2. Вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження

2.1. Метод вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження базується на залежності видовження арматури від величини напружень, яка з урахуванням площі поперечного перерізу арматури визначає силу натягу.

2.2. Метод вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження, внаслідок відносно невисокої його точності, застосовується не самостійно, а разом з іншими методами.

Відносно невисока точність цього методу обумовлюється непостійністю пружно-пластичних властивостей арматурної сталі, а також деформативністю форм та упорів.

2.3. Для вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження необхідно визначити величину дійсного видовження арматурного елемента і мати діаграму „напруження-видовження”.

2.4. Величина видовження арматури вимірюється приладами, встановленими безпосередньо на арматуру: тензорезисторами або тензометрами.

3. Вимірювання сили натягу арматури методом поперечної відтяжки

3 .1. Метод вимірювання сили натягу арматури методом поперечної відтяжки базується на встановленні залежності між силою N, що відтягує арматуру на задану величину f в поперечному напрямку, та силою натягу арматури Р (рис.7).

3

Рис.7. Схема відтяжки арматури

.2. Поперечна відтяжка арматури виконується на базі самого приладу (прилад із власною базою).

3.3. При відтяжці на базі приладу, прилад контактує з арматурою в трьох точках, але не знаходиться в контакті з формою.

3.4. При вимірюванні сили натягу арматури методом поперечної відтяжки в арматурі не повинно бути залишкових деформацій.

3.5. Похибка градуйовочної характеристики не повинна перевищувати 4%.

3.6. Співвідношення прогину арматури до її довжини не повинно перевищувати:

— 1:150 –для проволочної, стержневої і канатної арматури діаметром до 12 мм;

— 1:300 - для стержневої і канатної арматури діаметром більше 12 мм.

3.7. При вимірюванні сили натягу арматури прилад встановлюють на арматурі в любому місці по її довжині. При цьому стики арматури не повинні знаходитися в межах бази приладу.

4. Прилади і обладнання

4.1. Для вимірювання деформацій на арматурному стержні встановлюють два механічних важільних тензометри Т1 і Т2 (рис.8) системи Гугенбергера з базою 20 мм.

Рис.8. Схема натягу арматури та розташування приладів

4.2. Механічний важільний тензометри системи Гугенбергера (рис.9) за допомогою струбцини 1 кріпиться до арматурного стержня. Загострені грані опорних призм притиснуті до поверхні стержня. При деформації стержня важіль 3 обертається відносно шарніра 5 і переміщує стрілку 2 на шкалі 4. Масштаб збільшення тензометра визначається співвідношенням тяг важелів —  і дорівнює 1000.

4.3. Вимірювання деформацій арматурного стержня паралельно здійснюється за допомогою тензодатчиків 1-6 (рис.8), наклеєних на поверхню стержня,

Рис.9. Загальний вигляд і кінематична схема тензометра Гугенбергера

та автоматичного вимірювача деформацій АиД-4 із ціною поділки =110^-5.

4 .4. Для підключення тензодатчиків до приладу АиД-4 служить система комутації (рис.10). Система комутації являє собою припаяні до виводів датчиків електродроти, з’єднані з кабелями, а через них із комутатором і АиД-4.

4

Рис10. Система комутації для підключення тензодатчиків до АиД-4

.5. Для вимірювання сили натягу арматурного стержня методом поперечної відтяжки на нього встановлюють арматурний динамометр АД-18-63 із власною базою 1000 мм (рис.8).

4.6. До складу арматурного динамометру АД-18-63 (рис.11) входить індикатор годинникового типу Ич-1 для вимірювання прогину (відтяжки) стержня f.

Рис11. Принципова схема арматурного динамометра АД-18-63: 1 — лівий опорний гвинт; 2 — корпус; 3 — листова пружина; 4 — індикатор; 5 — ексцентрик; 6 — правий (регулюючий) опорний гвинт; 7 — регулююча гайка; 8 — крюк; 9 — повзун; 10 — напрямляюча; 11 — ручка.

4 .7. Індикатор годинникового типу Ич-1 належить до контактних приладів. Головною частиною індикатора є металевий корпус 1. Переміщення штифта 7 викликає поворот шестерні 4 і стрілки 3, шкала якої має ціну поділки 1 мм. Один оберт шестерні 3 відповідає переміщенню штифта на 10 мм та 10 обертам шестерні 6 і стрілки 2, шкала якої має ціну поділки 0,01 мм. Для запобігання появи люфта в конструкції передбачена додаткова шестерня 8. Штифт притискається до дослідної точки пружиною 9.

Рис12. Конструктивна (а) та кінематична (б)

схеми індикатора годинникового типу.