- •Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •Література:
- •Лекція 2 Міжнародні відносини між двома світовими війнами План
- •1. Версальсько-Вашингтонська система: концепція післявоєнного світоустрою
- •2. Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду
- •3. Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни
- •Лекція 3 Суспільно-політичні рухи у 1918 – 1945 рр. План
- •Лекція 4 Країни Європи і Північної Америки в період післявоєнної нестабільності (1918 – 1923 рр.)
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •Лекція 5 Індустріальні країни Європи і Америки у період стабілізації (1924 – 1929 рр.) план
- •Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм
- •1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.
- •2. Аграрна криза.
- •3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
- •4. «Новий курс» Рузвельта.
- •5. Основні заходи «Нового курсу».
- •Лекція 7 Фашистські режими в Європі у 20 - 30-х рр. Хх ст.
- •Історія зародження фашизму
- •Лекція 8,9 Країни Європи і сша у Другій світовій війні
- •Політична історія Другої світової війни
- •Лекція 10 Світ у другій половині XX ст.: основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування постіндустріального суспільства
- •5. Ліквідація колоніалізму, утворення та розвиток незалежних держав
- •6 Нове співвідношення сил у світі після краху комуністичних режимів у Східній Європі і розпаду срср
- •Лекція 11 Міжнародні відносини у другій половині XX ст.
- •Лекція 12 Тема. Суспільно-політичні рухи у другій половині XX ст.
- •Лекція 13 Тема. Світ на початку XXI ст.: тенденції і перспективи суспільного розвитку. Глобальні проблеми людства
- •Лекція 14 Тема. Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •Изменения в расстановке сил на международной арене
- •Становление сталинской модели социализма в ряде стран Европы и Азии
- •Истоки и сущность «холодной» войны
- •4 Послевоенное положение сша. «Справедливый курс»
- •Лекція 15 Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •2. Економічне та політичне становище Німеччини після поразки у Другій світовій війні
- •Лекція 16 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •2. Політичний розвиток фрн у 1949-1955 рр.
- •3. Победа республиканцев. Политика д. Эйзенхауэра
- •4. Консерватори при владі
- •Лекція 17 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •1. Франція напередодні падіння IV Республіки (1951-1958).
- •2. Італія: еволюція центризму в 1953-1962 рр.
- •1. Франція
- •Лекція 18 Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 19 Тема. . Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Лекція 20 Тема. Країни Північної Європи у другій половині XX ст.
- •Лекція 21 Тема. Країни Південної Європи у другій половині XX ст.
2. Створення оон
Зміни у розподілі сил після Другої світової війни вимагали створення міжнародної організації з метою підтримання та зміцнення миру й безпеки.
Головні проблеми щодо створення всесвітньої організації безпеки було узгоджено на конференції представників СРСР, СІІІА й Великої Британії в Думбартон-Оксі 1944 р. На конференції було підготовлено проект статуту організації. Питання про порядок голосування у Раді Безпеки та про склад членів організації керівники держав узгодили під час зустрічі в Криму 1945 р. Вирішено, що засновницьку конференцію буде скликано у Сан-Франциско. 25 квітня 1945 р. до "Опера-Хауз" з'їхалися делегати й радники. Відкрити конференцію мав державний секретар США Стеттініус. Радянську делегацію очолив В. Молотов, британську — А. Іден. На відкриття конференції приїхало 46 делегацій: з Європи, Азії, Африки. 26 червня 1945 р. учасники Конференції Об'єднаних Націй підписали Статут ООН; серед тих, що підписали його, була також Українська РСР.
Метою нової організації стали підтримання миру й безпеки, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. ООН було засновано на засадах рівності всіх членів, мирного розв'язання спірних питань. При цьому ООН не мала права втручатися у внутрішні справи держав, крім випадків, коли таке втручання було необхідним для підтримання миру.
Статут ООН підписали 50 держав. Вищим органом ООН було визначено Генеральну Асамблею, яка мала збиратися на свої сесії раз на рік, та Раду Безпеки, яка тоді складалася з 11 членів — 5 постійних (СРСР, США, Велика Британія, Франція, Китай), які не підлягали переобранню, із непостійних, що обиралися Генеральною Асамблеєю на 2 роки. Рада Безпеки є постійно діючим органом, на який покладено обов'язки з підтримання миру. Головний принцип діяльності Ради — одностайність всіх постійних членів Ради Безпеки. Якщо хоча б один з них голосує проти запропонованого рішення — воно не приймається.
Генеральна Асамблея обирає економічну й соціальну Ради, Раду з опіки, Міжнародний суд, Секретаріат на чолі з Генеральним Секретарем ООН. 13 грудня 1996 р. на засіданні Ради Безпеки ООН ухвалила резолюцію, в якій рекомендувала Генеральній Асамблеї призначити Кофі Атта Аннана (Республіка Гана) Генеральним Секретарем ООН строком на 5 років. Він став сьомим Генеральним Секретарем ООН за 51 -річну історію організації.
З часом при ООН створено різні спеціалізовані організації: ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки, культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я). МОП (Міжнародна організація праці), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН).
1947 р Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію в якій засудила пропаганду війни. У грудні 1948 р. було ухвалено Загальну декларацію прав людини. Вона проголошувала право людини на життя, на житло, працю, на рівність усіх народів перед законом. На засадах Декларації розроблювались різні міжнародні договори про права людини.
З тих пір пройшли десятиліття. Держави у межах ООН виявились неспроможними виконати всі зобов'язання, які вони взяли на себе за статутом. Водночас ООН відіграла позитивну роль у повоєнному устрої. За підрахунками американських дослідників, половина майже ніж з трьохсот повоєнних конфліктів розглядалася в ООН. ООН посідає гідне місце у сучасному міжнародному житті. Вона є найзначнішою та найвпливовішою міжнародною організацією