8. Державне регулювання підприємництва

Згідно ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних і інших програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні способи і механізми регулювання господарської діяльності.

Основними засобами регулюючої дії держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

державне замовлення, державне завдання;

ліцензування, патентування і квотування;

сертифікація і стандартизація;

вживання нормативів і лімітів;

регулювання цін і тарифів;

надання інвестиційних, податкових і інших пільг;

надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій і субсидій.

Умови, об'єми, сфери і порядок вживання окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються Господарським кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення і анулювання пільг і переваг в господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу і інших законів.

Держава використовує безліч форм дії і механізмів для безпосередньої або опосередкованої дії на суб'єктів підприємницької діяльності. В них виявляються різні аспекти державної дії на неї, які включають сприяння підприємництву, планування, регулювання. Крім того, держава у взаємостосунках з підприємцями може виступати як покупець, власник, менеджер економіки.

Регулювання робиться унаслідок необхідності захисту суспільних інтересів від зловживань і порушень з боку суб'єктів підприємницької діяльності і для захисту суб'єктів підприємництва від порушень їх прав іншими підприємцями. Не можна заперечувати, що є суб'єкти підприємницької діяльності, які для досягнення цілей отримання прибутку не стурбовані етичними або правовими проблемами, ними керує лише бажання швидко одержати прибуток. В цих ситуаціях державне регулювання є засобом коректування певних шкідливих результатів підприємницької діяльності.