Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2_лс.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.6 Mб
Скачать

1) Креатинфосфокінази;

2) Анаеробного окислення (гліколітичного);

3) аеробного окислення.

Креатинфосфатний шлях вистачає на декілька секунд.

Гліколітичний шлях – окислення глюкози (без кисневий) на деякий час забезпечить АТФ, але він менш ефективний. При швидкій роботі накопичуються

недоокислювальні продукти (молочна, піровиноградна кислота) які порушують гомеостаз м’язів. Самим ефективним джерелом енергії є аеробне окислювання. Але вона включається повільно, потребує достатньої кількості продуктів: глюкози, жирних кислот та кисню.

Під час окислювання (хімічної реакції) утворюється енергія, яка іде на механічну роботу і утворення тепла. 40-45% (практично 30%) використовується на скорочення м’язів, а 60 -55% на утворення тепла.

Тепло утворюється:

а) тепло спокою – під час метаболічних процесів;

б) тепло ініціації (тепло скорочення м’язів і розслаблення);

в) тепло відновлення (відновлення м’язів)

Чим більше скорочується м’яз тим більше тепла він виділяє.

Фізіологічні властивості гладеньких м’язів:

Виділяють два типа гладеньких м’язів

а) розміщення окремо;

б) утворюючи функціональний синтицій

Окремі клітини інервуються вегетативними нервами. Внаслідок сумації збудження виникає ПД і вони скорочуються. М’язові клітини, які тісно прилягають один до одного, утворюючи загальні іонні канали (лексуси) Вони об’єднуються в функціональний синтицій.

Окремі м’язи

Функціональні синтиції

Серед гладких м’язів є пейсмекерні клітини, які можуть самостійно збуджуватися. Їхня мембрана має високу проникливість до йонів (особливо Са2 ) і тому в них практично відсутній МПС. У них самовільно без подразника, завдяки проникненню йонів Са2 в клітину починає поступово деполяризація яка поступово переходить ПД, який за допомогою лексусів передається другим клітинам. Пейсмекерні клітини забезпечують автоматію м’язових скорочень.

Для гладеньких клітин характерно:

а) щільність інервації невелика;

б) медіатори виділяються далеко від клітини;

в) рецептори розміщені по всій мембрані;

г) на мембрані є рецептори до багатьох біологічно активних речовин, які викликають збудження;

д) МПС – 50 -60 мв, критичний рівень деполяризації 35-40 мв., ПД – відносно довгий (10 -50 мс)

ж) скорочення похоже на скелетні м’язи

з ) дуже економне скорочення АТФ (АТФ використовується в 10 - 100 раз менше від скелетних м’язів);

і) пейсмеркерні клітини;

к) при розтягу м’язів вони розслаблюються.

Є три типи скорочення

Тип А – подібно скелетному м’язу, але більш протяжне.

Тип Б – виникає у м’язах травного каналу, може виникати ПД без подразника, спонтанно.

Тип В – у м’язах, які скорочуються на довгий час сечовий міхур, судини

деполяризація розвивається у вигляді плато.

Базисний рівень знань:

  1. Будова і функція клітинної мембрани.

  2. Транспорт іонів та інших речовин через мембрани, його види та механізм.

  3. Іонні канали та помпи, види, функції.

  4. Механізм утворення мембранного потенціалу спокою.

  5. Поняття про реобазу та хронаксію.

  6. Механізм потенціалу дії.

  7. Механізм абсолютної та відносної рефрактерності.

  8. Механізм проведення нервового імпульсу по нервовому волокну.

  9. Функції та властивості скелетних м’язів.

  10. Механізм проведення збудження від нервового волокна до м’яза.

  11. Механізм м’язового скорочення.

  12. Властивості гладеньких м’язів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]