3. Визначення коефіцієнту жорсткості пружної системи заправлення ткацького верстата

Коефіцієнт жорсткості ПСЗ використовується для розрахунку натягу і деформації розтягу ниток основи і тканини в заправленні ткацького верстата. Він представляє собою силу, яку необхідно прикласти до зразка основи або тканини певної довжини щоб викликати деформацію, яка дорівнює одиниці довжини. Коефіцієнт жорсткості розраховується як для окремих ділянок ПСЗ, так і для всієї ПСЗ, як для однієї нитки, так і для всієї основи в заправці верстата.

Коефіцієнт жорсткості основи в розрахунку на одну нитку:

,

(3.1)

де С_о - коефіцієнт жорсткості метрового відрізку нитки основи, Н/мм;

L_о – розрахункова довжина основи, яка дорівнює сумі окремих елементів основи в ПСЗ верстата, м.

Коефіцієнт жорсткості тканини в розрахунку на одну нитку:

,

(3.2)

де С_т - коефіцієнт жорсткості метрового відрізку тканини, Н/мм;

L_т – розрахункова довжина тканини. яка дорівнює сумі окремих елементів тканини в ПСЗ верстата, м.

Коефіцієнт жорсткості пружної системи заправлення ткацького верстата:

,

(3.3)

4. Конструкція та принцип дії зівоутворюючого механізму

Зівоутворюючий (ремізопідйомний) механізм відноситься до основних механізмів ткацького верстата. Він здійснює дві важливі функції:

• утворює зів, тобто здійснює рух ремізок вверх і вниз, відхиляючи при цьому основні нитки від середньої лінії зіву;

• керує порядком зміни зівів, тобто здійснює підйом і опускання ремізок у строго визначеному порядку згідно з рисунком переплетення.

При виконанні цього розділу курсової роботи необхідно надати характеристику зівоутворюючого механізму, за допомогою якого планується виготовляти задану тканину, згідно з ознаками класифікації.

Виконати схему зівоутворюючого механізму, на якій позначити основні параметри налагодження його роботи: регулювання висоти і чистоти зіву.

Описати принцип дії зівоутворюючого механізму, його переваги і недоліки, галузі застосування.

5. Побудова профілю зівоутворюючих кулачків

В кулачкових зівоутворюючих механізмах функції здійснення руху ремізок і керування порядком зміни зівів виконуються одним робочим органом – кулачком (ексцентриком). Профіль, кількість і порядок набору кулачків визначає вид переплетення тканини.

Необхідно визначити оборотність кулачків, схематично побудувати профілі для всіх кулачків, вказати їх кількість і кут повороту один відносно одного при наборі на кулачковий вал зівоутворюючого механізму.

Порядок побудови профілю кулачка (рис. 3):

1. Розбити площину прямими на рівні частини (сектори), кількість яких дорівнює оборотності кулачка. Частини пронумерувати згідно порядку зівоутворень.

2. З точки перетину прямих провести два концентричних кола. Одне коло відповідає малому радіусу кулачка, друге коло відповідає великому радіусу кулачка.

3. При профілюванні кулачка необхідно дивитися вздовж ниток основи.

4. Навести товстою лінією дуги великого кола у відповідних секторах, які відповідають підйомам ремізки (основні перекриття в рапорті переплетення).

5. Навести тонкою лінією дуги малого кола у відповідних секторах, які відповідають опусканням ремізки (утокові перекриття в рапорті переплетення).

6. Переходи з одного радіуса на інший з’єднати лінією, яка має вид гармоніки.

Рис. 3. Побудова профілю кулачків