Розділ 6.5. Організація цивільної оборони навчального закладу

Урок І (теоретичний — 1 год.). Організаційна структура цивільної оборони навчального закладу. Невоені-

зовані формування цивільної оборони навчального закладу, їх призначення та застосування. Дії невоєнізо-

ваних формувань навчального закладу за сигналами цивільної оборони

1. Організаційна структура цивільної оборони в навчальних закладах організовується за принципами, що діють на всіх об'єктах народного господарства, але з урахуванням спе­цифіки таких об'єктів.

Цивільна оборона (ЦО) на всіх об'єктах (у тому числі й навчальних закладах) організо­вується з метою їх завчасної підготовки до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій (НС), зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів, своєчасного про ведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, постійну готовність її сил і засобів до проведення зазначених робіт по­кладається на начальника цивільної оборони, у нашому випадку, — керівника навчального закладу (директора, ректора).

При керівникові навчального закладу (начальник ІДО) створюється штаб ЦО — орган управління начальника. Склад штабу комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків. Штаб скла­дається із начальника, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, інших фахівців (виходячи із специфіки НС, що склалася). Начальником штабу є перший заступник керівника навчального закладу. Йому надається право від імені керівника навчального закладу віддавати накази і розпорядження з питань ЦО у навчально­му закладі.

Робота штабу організовується шляхом видання наказів, розпоряджень і вказівок на­чальника ЦО, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Головна функція штабу ЦО — здійснення заходів із захисту учнівства та викладацько­го складу навчального закладу, забезпечення їх вчасного оповіщення, а також населення про загрозу або виникнення НС. Також він організовує та забезпечує безперервне управління ЦО, розробляє план дій органів управління і сил ЦО навчального закладу із запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та забезпечує його виконання, організовує та контролює навчання молоді і працівників закладу з ЦО, підготовку невоєнізованих формувань для дій у НС.

У навчальному закладі створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку, медична, раді­аційного та хімічного захисту, охорони громадського порядку, протипожежна, аварійно-тех­нічна, сховищ і укриттів та деякі інші (в залежності від специфіки об'єкта). Наприклад, у середній школі кількість таких груп може бути дещо меншою, а саме: оповіщення і зв'язку, охорони громадського порядку, медична, радіаційного та хімічного захисту, протипожежна. Керівництво цими групами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом керівни­ка навчального закладу. В їх обов'язки входить підтримання у постійній бойовій готовності сили та засоби групи, знати моральні і ділові якості підлеглих, проводити з ними відповідну роботу, заняття та навчання з основ ЦО. Також, одним з головних завдань начальника (стар­шого) групи є знання і чітке виконання дій, що обумовлені специфікою діяльності групи у випадку НС. Спільні дії усіх служб навчального закладу повинні забезпечити якісне вико­нання завдань, що виникнуть у разі створення НС. Деякими з таких завдань будуть: доведен­ня інформації штабу ЦО до викладачів та учнів про створення НС; своєчасне забезпечення їх засобами індивідуального захисту; організація та проведення екстреної профілактики серед учнівства і, в першу чергу, серед уражених; проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (локалізація та гасіння пожеж, розшук і вилучення потерпілих із завалів, будівель, що палають; надання само- і взаємодопомоги у проведенні часткової санітарної обробки, у ви­падку одержання учнями і викладачами травм, опіків, інших уражень, — організація негайної евакуації усіх з осередку ураження; організація життєзабезпечення евакуйованих у безпечній зоні. За обставин виникнення НС викладач (класний керівник, куратор), зазвичай, виступає командиром формування. Таке формування складається з групи учнів певного класу (на­вчальної групи) та призначеного викладачем старшого групи.

2. Також, крім зазначених служб, на об'єктах народного господарства (у тому числі навчальних закладах) створюються невоєнізованіформування — група працівників (службовців) об'єкта, які складають окремий підрозділ та оснащені спеціальною технікою, майном для ведення рятувальних і невідкладних робіт під час виникнення НС. Невоєнізовані формуван ня є складовою частиною сил ЦО (див. розділ 6.1). За призначенням таких формувань, вони поділяються на два види, - загального призначення та забезпечення. За підпорядкованістю можуть бути територіальні або об'єктові. Останні створюються на об'єктах господарської діяльності (навчальних закладах), підпорядковуються начальнику ЦО (директору, ректору) і використовуються в інтересах даного об'єкта. Разом з тим, за рішенням міських органів вла­ди такі невоєнізовані формування можуть залучатися до проведення рятувальних робіт на інших об'єктах. Такі формування поділяються на декілька видів: загального призначення (зведені загони, команди, групи) та формування забезпечення (служб ЦО). Формування за­гального призначення — створюються на базі допоміжних (обслуговуючих) ділянок закладу, робота яких суттєво не впливає на навчальний процес.

Формування забезпечення (служб ЦО) - створюються на базі служб або структурних підрозділів, діяльність яких найбільшою мірою відповідає характеру завдань таких невоєнізо-ваних формувань.

На об'єктах з чисельністю до 100 осіб (у тому числі школах) невоєнізовані формування загального призначення не створюються.

3. Особливість проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у навчальному закладі полягає в тому, що вони повинні здійснюватися від моменту отримання сигналу про небезпеку до їх повного завершення. Такий цикл рятувальних робіт можна поділити на два етапи: перший етап — триває з моменту отримання сигналу про небезпеку до прибуття ряту­вальних груп (невоєнізованих формувань ЦО). Другий етап триває з моменту прибуття фор­мувань ЦО до виконання завдань, що стоять перед ними і, зокрема: вивезення (вивід) всього складу навчального закладу у безпечну зону, евакуацію потерпілих у лікувальні заклади.

На першому етапі рятувальні роботи організовує начальник ЦО навчального закладу (директор, ректор), а виконують їх працівники педагогічного колективу (професорсько-вик­ладацький склад) спільно з невоєнізованими формуваннями (у школі — формування забез­печення). Наприклад, у випадку виникнення пожежі начальник штабу ЦО повідомляє про надзвичайну ситуацію в штаб ЦО району, викликає "швидку допомогу", пожежні підрозді­ли, міліцію, організовує збір інформації та заходи із пожежегасіння. Складом рятувальної групи здійснюються рятувальні заходи учнівства та викладацького складу (наприклад, з-під завалів). Ланка надання першої допомоги організовує допомогу потерпілим. При цьому, кож­на група невоєнізованих формувань виконує свої функції, а саме: група зв 'язку — керівником призначається будь-який викладач. Зі складу групи призначаються чергові біля телефону та посильний. У завдання групи входить оповіщення викладацького складу та учнівства про загрозу виникнення НС, передача сигналу структурам ЦО міста (району), підтримка засобів зв'язку у стані постійної готовності, забезпечення штабу ЦО навчального закладу засобами зв'язку. Група забезпечення громадського порядку — керівником призначається робітник навчаль­ного закладу, який відповідає за охорону об'єкту. Група виконує завдання із забезпечення охорони навчального закладу, підтримання порядку у нестандартних ситуаціях, надання до­помоги керівництву навчального закладу у проведенні евакуаційних заходів. Протипожежна група — бере участь у розробці протипожежних профілактичних засобів, здійснює контроль за їх виконанням, забезпечує постійну готовність засобів пожежегасіння до їх використання (у разі потреби), бере активну участь у локалізації та гасінні пожежі, надає допомогу у прове­денні спеціальної обробки території. Медична група — організовується на базі медичного пункту навчального закладу з метою проведення санітарно-гігієнічних і профілактичних за­ходів, надання необхідної (за змогою) медичної допомоги потерпілим, їх евакуація до ліку­вальних закладів, проведення часткової санітарної обробки потерпілих. Група протира­діаційного і протихімічного захисту — організовує та здійснює видачу засобів індивідуального захисту, контроль за радіаційною і хімічною ситуацією в навчальному закладі та на його території, відповідає за стан сховищ та укриттів (якщо немає відповідної групи), здійснює заходи з ліквідації наслідків радіаційного та хімічного зараження.