2 Організація баз даних автоматизованої інформаційної системи.

Ресурси баз даних

Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в АІС існує банк даних (БнД).

До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор БД. Головними складовими банку даних являється база даних і програмний продукт, який називається системою управління базою даних (СУБД).

Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби за допомогою яких можливо створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з ними.

Банк даних (БнД) – це автоматизована система, що являє собою сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, накопичення, оновлення, пошук і видачу даних.

База даних (БД) – це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, яке забезпечує зручну взаємодію між ними і швидкий доступ до даних.

В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях опису БД її структура зображується:

• на інфологічному рівні (сутність — зв'язок);

• на датологічному рівні вона може бути однією з моделей даних — або ієрархічною, або мережною, або реляційною, або об"єктно-орієтованою, або об"єктно-реляційною, або багатовимврною, або змішаною;

• на фізичному рівні (структура файлів даних і допоміжних файлів).

Більшість баз даних мають табличну структуру.

Файли даних також складаються із структури та даних. Структура включає в себе наступні компоненти: ім'я поля, тип поля, довжина поля. Дані — це компонент БД, над яким виконуються в ІС дії.

Використання принципів бази і банку даних передбачає організацію зберіганні інформації у вигляді БД де всі дані зібрані в єдиному інтегрованому середовищі і до інформації як важливому ресурсу забезпечений широкий доступ користувачів. Така організація даних забезпечує цілий ряд проблем:

• відпадає необхідність у кожній прикладній програмі детально вирішувати питання організації файлів;

• усуває багаторазове введення і дублювання одних і тих самих даних;

• не виникає проблеми зміни прикладних програм у зв‘язку із заміною фізичних пристроїв, або зміни структури даних;

• підвищує рівень надійності і захищеності інформації;

• зменшує надлишок даних.

Технологія баз і банків даних являється ведучим направлення організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Розвиток технологій баз і банків даних визначається рядом факторів: ростом інформаційних потреб користувачів, вимогами ефективного доступу до інформації, появою видів масової пам‘яті, збільшення її об‘ємів, новими засобами і можливостями в галузі комунікації.

База даних – це динамічний об‘єкт, який міняє значення при зміні стану предметної області, яка відображається (зовнішніх умов по відношенню до бази).

Словник метаданих сам по собі є БД і містить інформацію про саму БД, і є інструментом адміністратора БД і БнД і відіграє особливу роль. Адміністратор БД (АБД) — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. Важливою задачею адміністратора БД являється захист даних від злому, несанкціонованого і некомпетентного доступу.

Для виконання функції адміністратора в СУБД передбачено різні службові програми. Адміністрування БД передбачає виконання функцій для забезпечення надійної і ефективної роботи бази даних, задоволення інформаційних потреб користувача, відображення в БД динаміки предметної області.

До обов'язків адміністратора БД належать: визначення інформаційного змісту БД, структури зберігання та стратегії доступу, взаємодія з користувачами, визначення контролю повноважень процедур перевірки вірогідності даних, а також стратегії даних, керування ефективністю БД.