Розділ 3.2. Основи стрільби

Урок 1 (теоретичний - І год.). Постріл і його періоди. Початкова швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Відбій зброї і кут вильоту

1. Правильне ведення прицільної стрільби вимагає знань деяких законів і законо­мірностей, що значною мірою пов'язані з відповідними розділами фізики, а деякі з них вже вивчалися на уроках. До таких положень ми повернемося нижче. А розпочнемо з основного призначення стрілецької зброї. Сама назва говорить за це, — стріляти, виконати постріл. Отже, пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що утворюються під час згорання порохового заряду.

Постріл характеризується певними особливостями, основними з яких є: величезний тиск газів (2-3 та більше тисяч атмосфер); висока температура, що утворюється внаслідок згоряння порохових газів (2500-3500° С); майже миттєвий термін дії зазначених параметрів (0,001-0,06 с); горіння порохового заряду, обсяг якого дуже швидко змінюється.

У момент виконання пострілу зі стрілецької зброї послідовно відбувається ціла низка процесів різної природи (механічної, фізичної, хімічної). Зокрема, постріл починається з моменту натискання на спусковий гачок зброї. Воно (натискання) спричиняє рух бійка. Від його удару в капсуль бойового набоя, вибухає ударний заряд капсуля і виникає полум'я. Це полум'я через затравочні отвори у днищі гільзи потрапляє до порохового заряду та підпалює його. Під час згоряння порохового заряду виникає значна кількість газів надвеликої темпера­тури, що створюють високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а згодом — і на стінки ствола і затвор. В результаті такого тиску куля зсувається із свого місця, відокремлюється від гільзи та потрапляє в нарізи ствола. Далі вона рухається'по каналу ствола обертаючись по ііого нарізах і постійно збільшує свою швидкість польоту, проходить увесь канал, опиняється поза його межами і продовжує рухатися в напрямку вісі каналу ствола.

Тиск газів, як зазначалося вище, відбувається також на дно гільзи. Це викликає рух зброї (ствола) назад. Від такого тиску на стінки гільзи та ствола виникає деформація, яка перешкоджає прориву порохових газів у бік затвору. Одночасно із зазначеним, виникають коливальні рухи ствола та відбувається його нагрівання. Гарячі гази й частинки пороху, що згорів, рухаючись за кулею, також виходять назовні, а під час зустрічі з повітрям спричиня­ють появу полум'я та ударної хвилі; остання є причиною звуку під час пострілу. Тривалість пострілу майже миттєва, - 0,001-0,06 секунди, проте у ньому виокремлюють чотири по­слідовних періода: попередній, перший або головний, другий і третій періоди. Попередній період триває від моменту початку горіння порохового заряду до повного входження кулі в нарізи ствола. Перший (головний період) триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. Другий період — триває в період проходження кулі каналом ство­ла. Третій період (період наслідків газів) триває від моменту вильота кулі з каналу ствола до припинення впливу порохових газів на кулю. При цьому, найбільшої (максимальної) швид­кості куля набуває в кінці третього періоду, що у цифровому виразі становить — декілька десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Закінчується третій період після урівноважен­ня тиску порохових газів з опором повітря.