
- •Тема 1. Місце і роль аналізу господарської діяльності в інформаційній системі управління План
- •Роль і значення аналізу господарської діяльності в системі управління підприємством
- •Функції аналізу господарської діяльності в системі управління
- •Зміст, предмет та завдання аналізу господарської діяльності
- •Предмет аналізу господарської діяльності
- •Основні принципи аналізу господарської діяльності
- •Напрями розвитку аналізу господарської діяльності в умовах ринкової економіки
- •Тема 2. Методичне забезпечення аналізу господарської діяльності План
- •Сутність методу та методики аналізу господарської діяльності
- •Використання економіко-логічних методів в аналізі господарської діяльності
- •3. Економіко-математичні методи та моделі в аналізі господарської діяльності
- •Скорочення термінів проведення аналізу
- •Метод кореляційного та регресійного аналізу
- •Інші види економіко-математичних методів та їх характеристика
- •4. Факторні моделі в аналізі господарської діяльності
- •Тема 3. Інформаційна база та організація аналізу господарської діяльності План
- •1. Економічна інформація та її класифікація
- •Класифікація інформації для аналізу
- •Нормативно-правова
- •2. Основні принципи формування раціональних потоків інформації
- •Організаційно-інформаційна модель аналізу господарської діяльності
Використання економіко-логічних методів в аналізі господарської діяльності
порівняння
деталізація
метод ланцюгових
підстановок
методи абсолютних
та відносних різниць
індексний метод
метод
пайової участі та перерахунку даних
групування
методи елімінування
балансовий метод
інтегральний
метод
логарифмічний
метод
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКО-ЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ |
||
|
||
Порівняння |
співставлення невідомих явищ, предметів з вже відомими, такими які вивчались раніше, з метою визначення загальних рис або відмінностей між ними |
|
Групування |
поділ маси вивчаємої сукупності об’єктів на якісно однорідні групи за відповідними ознаками. Види групування:
|
|
Деталізація |
аналітичний спосіб розчленування показника на складові частини з метою кращого його пізнання і з’ясування причин та тенденцій його зміни. Види деталізації показників:
|
|
Методи елімінування |
Метод ланцюгових підстановок |
прийом детермінованого факторного аналізу, що передбачає послідовну заміну базової (планової) величини часткових показників, які входять у розрахункову формулу узагальнюючого показника, фактичною величиною та подальше кількісне вимірювання впливу зробленої заміни на відхилення узагальнюючого показника |
Метод абсолютних різниць |
прийом факторного аналізу, що базується на знаходженні різниць між фактичним і базовим значенням часткових показників та вимірювання впливу знайденої різниці на зміну узагальнюючого показника |
|
Метод відносних різниць |
ґрунтується на обчисленні різниці між окремими частковими показниками по процентному відношенні фактичних значень цих показників до базових значень |
|
Індексний метод |
дає можливість порівнювати показники, які складаються з елементів, що не підлягають додаванню. Він базується на відносних показниках динаміки, просторових порівняннях, виконанню плану, які показують відношення фактичного рівня аналізуємого показника у звітному періоді до його рівня в базисному періоді |
|
Метод пайової участі |
полягає у тому, що за пропорційним поділом впливу факторів визначають їх частку у зміні загального результату |
|
Метод перерахунку даних |
використовують у тих випадках, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують його величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактору |
|
Балансовий метод |
використовують для співставлення двох груп взаємопов’язаних і врівноважених економічних показників та для вимірювання впливу часткових показників на зміну узагальнюючого показника при строго функціональній залежності. В його основі лежить складання базових (планових) та фактичних балансів. |
|
Інтегральний метод |
базується
на тому, що кожен економічний показник
можна математично виразити як функцію
змінних. Для визначення впливу
часткового показника на зміну
узагальнюючого, його приріст необхідно
помножити на інші часткові показники
базисного рівня і до одержаного
результату додати
|
|
Логарифмічний метод |
полягає в тому, що досягається логарифмічно пропорційний поділ загальної зміни за факторами впливу, які складають прямий детермінований зв’язок |
Місце для заповнення:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|