Cписок використаної літератури

Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Р.В. Захарчук-Чугай. – Л.: Світ, 1993. – 94 с.

Білецький С. Т. Розвиток ремесла і промислів у Львові в середині XVIII ст. — В кн.: З історії західноукраїнських земель. – К.: АН УРСР, 1957. – 32 с.

Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ початок ХХ ст.). – К.: Наукова думка, 2003. – 184 с.

Будзан А. Ф. Українські народні скрині. — В кн.: Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. – К.: Наукова думка, 1975. – 112—117 с.

Гвоздьова К. Життя за плином всесвіту / Ковальська майстерня. – Л.: Світ, 2006. – 79 –82 с.

Головатий М. Будували повітову раду // Західний кур’єр. – 1996. – № 5. – С. 4.

Жіллет А. Нове мистецтво як світова естетика // Кур’єр Юнеско. – 1990. – № 10. – С. 10.

Жолтовський П. М. Художній метал. — К.: Мистецтво, 1972.— 112 с.

Жолтовський II. М. Художнє лиття на Україні XVI—XVIII ст.— К.: Наукова думка. 1973.— 132 с.

Жолтовський II. М. Художні металеві вироби західних областей Української РСР (XVI—XIX ст.). — К.: АН УРСР, 1959,— 29 с.

Крип'якевич І. Боротьба пецеховних ремісників проти цехів у Львові (1590—1630). — З історії західноукраїнських земель. – К.: АН УРСР, 1957. — 5-42 с.

Маланчук В. А. Інтер'єр українського народного житла. — К.: Т-во «Знання» УРСР, 1973. — 48 с.

Мінжулін О. Подарунок богів / Ковальська майстерня. – 2006. – № 1. – С. 27 – 32.

Висновки

Коваль – одна з найшановніших і найдавніших професій. Коваля у добу середньовіччя ототожнювали з чародієм, магом, чаклуном, а його діяльність пов'язували з чарами, заклинанням і участю божественних сил. Спілкування з вогнем, плавлення, лиття і кування металу – справді чародійство. Для багатьох ці процеси були незрозумілими та загадковими. Прадавній коваль умів усе: він був і митцем, і виконавцем своїх задумів.

Перше залізо, яке потрапило до рук людини, мало космічне походження. Метеоритне залізо – рідкість, хоч на поверхню нашої планети щороку падає до тисячі тонн металу. Вміст заліза в метеоритах складає близько 90%, але кується воно тільки в холодному стані, бо при нагріванні стає крихким. Метеоритне залізо цінувалося в старовину дуже високо й коштувало вп'ятеро дорожче за золото, в 20 разів дорожче за срібло і в 6400 разів дорожче за мідь.

Створюючи художні твори, майстри відштовхувались від існуючих у даній місцевості традицій в інших видах народної творчості — вишивці, ткацтві, різані, випалюванні по дереву та ін.

Багатовікові надбання художнього карбування і народного ковальства сьогодні з успіхом використовують у своїй творчості художники-професіонали, яких приваблює своєрідна пластика заліза, його декоративні особливості і технологічні властивості, які дають багаті можливості відтворення художніх композицій. Інтер'єри сучасних адміністративних та громадських споруд прикрашають ковані світильники і настінні бра, декоративні решітки і вази, просторові композиції, виконані сучасними митцями.

Декоративні решітки, брами можна побачити в районах сучасних житлових ансамблів, в дитячих містечках та на реконструйованих старих спорудах міст.

Ковані художні твори стали вже постійними експонатами на сучасних виставочних стендах. Звертаючись до художнього кування, використовуючи народні традиції ковальського ремесла і сучасні технічні можливості обробки чорного металу, київський художник В. II. Миловзоров, творчо працює О. Т. Дідик в Чернівцях, М. І. Сабов в Ужгороді, В. І. Качмар у Львові.

Важливим осередком художнього кування на Україні є ковальські цехи при реставраційних майстернях Києва, Львова, Харкова та інших міст. В них працюють ковалі, архітектори,художники. Вони відтворюють образи споруд минулих віків, їх стильові особливості. Художнє ковальство на сучасному етапі переживає своє відродження в нових формах і образах, спираючись на кращі традиції минулих поколінь.