Інформаційні системи і технології
Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни. Загальні поняття предмету інформаційні системи і технології
Зміст теми:
1.1. Предмет і зміст дисципліни
1.2. Основні поняття дисципліни.
1.3. Властивості інформації.
1.4. Класифікація та покоління ЕОМ
1.5. Принципи фон-Неймана. Структура комп’ютера.
1.6. Системи числення.
1.7. Збереження інформації.
1.1. Предмет і зміст дисципліни.
Одним із основних факторів впливу науково-технічного прогресу на всі сфери людської діяльності є широке використання інформаційних технологій на базі обчислювальної техніки. У зв’язку з цим особливого значення набуває використання обчислювальної техніки в процесі підготовки фахівців торгівельно-економічного профілю. Предмет “Інформаційні системи і технології” входить до комплексу дисциплін, вивчення котрих забезпечує ефективне використання обчислювальної техніки у різних сферах діяльності. Поява сучасних інформаційних систем зумовлена необхідністю обробки великих масивів інформації за жорстких обмежень часу на видачу результатів. Ці системи мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для переважної більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, значне число зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.
Предмет дисципліни: автоматизація інформаційних процесів із використанням обчислювальної техніки.
Мета дисципліни: вивчення теоретичних основ принципів створення і функціонування інформаційних систем і технологій та набуття практичних навиків використання прикладних програмних засобів на базі обчислювальної техніки для розв’язку задач економічного спрямування і вирішення завдань аналізу та оптимізації.
Завдання дисципліни: ознайомлення з методикою розв’язання економічних задач за допомогою ПК; засвоєння техніки використання ПК; освоєння і використання найбільш поширених в галузі економіки програмних продуктів.
Вивчення дисципліни включає лекційні, лабораторні та індивідуальні завдання під керівництвом викладача, а також самостійну роботу за комп’ютером, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє розвитку професійних навиків роботи з ПК і розвитку самостійного наукового мислення. Для оцінки знань студентів з дисципліни використовується модульно–рейтингова система. Підсумковою формою контролю є семестровий іспит.
Основні поняття дисципліни.
Вивчення будь-якої дисципліни, як правило, починається з формулювання її фундаментальних термінів і категорій. Перш за все варто розглянути поняття інформації. Особливість терміну інформація є те, що з одного боку він є інтуїтивно зрозумілим практично для всіх, а з іншого боку загально прийнятої трактовки цього терміну в науковій літературі не існує. В той же час варто відзначити, що як наукова категорія «інформація» є предметом дослідження в самих різноманітних областях знань: філософії, інформатики, теорії систем, кібернетики, теорії прийняття рішень і т.д. Можна навести наступні приклади визначення терміні «інформація»:
Інформація – це сукупність сигналів, що сприймаються нашою свідомістю, відображають ті або інші властивості об’єктів та явищ, що оточують нас в реальності. Природа даних сигналів обумовлює присутність принципових можливостей по їх зберіганню, обробці та передачі.
Дане визначення не несе в собі наукової визначеності, оскільки ґрунтується на таких ненаукових поняттях як свідомість, реальність, оточення.
Інше визначення:
Інформація – сукупність даних, які сприймаються з навколишнього середовища (вхідна інформація), надходять у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються всередині певної системи (внутрішня інформація).
Дане визначення ґрунтується на схематичному представленні процесу передачі інформації. В цьому процесі можна виділити два фундаментальних елементи:
Джерело (передавач) – створює вихідну інформацію;
Споживач (приймач) – отримує вхідну інформацію.
При їх взаємодії, власне кажучи, і виникає інформація. Основуючись на даному підході один із засновників теорії інформації Клод Шеннон дав визначення терміну «інформація» - як знята невизначеність.
В одному термінологічному ряді з інформацією стоять поняття «дані» і «знання».
Під даними зазвичай розуміють інформацію представлену в конкретних формах, котрі адекватні можливим процесом її обробки.
Дані - це сукупність відомостей, зафіксованих на певному носієві у формі, придатній для постійного зберігання, передачі і обробки. Перетворення і обробка даних дозволяє отримати інформацію.
Інформація - це результат перетворення і аналізу даних. Відмінність інформації від даних полягає в тому, що дані - це фіксовані відомості про події і явища, які зберігаються на певних носіях, а інформація з’являється в результаті обробки
Знання - це зафіксована і перевірена практикою оброблена інформація, яка використовувалася і може багато разів використовуватися для прийняття рішень. Знання - це вид інформації, яка зберігається в базі знань і відображає знання фахівця в конкретній предметній галузі. Знання - це інтелектуальний капітал. Формальні знання можуть бути у вигляді документів (стандартів, нормативів), що регламентують прийняття рішень або підручників, інструкцій з описом рішення задач. Неформальні знання - це знання і досвід фахівців в певній предметній галузі.
Знання – це інформація на основі якої шляхом логічного висновку можуть бути отримані певні висновки. Прийнято також виділяти прикладні і фундаментальні знання.
Одними з найважливіших характеристик інформації є її структура і форма.
Структура інформації – визначає взаємозв’язки між її складовими елементами.
Інша характеристика інформації є форма її представлення. Серед основних форм представлення інформації можна виділити наступні:
Символьно-текстова;
Графічна;
Звукова.
Фундаментальною властивістю інформації є властивість системності. Як відомо системою називають таку сукупність, яка має такі властивості, котрими не володіє ні один з елементів системи. В загальному вигляді поняття система охоплює комплекс взаємопов'язаних елементів діючих як одне ціле в інтересах досягнення поставленої мети.
Інформатика (термін виник в середині 60-х років в Франції) - прикладна наука, яка вивчає структуру i загальнi властивостi iнформацiї, а також закони i способи збирання, обробки, зберiгання, пошуку, передавання та використання iнформацiї в різних галузях людської дiяльностi. Також часто застосовується термін «computer science».
Основні напрямки дослідження інформатики:
аналіз існуючих і розробка методів побудови нових комп’ютерних систем;
розробка нових програмних засобів;
аналіз ризиків безпеки інформації та розробка методів її захисту; впровадження нових інформаційних технологій.
Інформаційна технологія – це спеціалізована технологія збирання, обробки в передачі інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки.
Інформаційні технології мають такі основні властивості:
об’єктом обробки є дані;
метою процесу обробки є отримання інформації;
засоби реалізації технології – програмні та апаратні засоби;
характеристика інформаційного процесу – надійність, вірогідність, цілісність і своєчасність передачі інформації.
Збирання , обробка і передача інформації становить інформаційний процес.
Предметна область - це визначена певними ознаками сукупність об’єктів (усі елементи знання про процес, проблему, організацію, систему та ін.).
Об’єкти - можуть бути різні класи систем управління: технологічний процес, галузь, виробниче об’єднання, підприємство, цех, дільниця, робітник і т.п.;
Інформаційні системи (ІС) - це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для управління економічним об’єктом.
Інформаційна база - сукупність інформації, що використовується для функціонування системи і поділяється на зовнішню і внутрішню машинну базу.
Зовнішня машинна інформаційна база - частина інформаційної бази, що являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, що призначені для безпосереднього сприйняття людини.
Внутрішня машинна інформаційна база - частина інформаційної бази, що є сукупністю інформації, що використовується в інформаційній системі на машинних носіях даних.
Інформаційне забезпечення (ІЗ) - сукупність форм документів нормативної бази і реалізованих рішень по обсягах , розміщенню і формам існування інформації, що використовується в інформаційній системі при її функціонуванні.
Структура ІЗ: методичні інструктивні матеріали (сукупність державних стандартів), система класифікації і кодування інформації, інформаційна база (зовнішня: нормативно-довідкові документи, інформаційні повідомлення, внутрішня:- інформаційні масиви).
Основні принципи створення ІЗ: цілісність, імовірність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація й уніфікація, адаптивність, мінімізація введення і висновку інформації.
Інформаційний засіб - комплекс упорядкованої постійної інформації на носіях даних.
Інформаційний виріб - інформаційний засіб, що пройшов випробування і передається замовнику разом із програмним забезпеченням його ведення.
Користувач інформаційної системи (ІС) - особа, що бере участь у функціонуванні ІС або має право використовувати результати її функціонування.
Особа, яка приймає рішення (децидент) - фахівець, що керує економічним об’єктом;
Класифікатор – офіційний документ, що представляє систематичний перелік найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікації.
Види класифікаторів: державний, галузевий, підприємства.