28

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Кіровської районної в місті Донецьку ради

Донецький навчально-виховний комплекс №91 з поглибленим вивченням іноземних мов Донецької міської ради Донецької області

Творчий проект

«Стильна прикраса - трансформер для молодої панночки»

Виконала: Логачова Ксенія

учениця 9 класу

Керівник: Шляхова Галина

Григорівна

Донецьк - 2010

Зміст

Зміст 2

І. Організаційно-підготовчий етап 3

ІІ Конструкторський етап 14

5. Економічний і екологічний аналіз проекту. 22

Під час виготовлення прикраси–трансформера використовуватимуться, в основному, екологічно чисті матеріали. Тому навколишнє середовище та люди, що працюватимуть із ними, не зазнаватимуть шкідливих впливів. 22

Підвіска з фіолетовим кристалом Swarovski 23

ІІІ Технологічний етап 26

ІV Заключний етап 27

Література 28

І. Організаційно-підготовчий етап

1. Обґрунтування теми вибраного проект

Жінки завжди полюбляли щось незвичайне, особливе, що підкреслювало їх індивідуальність. Жодна жінка не може бути байдужою до своєї зовнішності, різним стильним штучкам. Тому намагаючись виглядати гарно, жінки звертаються до прикрас.

На олімпіаду з трудового навчання я отримала завдання зробити стильну прикрасу для молодої панночки. Досліджуючи тему проекту,я переглянула багато прикрас для молодої панночки, виконаних у різних техніках. Але найбільш мені сподобалася техніка «фелтінг» ( мокре валяння ) та «фільцевання» ( сухе валяння ). Перш ніж приступити до виготовлення виробу, я переглянула журнали мод, підручники з технології виготовлення прикрас та попрацювала в Інтернеті. У мене було бажання зробити щось особливе, щоб ця прикраса була водночас і гарна,і практична. Нарешті, я знайшла те, що хотіла: мені потрібна стильна прикраса для урочистих та повсякденних випадків.

Мета проекту: виготовити стильну прикрасу – трансформер для урочистих та повсякденних випадків, на основі народних традицій в сучасній обробці по останнім тенденціям моди, використовуючи сучасні матеріали, інструменти, різні види оздоблень, здатну зацікавити кожну жінку або дівчину.

Основні завдання :

• Ознайомитись з історією техніки фелтінгу, плетіння із бісеру.

• Ознайомитися із засобами та предметами праці для занять даними техніками.

• Дослідити застосування цих технік у виготовленні прикрас

• Освоїти конструювання та технологію обробки прикраси - трансформера

• Розрахувати економічне обгрунтування проекту.

• Доповнити свій гардероб для урочистих та повсякденних випадків стильною прикрасою – трансформером.

2. Історична довідка про прикраси.

Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135—100 тисяч років. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі, тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тисяч років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушлів. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.

Жіночі прикраси.

Жіноче населення України здавна полюбляло носити різноманітні вушні, шийні та нагрудні прикраси. Особливо виділялися нагрудні прикраси, що складалися з декількох компонентів, гармонійно пов'язаних між собою. До складу шийних та нагрудних прикрас входили різне за матеріалом намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки, хрестик, згарди, монети-дукачі). Так, у Центральній Україні носили багато зразків різнокольорового або червоного намиста, монети-дукачі, ланцюжки з хрестиком або прикріпленими до них бовтунцями, дармовисами.

Дукач на стрічці. невідомий золотар з м.Ніжин.

Салби. монети, тканина, вовняні нитки. північна Буковина.

На Лівобережжі як прикрасу використовували один великий дукач з багато оздобленим металевим бантом. На Правобережжі частіше носили три-п'ять невеликих з'єднаних між собою монет.

У побуті гуцулів збереглися найдавніші металеві прикраси — згарди у вигляді нанизаних хрестиків.

Металеве намисто "згарди" із застіпками-чепрагами. Івано-франківщина.

Зразки намиста з різнобарвного скла. Гуцульщина

Популярними прикрасами гуцулок також були намисто з різнобарвного венеціанського скла та вироби, плетені з бісеру (сітяний, ґердани). Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну нитки, плели або ткали, утворюючи мальовничий геометричний, іноді рослинний орнамент. Бісерні прикраси могли бути у вигляді смуги або опліччя і мали свої локальні особливості за формою, способами плетіння, малюнком, колоритом. Їх виробництво тривало до XX ст. і стало основою сучасного художнього промислу, продукція якого розходиться по всій Україні та за її межі.

Виробляли прикраси місцеві ремісники-ювеліри, довозили їх і з інших країн. Селяни купували їх на ярмарках та у спеціальних торгових рядах у великих містах. Селянські "коштовності" — коралі, бурштин, дукач, сережки тощо — збирали протягом десятиліть, передавали як сімейну реліквію від покоління до покоління. Мода на них ніколи не минала.

Намисто — найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Було різним як за матеріалом, кольором, формою, так і за способами носіння. Найбільше цінилося намисто з дорогих природних матеріалів — коралів, бурштину, перлів, гранатів, скла, смальти. В ряді районів Західної України зберігалась архаїчна традиція прикрашатися намистом із плодів — клокічкою. В XIX ст. серед заможніших верств населення було розповсюджене привозне намисто з гранатів та кольорової смальти: кровавниці, блискавки, перли. Дорого цінилося і гуцульське намисто з венеціанського різнокольорового скла, яке завозилося з Італії.

На Лівобережній Наддніпрянщині було поширене намисто з "щирого" бурштину, що добувався в околицях Києва. Носіння такого намиста мало приносити здоров'я і щастя. Частіше носили одну довгу й масивну низку бурштину у сполученні з кораловим намистом.

Коралове намисто набуло на Україні найширшого розповсюдження, хоча й залишалося малодоступним для біднішого населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі коралі, мудре намисто. Коралі були різними за якістю, розміром, обробкою, кольоровими відтінками. Більш дешеві коралі були невеликі, нарізані у формі трубочок, маленьких циліндриків (колюче намисто). Дорогі червоні корали оброблялись у вигляді овалів чи барилець. На Правобережжі великі центральні намистини стягували срібною обручкою, на Лівобережжі між коралями нанизували срібні бусини (рифи, пугвиці). Кількість разків коралового намиста (у багатих — до 25) та характер обробки свідчили про достаток людини.

Скляне (не дуте) намисто поширилося на Україні з середини XIX ст. Воно було білого, блакитного, зеленого, жовтого, червоного, вишневого, чорного кольорів. Іноді на одну нитку нанизували різнокольорові намистини. В кінці XIX — на початку XX ст. розповсюджуються різнокольорові скляні, іноді типу ялинкових, буси, які органічно доповнювали декоративні особливості народного вбрання цього періоду.

Намисто з доброго натурального каміння хоча й вийшло на початку XX ст. з селянського ужитку, проте ревно зберігалося селянами впродовж десятиліть, особливо коралове. У 60—70-ті роки воно було високо оцінене міським населенням і стало широко використовуватись як прикраса сучасного одягу.

Безумовно, хотілося б, щоб національні, самобутні, оригінальні

прикраси не лежала марно у скриньках, а підкреслювали красу українок не

тільки на урочисті свята, але і в будні.

3. Розробка технічного завдання

   1. Призначення виробу, що до проектування

Стильна прикраса для молодої панночки призначена для урочистих та повсякденних випадків. Тому вона має гарний, святковий вигляд, з оригінальним дизайном.

3.2 Вимоги до виробів

Оскільки ця прикраса - трансформер є деталлю вбрання молодої панночки, основною вимогою до неї є привабливість. Вона повинна виконувати функцію трансформера – слугувати прикрасою для шиї, волосся та стегон. Повинна бути зручною для користувача, виготовленою із доступних матеріалів і оздоблень.

3.3 Вимоги до конструкції

Конструкція прикраси, відповідно до її призначення, має бути простою, але водночас оригінальною щодо форми, характеризуватися різноманітністю оздоблення. За кольоровою гамою вона повинна гармоніювати із основними деталями вбрання.

3.4 Вимоги до матеріалів

Вовна має бути якісною, рівномірно прочесаною, добре тримати форму, забезпечувати зручність та практичність.

4. Розробка технічної пропозиції

4.1 Метод комбінування для генерації нових ідей.

Метод комбінування полягає у поєднанні в новому об’єкті окремих рис, властивостей, частин інших об’єктів.

Збираючи інформацію про прикраси для молодої панночки, я зупинилась на двох, як на мою думку, найоптимальніших варіантах, представлених на малюнках 1-2. На їх удосконалення спрямована подальша робота.

Модель 1. Брошка має форму квітки, білого кольору із зеленим листям, виготовлених з вовни, золотої сітки та органзи. Пелюстки мають відтінок світло-зеленого кольору, оздоблені сріблястим інеєм.

Малюнок 1

М одель 2. Прикраса на шию у вигляді стеблини з листям та трояндами ніжних кольорів: білого та світло - бузкового. Квіти оздоблені

бісером, який імітує краплі роси.

Розглянувши особливості кожної моделі ( форма, колір, матеріал, деталі, оздоблення ), я зробила висновок, що модель 1 має дуже оригінальний вигляд, незвичний дизайн квітки, поєднання кольорів. Але вона не має функції трансформера. Взагалі,ця модель мені подобається тому, що вона пасуватиме до будь якого вбрання. Модель 2 – ніжна на вигляд, гармонійно підібрані кольори, нескладної конструкції.

Зважаючи на вимоги виробу, аналіз моделей – аналогів, та поставлену мету, обираємо за основу подальшого проектування конструкцію № 2 ( див. мал. 2 )

Дослідивши моделі-аналоги, при проектуванні свого виробу внесемо наступні зміни до конструкції моделі 2:

• Змінимо вид квітки з мал. 2 на вид квітки з мал. 1;

• Змінимо довжину ланцюжка для виконання функції трансформ ера та оздобимо його бісером;

• На місці звисаючої троянди буде звисати листик, який теж буде оздоблений бісером.

В результаті отримуємо таку модель:

Модель 3. Стильна прикраса – трансформер має вигляд ланцюжка з квітами оригінального дизайну, виготовлених з вовни (квіти, листя), органзи (листя ), золотої сітки (листя) та оздоблених перламутровим та зеленим бісером. Має гармонійне поєднання кольорів та привабливий зовнішній вигляд.

Малюнок 3.

Аналіз конструкції зразків – аналогів

Вимоги до конструкції виробу	Характеристика ступеня втілення вимог у зразках
	Зразок №1	Зразок №2	Зразок №3
Кількість деталей у виробі	6	4	6
Матеріал деталей	Вовна,блискітки,сітка,органза.	Вовна,бісер.	Вовна,бісер,блискітки,органза,сітка,
Складність конструкції деталей	-	+ -	+
Практичність, зручність у використанні	+	+	+
Естетичний і оригінальний вигляд	+	+	+
Простота і надійність з’єднань деталей	+	+	+

Визначення майбутньої конструкції виробу

Вимоги до конструкції виробу	Зразок, в якому вимоги реалізовано найкращим чином
Кількість деталей у виробі	№1,№2
Матеріал деталей	№1,№2
Складність конструкції деталей	№2, № 3
Практичність, зручність у використанні	№1,№2,№3
Естетичний і оригінальний вигляд	№1, №2,№3
Простота і надійність з’єднань деталей	№1,№2,№3

5. Висновок за технічною пропозицією:

   1. Відповідність зразків-аналогів своєму призначенню:

Кожен із зразків-аналогів відповідає своєму призначенню.

5.2. Технологічність запропонованих зразків:

Кожен зразок можна виготовити в умовах шкільної майстерні, в домашніх умовах.

3. Вигляд, якого надають виробам у зразках:

Зразки №1, №3 мають самий кращий естетичний і оригінальний вигляд.

4. Зразок, який обираю в якості зразка-прототипу для подальшого проектування:

Обирається проектований зразок №3. Він має невелику кількість деталей, нескладну конструкцію, практичний і зручний у використанні, має естетичний і оригінальний, святковий вигляд, просте і надійне з’єднання деталей, а також може трансформуватись у різні види прикрас: шийну, для волосся, для запястья та пояс.