Тема (1 година): Навчити системи спостереження та контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріо­логічним зараженням

Методика навчання: 1. Розповідь (із застосуванням наочних посібників) про види спо­стереження і контролю за зараженнями територіями під час виникнення надзвичайних си­туацій. Показ. Види контролю: дозиметричний (включає контроль радіоактивного опромі­нення людей і зараження різних поверхонь), хімічний (визначається ступінь зараження довкілля, засобів індивідуального захисту, техніки, продовольства, води) і бактеріологічний (встановлюється вид збудника захворювання).

Далі необхідно зупинитися на змісті кожного з видів контролю. Зокрема система до­зиметричного контролю передбачає визначення величини радіоактивного опромінення, що поглинули громадяни за час перебування на зараженій місцевості. Ця система контролю поділяється на груповий та індивідуальний. Перший застосовується для дослідження фор­мувань (бригад, груп) людей і наступним визначенням категорій їх працездатності. Для цьо­го використовуються дозиметри, наприклад, ДП-24, що розподіляються з розрахунку один дозиметр на бригаду або один-два на групу з 10-12 осіб. Індивідуальний контроль призна­чається, головним чином, для первинної діагностики ступеня опромінення людини. Для цього використовуються дозиметри типу ІД-1. Результати вимірювань записуються у спеці­альний журнал спостережень, на підставі яких командири формувань, начальники цехів ви­значають ступінь працездатності людей (можливість виконувати професійні обов'язки упро­довж певного часу) після зовнішнього опромінення. Аналогічним чином відбувається контроль величини радіоактивного зараження техніки, устаткування, одягу, інших предметів.

Хімічний контроль здійснюється за допомогою спеціальних приладів (ВПХР - військо­вий прилад хімічної розвідки; НПХР - напівавтоматичний прилад хімічної розвідки), а та­кож хімічними лабораторіями. Результати контролю дають змогу визначити можливість кон­такту людей із довкіллям без використання засобів індивідуального захисту, повноту дегазації техніки, споруд, знезаражування продовольства, води тощо.

Бактеріологічний контроль проводиться з метою визначення збудника інфекційного захворювання людей. Відповідні дії виконують спеціальні формування, за результатами їх дослідження здійснюється відповідна профілактика — застосовуються специфічні для пев­ного захворювання препарати: антибіотики, сиворотки та інші.

Для постійного контролю за наслідками надзвичайної ситуації на кожному об'єкті народного господарства створюється пострадіаційного і хімічного спостереження. Він при­значається для:

- визначення орієнтовних параметрів ядерного вибуху за допомогою найпростіших засобів;

- спостереження за напрямком руху радіоактивних хмар, отруйних чи сильнодіючих отруйних речовин;

- своєчасного визначення радіоактивного, хімічного або бактеріологічного отруєння довкілля і надання відповідного сигналу оповіщення;

- розвідки ділянок в районі поста на предмет їх радіоактивного (хімічного або бакте­ріологічного) зараження, а також для метеорологічного спостереження.

- обмити чистою водою відкриті частини тіла;

- зняти протигаз і старанно вимити водою обличчя;

- прополоскати рот і горло;

- обмити чистою водою маску протигаза (якщо води обмаль, тоді відкриті частини тіла і маску протигаза протирають змоченою у воді з фляги ганчіркою).

При зараженні краплиннорідкими отруйними речовинами необхідно:

- не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих ділянок шкіри, забруд­нених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза (використовується інди­відуальний протихімічний пакет ІПП-8 або 3% розчин перекису водню із 3% їдкого натрію (можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості)) чи водою з милом.

Увага! Краплі отруйних речовин потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання. У жодному випадку для часткової санітарної обробки шкіри не можна користуватися роз­чинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (отруйні речовини розчиняються у них, а відтак розподіляються на більших ділянках тіла, значно легше проходять крізь шкіру).

Коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Вдягати і знімати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися зовнішньої забрудненої поверхні.

Повна санітарна обробка передбачає обмивання тіла людини теплою водою з милом, обов'язкову заміну білизни та одягу. її мета - повне знезаражування (від радіаційних, отруй­них речовин і бактеріологічних засобів) одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній об-. робці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу із зони зараження. Послідовність проведення відповідних дій передбачає:

- проведення обробки не пізніше 5 годин після забруднення;

- заміну одягу, якщо після його струшування залишкове радіоактивне зараження пе­ревищує допустиму величину.

При забрудненні краплино-рідинними отруйними речовинами необхідно:

- негайно провести часткову санітарну обробку;

- змінити у максимально короткий термін заражений одяг. При зараженні бактеріологічними засобами:

- провести повну санітарну обробку всього особового складу, який знаходився у районі дії бактеріологічного забруднення, незалежно від того, чи використовува­лися засоби індивідуального захисту та проводилася часткова санітарна обробка;

- провести знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла;

- повністю помитися теплою водою з милом;

- провести дезінфекцію забрудненого одягу або одягнути чистий.

2. Практичне виконання учнями дій із проведення індивідуальної часткової і повної санітарної обробки. Доцільно сформувати три групи, кожна з яких відпрацьовує послідовність дій із санітарної обробки після одного з видів ураження (радіоактивного, хімічного або бак­теріологічного). Учитель здійснює загальне керівництво, вносить корективи, усуває помилки і неточності, відзначає кращих учнів.

3. Розповідь (із застосуванням наявних наочних посібників) про послідовність дій під час проведення заходів із дезактивації, дегазації та дезінфекції. Показ їх. Під час розповіді головну увагу треба приділити таким теоретико-методичним положенням: дезактивація часткова (техніка, одяг). Видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом змітан­ня чи обтирання. Дезактивації підлягають техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчу­вання, вода, що були забруднені радіоактивними речовинами.

Повна дезактивація здійснюється шляхом:

- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками, іншими підручними засобами;

- змивання радіаційних речовин дезактивуючим розчином, водою, розчинниками та одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;

- змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском;

- знищення радіоактивних речовин газокрапельним потоком;

- знищення радіоактивного пилу шляхом відсмоктування;

- знищення радіоактивних речовин витиранням забрудненої поверхні. Дегазація здійснюється хімічним, фізико-хімічним і фізичним способом. Хімічний

спосіб — під час взаємодії хімічних речовин з отруйними речовинами утворюються неток-сичні речовини. Метод проведення заходу — протирання зараженої поверхні дегазаційними розчинами або обробка водними кашками (хлорне вапно). Фізико-хімічний спосіб — зми­вання отруйних речовин із забрудненої поверхні за допомогою миючих речовин або розчин­ників. Метод проведення заходу — змивання водним розчином цих засобів (влітку) або роз­чином аміачної води (взимку). Розчинниками можуть бути бензин, газ, дизельне пальне, діхлоретан, спирт. Фізичний спосіб — випаровування отруйних речовин із зараженої по­верхні за допомогою високотемпературного газового потоку (використовуються теплові ма­шини). Лезінфекиія проводиться хімічним, фізичним, механічним та комбінованим спосо­бами. Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами (головний спосіб дезінфекції). Фізичний спосіб — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей (використовується переважно у випадках кишкових інфекцій). Механічний спосіб — використовуються такі ж засоби, що й під час дегазації.

4. Практичне виконання учнями послідовності дій під час проведення заходів дезак­тивації, дегазації та дезінфекції. Доцільно сформувати три групи, кожна з яких відпрацьовує послідовність дій в одному з видів. Через встановлений час групи міняються місцями. Також бажано на кожному навчальному місці встановити наочний посібник з описом відповідної техніки дій. Учитель здійснює загальне керівництво, вносить корективи, усуває помилки і неточності, відзначає кращих учнів.