3. Облік нерозподіленого прибутку, оголошених і сплачених дивідендів

Опрацьовуючи матеріал даної теми, слід пам’ятати, що нерозпо­ділений прибуток – це частина акціонерного капіталу, яка реінвес­тована у підприємство і є заробленим капіталом. Наявність креди­тового сальдо на рахунку «Нерозподілений прибуток» означає, що активи корпорації збільшились завдяки операціям, за якими отримано прибутки.

Залишок рахунку «Нерозподілений прибуток» збільшується завдя­ки чистому прибутку, заробленому за звітний період, і зменшується в результаті виплати дивідендів. Дебетове сальдо цього рахунку означає, що збитки компанії і виплати по дивідендах перевищують величину прибутку від господарської діяльності.

Дивіденди – це частина прибутку корпорації, яка розподіляється серед акціонерів. Рішення про виплату дивідендів приймає Рада ди­ректорів, яка при визначенні їх рівня керується необхідністю збере­ження оптимального співвідношення між зростанням доходів акціо­нерів і фінансуванням компанії для її подальшого розвитку. Дивіденди мають бути оголошені Радою директорів до того часу, як вони можуть бути сплачені.

З виплатою дивідендів пов’язано три дати:

1. 1)  дата оголошення Радою директорів – з цього моменту виникає зобов’язання корпорації перед акціонерами по виплаті дивідендів, що відображається в бухгалтерському обліку:

Дебет рахунку «Оголошені дивіденди»

Кредит рахунку «Дивіденди до сплати»;

2. 2)  дата реєстрації – отримати дивіденди мають право власники акцій на дату реєстрації, (записи на бухгалтерських рахунках не здійснюються);

3. 3)  дата виплати – фактична виплата дивідендів зареєстрованим акціонерам:

Дебет рахунку «Дивіденди до сплати»

Кредит рахунку «Грошові кошти».

Дивіденди можуть виплачуватись щоквартально, один раз на півро­ку або один раз на рік. Наприкінці звітного періоду рахунок «Ого­лошені дивіденди» закривається на рахунок «Нерозподілений прибу­ток» бухгалтерським записом:

Дебет рахунку «Нерозподілений прибуток»

Кредит рахунку «Оголошені дивіденди».

Найчастіше дивіденди виплачуються готівкою, але можливі випад­ки їх виплати іншими активами, а також додатково випущеними акціями.

Дивіденди, що виплачуються іншими активами, мають назву май­нових дивідендів. Вони обліковуються за ринковою вартістю активів, що передаються. На дату оголошення дивідендів проводиться пере­оцінка цих активів і різниця між їх ринковою та обліковою вартістю відображається на рахунку «Прибуток (збиток) від переоцінки».

Виплата дивідендів акціями – це безкоштовний розподіл на пропорційній основі додаткових власних акцій корпорації серед акціонерів.

Після виплати дивідендів акціями балансова вартість однієї акції такого ж типу знизиться. Це обумовлено тим, що в обігу буде знахо­дитись більша кількість акцій, але загальна величина акціонерного капіталу при цьому не збільшиться. Не зміниться також частка кожного акціонера в капіталі корпорації.

Сплачені акціями дивіденди усувають потребу в готівці і в той же час задовольняють потреби акціонерів у постійних дивідендах. Крім того, вони не розцінюються як дохід акціонера і не підлягають оподаткуванню. Це також зручний спосіб перенесення нерозподі­леного прибутку до постійного капіталу корпорації.

Корпорація може розподіляти між акціонерами додатково випу­щені акції не тільки з метою виплати дивідендів, а й здійснюючи роздрібнення акцій. Метою роздрібнення акцій є зменшення їх рин­кової вартості і підвищення активності на ринку. При роздрібненні акцій кількість їх в обігу збільшується, а номінальна вартість кожної акції зменшується. При цьому величина загального капіталу і нероз­поділеного прибутку не змінюється.

Для корпорації обов’язковим є ведення реєстру акціонерів. У ньому вказується прізвище та адреса кожного акціонера, кількість акцій, якою він володіє, їх номери та дати придбання. Цей реєстр є Допоміжною книгою до контрольного рахунку «Акціонерний капі­тал», відкритого у Головній книзі. Як правило, корпорації наймають незалежного агента для реєстрації акціонерів, обліку змін у їх складі та передачі акцій.

Важливим доказовим документом, пов’язаним з прибутковим податком також є протокол засідання Ради директорів, який обов’яз­ково належить вести, зберігати і надавати під час аудиторських перевірок.