3.5 Інтерфейси

Інтерфейс F використовується в опорній точці f і з'єднує робочі станції з функціональними блоками OSF чи MF через DCN.

Інтерфейс Qx використовується в опорній точці q_х. Комплекти протоколів, що застосовуються на інтерфейсі Qx, вибираються з будь-яких протоколів, рекомендованих МСЕ.

Інтерфейс Qз (опорна точка q₃ ) реалізується так, щоб кожна група прикладних функцій системи управління телекомунікаційними мережами з однаковими протоколами забезпечувалася заданим протоколом для рівнів 1-7 ЕМВВС.

Інтерфейс Х (опорна точка х) застосовується для взаємозв'язку двох систем управління телекомунікаційними мережами, які реалізовані згідно М.3010. Відмінність інтерфейсу Х від інтерфейсу Qз, полягає у тім, що він повинний забезпечувати достатній рівень безпеки інформації (пароль, доступ тощо).

3.6 Функції

Усі функції, які пов'язані з управлінням, можна розбити на загальні і прикладні.

Загальні функції забезпечують підтримку прикладних і містять у собі, наприклад:

а) передачу інформації між елементами телекомунікаційної мережі і системи управління;

б) збереження інформації;

в) відображення інформації;

г) сортування;

д) пошук тощо.

Прикладні функції поділяються на п'ять функціональних сфер (груп):

- управління конфігурацією;

- управління якістю роботи;

- управління при відмовах (управління усуненням пошкоджень);

- управління розрахунками;

- управління безпекою.

Управління якістю роботи

Управління конфігурацією

Управління

при відмовах

Мережне управління

Управління безпекою

Управління розрахун-ками

Управління конфігурацією забезпечує:

- інвентаризацію мережних елементів (тип, місцезнаходження, ідентифікатор тощо);

- включення елементів в експлуатацію (роботу);

- конфігурування, вилучення обладнання з робочого стану;

- встановлення і зміну фізичних з'єднань між елементами.

Управління якістю роботи забезпечує:

- контроль і підтримку на необхідному рівні основних характеристик мережі;

- збір, обробку, реєстрацію, збереження і відображення статистичних даних про функціонування телекомунікаційної мережі та її елементів;

- виявлення тенденцій у їхньому поводженні і попередженні про можливі порушення в роботі.

Управління при відмовах забезпечує:

• виявлення і визначення місця розташування несправності в телекомунікаційній мережі;

• реєстрацію пошкоджень, аварій;

• доведення відповідної інформації до обслуговуючого персоналу;

• надання рекомендацій з усунення пошкоджень.

Управління розрахунками:

• контролює ступінь використання мережних ресурсів;

• забезпечує підтримує функції нарахування плати за їхнє використання.

Управління безпекою телекомунікаційної мережі забезпечує:

• необхідний захист від несанкціонованого доступу;

• обмеження доступу за допомогою паролів;

• видачу сигналів тривоги при спробах несанкціонованого доступу;

• відключення небажаних користувачів;

• криптографічний захист інформації.

4 Склад проекту та варіанти завдань

4.1 Склад проекту

Курсовой проект складається з двох частин – аналітично-композиційної та розрахункової.

В аналітично-композиційній частині, яка складається з двох розділів, повинні бути викладені деякі принципи побудови системи управління мережею з матеріалів першого та другого модульного контролю відповідно до номеру завдання.

В розрахунковій частині треба виконати техніко-економічну оцінку терміну окупності СУ, що впроваджується відповідно до номеру завдання.

4.2 Варіанти завдань з розробки та опису принципів побудови та структури системи управління мережею [1]

1. Розробка принципів створення національного центру управління телекомунікаціями .

2. Розробка основних положень концепції системи управління цифровою мережею синхронної цифрової ієрархії.

3. Розробка та опис структурної схеми системи і центру управління транспортною мережею синхронної цифрової ієрархії.

4. Розробка та опис структурної схеми системи і центру управління телефонною мережею загального користування.