративних прав визначається співвідношенням між елементами власного капіталу підприємства і характеризує величину вартості чистих активів підприємства, які припадають на одиницю номінальної вартості корпоративного права (акції, частки, паю тощо). РБК дорівнює вираженому у відсотках відношенню вартості власного капіталу (далі — ВК) до номінальної величини СК. Основними чинниками, які впливають на величину РБК, є величина капітальних резервів і резервів, сформованих за рахунок прибутку, а також нерозподіленого прибутку. Однак РБК характеризує вартість корпоративних прав підприємства, засновану на даних бухгалтерського обліку, і не враховує ринкових чинників формування ціни акцій, прихованих резервів (чи збитків) підприємства тощо.
На противагу РБК, ринковий курс корпоративних прав визначається виключно дією ринкових факторів і відповідає вартості, за якою акції можуть купуватися і продаватися на організованому (за умови успішного проходження процедури лістингу та неорганізованому ринках цінних паперів. Ринковий курс акцій на організованому ринку цінних паперів визначається на основі процедури котирування і залежить від співвідношення попиту та пропозиції на такі акції на конкретний момент часу. Як правило, ринковий курс не збігається з балансовою вартістю корпоративних прав. Слід також зазначити, що підприємства, як правило, прагнуть максимізувати власну ринкову вартість та забезпечити відносну стабільність ринкового (біржового) курсу корпоративних прав власної емісії — чим даний курс вищий, тим більше можливостей у підприємства щодо залучення додаткового капіталу на основі додаткової емісії корпоративних прав та інших цінних паперів.