- •Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •Література:
- •Лекція 2 Міжнародні відносини між двома світовими війнами План
- •1. Версальсько-Вашингтонська система: концепція післявоєнного світоустрою
- •2. Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду
- •3. Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни
- •Лекція 3 Суспільно-політичні рухи у 1918 – 1945 рр. План
- •Лекція 4 Країни Європи і Північної Америки в період післявоєнної нестабільності (1918 – 1923 рр.)
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •Лекція 5 Індустріальні країни Європи і Америки у період стабілізації (1924 – 1929 рр.) план
- •Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм
- •1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.
- •2. Аграрна криза.
- •3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
- •4. «Новий курс» Рузвельта.
- •5. Основні заходи «Нового курсу».
- •Лекція 7 Фашистські режими в Європі у 20 - 30-х рр. Хх ст.
- •Історія зародження фашизму
- •Лекція 8,9 Країни Європи і сша у Другій світовій війні
- •Політична історія Другої світової війни
- •Лекція 10 Світ у другій половині XX ст.: основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування постіндустріального суспільства
- •5. Ліквідація колоніалізму, утворення та розвиток незалежних держав
- •6 Нове співвідношення сил у світі після краху комуністичних режимів у Східній Європі і розпаду срср
- •Лекція 11 Міжнародні відносини у другій половині XX ст.
- •Лекція 12 Тема. Суспільно-політичні рухи у другій половині XX ст.
- •Лекція 13 Тема. Світ на початку XXI ст.: тенденції і перспективи суспільного розвитку. Глобальні проблеми людства
- •Лекція 14 Тема. Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •Изменения в расстановке сил на международной арене
- •Становление сталинской модели социализма в ряде стран Европы и Азии
- •Истоки и сущность «холодной» войны
- •4 Послевоенное положение сша. «Справедливый курс»
- •Лекція 15 Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •2. Економічне та політичне становище Німеччини після поразки у Другій світовій війні
- •Лекція 16 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •2. Політичний розвиток фрн у 1949-1955 рр.
- •3. Победа республиканцев. Политика д. Эйзенхауэра
- •4. Консерватори при владі
- •Лекція 17 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •1. Франція напередодні падіння IV Республіки (1951-1958).
- •2. Італія: еволюція центризму в 1953-1962 рр.
- •1. Франція
- •Лекція 18 Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 19 Тема. . Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Лекція 20 Тема. Країни Північної Європи у другій половині XX ст.
- •Лекція 21 Тема. Країни Південної Європи у другій половині XX ст.
2. Проблеми періодизації
До недавнього часу радянська історична наука розпочинала дослідження періоду новітньої історії з Жовтневої революції 1917 року в Росії, яка оцінювалась як головна подія ХХ сторіччя. Звідси оцінка головного змісту новітньої історії лежала у площині кризи капіталізму й утвердження соціалізму. Боротьба між ними у формі конфронтації визначалася як цілком правомірний стан.
Однак економічний прогрес капіталістичних країн як в 30-і роки, так і в останні десятиріччя зробив такі доводи не переконливими і вони поступово уступили місце тій точці зору, яка стверджує, що основною подією, яка розмежовує дві епохи, два сторіччя була все-таки Перша світова війна. В ході Першої світової війни в ряді країн Європи та Америки відбулися революції, які дійсно були доленосними для тих народів. Оскільки ж світ і в той час був взаємопов’язаний, то, звичайно, що вплив революцій на сусідні народи мав місце. Жовтнева революція в Росії була най рішучою спробою змінити політичні і соціальні відносини в суспільстві. Під її впливом вже тоді і ще більш активно на сучасному етапі відбувається процес своєрідної “соціалізації” капіталізму.
Перший період епохи новітньої історії, який охоплює час з 1918-1945 рр. можна умовно поділити на ряд етапів.
Перший етап – 1918-1921 рр. Це час закінчення Першої світової війни, революції в Німеччині, Угорщині, Австрії, Словаччині, Росії, Україні, утворення незалежних держав у Центральній Європі, становлення біполярного світу.
Другий етап – 1921 – 1 вересня 1939 року. Це міжвоєнний період в історії Європи та Америки. Це роки відбудови економічного потенціалу країн (1920-1924 рр.), стабілізації політичного і економічного життя (1924-1928 рр.), світової економічної кризи (1929-1933 рр.). То був час руйнування виробничих сил, збіднення мільйонів людей у країнах Європи та Америки. У 1933-1939 рр. найбільш агресивні кола країн Європи та Америки розпочали підготовку до Другої світової війни.
Третій етап – 1 вересня 1939 р. – 9 травня 1945 р. Це роки Другої світової війни в Європі і Великої Вітчизняної війни для народів СРСР, це час небачених до того величезних бойових дій, людських і матеріальних втрат двох військових коаліцій.
3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
В історичній науці по новітній історії країн Європи та Америки склалось два основних напрямки.
1. Західна історіографія. До останніх років для українських дослідників була майже недоступною (політичні проблеми і мовні перепони). Уній основна увага приділяється проблемам становлення Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, розгляду причин і наслідків світової економічної кризи, появи тоталітарних режимів в Європі, бойових дій на фронтах Другої світової війни.
2. Радянська історіографія особливу увагу приділяла розробці проблем класової боротьби у країнах Європи та Америки у міжвоєнний період, ролі Комуністичних партій в тих процесах. У ній викривалась політика і практика фашистських режимів. Досить ґрунтовно розроблені питання бойових дій на території СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.
3. Сучасна вітчизняна та зарубіжна історіографія значну увагу приділяє дослідженню ролі державних та політичних діячів, здійснює порівняльний аналіз важливих політичних процесів, виявляє їх взаємовплив на долю народів Європи та Америки у новітню добу.
Джерельна база курсу, як і історіографія новітньої історії країн Європи та Америки, також формувалася у двох напрямках: західний і радянський. Документи і матеріали, що зберігаються в країнах Європи та Америки, для багатьох дослідників в Україні недоступні із-за мовного бар’єру, перш за все. Збірники документів, в яких у скороченому вигляді опубліковані окремі документи і матеріали радянськими науковими установами, страждають певною тенденційністю в їх відборі і розташуванні. Разом з тим , слід сказати, що досить вагомою є джерельна база Великої Вітчизняної війни.
Таким чином, визначивши предмет, методи, принципи і функції навчальної дисципліни, обґрунтувавши її періодизацію, спираючись на існуючу історіографію та джерельну базу, ми можемо розкрити причини, характер та наслідки основних історичних явищ, подій і фактів, що мали місце в країнах Європи та Америки упродовж 1918 - 1945 рр. Одночасно ми визначимо місце цього історичного періоду в загальній історії народів Європи та Америки.
