Теми для доповідей і рефератів:

1. О. Конт: Закон трьох стадій в роботі “Дух позитивної філософії”.

2. М. Шлік про шляхи усунення філософських проблем.

3. Позитивістські ідеї раннього Л. Вітгенштейна у “Логіко-філософському трактаті”.

4. Матеріалістичне розуміння історії (робота К. Маркса “До критики політичної економії. Передмова”).

5. Людина, суспільство та історія у тезах Маркса про Фейєрбаха.

6. Цінності та їх носії за М. Шелером.

7. К. Лоренц про природу агресії.

Заняття друге (27 травня)

1. Феноменологія.

2. Прагматизм.

3. Структуралізм , постструктуралізм, постмодернізм.

4. Філософія життя і герменевтика.

Література:

Першоджерела

Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка, 2002, №3.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Философская и социологическая мысль. - К., 1996. №№7-8.

Джемс В. Прагматизм. – К.: Украина, 1995. - С. 3-154.

Дьюи Дж. Общество и его проблемы. - М.: Идея-Пресс, 2002. – 160 с.

Пирс Ч.С. Как сделать наши идеи ясными // Вопросы философии, 1996, №12.

Рорти Р. Прагматизм и философия // Философская и социологическая мысль,1995, №9-10.

Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки феноменологической социологии. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2003. – 336 с.

Шюц А. Дон Кихот и проблема реальности // Философская и социологическая мысль,1995. №№11-12.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова.— М.: Прогресс, 1989. - 616 с.

Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2000. – 96 с.

Бодрийяр Ж. Симулякри і симуляція. – К.: Основи, 2004. – 231.

Касториадис К. Воображаемое установление общества.– М.: “Гнозис”, “Логос”, 2003.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. - К.: Основи, 2000. – 390 с.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – СПб.: А-cad, 1994. – 406 с.

Навчальна

Скирбек Г., Гилье Н. История философии: Учебное пособие для студ. высших учеб. заведений. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 800 с.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4. От романтизма до наших дней. – СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1997. – 880 с.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник.

- К.: Знання України, 2004.

Додаткова

Руткевич Е.Д. Феноменологическая социология П. Бергера // Социологические исследования, 1990, №7.

Сивиринов Б.С. О феноменологической интерпретации социальной реальности // Социологические исследования, 2001, №10.

Теми для доповідей і рефератів:

1. А. Шюц про значення Е. Гуссерля для соціальних наук.

2. Феноменологія і проблема соціології знання (П. Бергер, Т. Лукман).

3. Д. Д’юі: У пошуках суспільства.

4. М. Фуко: Що таке структура? (“Слова і речі”).

5. К. Касторіадіс: Суспільство і схеми співіснування (“Уявне установлення суспільства”).

6. Що значить смерть соціального за Ж. Бодріяром?

VI. Прикінцеві критерії оцінювання знань

Наприкінці навчального року студенти складають іспит з курсу історії філософії з урахуванням всіх форм поточного контролю у першому й другому семестрі. Остаточна оцінка визначається результатами складання 4 модулів (по два в кожному семестрі) і підсумкового контролю у вигляді письмового іспиту. Письмова робота максимально складає 40% , а модулі загалом дають 60% (по 15% максимально за кожний з 4-х модулів).

Оцінки за кожний модуль у балах виражаються так:

5/А = 14-15

4/В = 12-13

4-/С = 10-11

3/D = 9

3-/ Е = 7-8

2/FX = менше 7

Оцінки за підсумкову письмову екзаменаційну роботу у балах виражаються так:

5 = 40-36

4 = 35-31

4– = 30-28

3 = 27-24

3– = 23-20

2 = менше 20