Семінар №1
Тема: Кошторис доходів та видатків
Мета: Навчитись складати кошторис, знати види кошторису, стуктуру мету та призначення.
План
1. Поняття про кошторис. Види кошторису
2 Структура кошторису.
3. Порядок складання кошторису
4.Розгляд, затвердження кошторису
5.Штатний розпис
1.ПОНЯТТЯ ПРО КОШТОРИС. ВИДИ КОШТОРИСІВ
Установи й організації, що втримуються за рахунок засобів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності й виконання покладених на них функцій становлять кошторис доходів і витрат.
У цей час основним документом, що регламентує питання складання й виконання кошторисів бюджетних організацій, є Порядок складання, розгляду, твердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і витрат бюджетних установ і організацій, затверджений постановою КМУ від 09.01.2000р. № 17, зі змінами й доповненнями (далі - Порядок 17) (див. додаток 7). Відповідно до Порядку № 17 кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, що підтверджує повноваження щодо одержання доходів і здійснення витрат, що визначають обсяг і напрямок засобів виконання їм своїх функцій і досягнення цілей, певних на рік відповідно до бюджетних призначень, установленими Законом України про Державний бюджет України.
При цьому під бюджетним призначенням розуміється повноваження, надане головному розпорядникові бюджетних Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет имеющее кількісні й тимчасові обмеження, що дозволяє Міністерству Фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок засобів відповідного бюджету.
Таким чином, для бюджетної установи кошторис є основним документом, що визначає обсяг, цільове надходження й використання засобів, виділених з бюджету на зміст установи протягом року.
Невід'ємною частиною кошторису є план асигнувань, що представляє собою помісячний розподіл витрат, затверджених у кошторисі. На відміну від кошторису, план асигнувань складається за скороченою формою економічної класифікації витрат: 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ", 1120 "Нарахування на заробітну плату", 1160 "Оплата комунальних послуг і енергоносіїв", 1340 "Поточні трансферти населенню", 5000 "Інші витрати". Форма кошторису й плану асигнувань затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.01.2001 р. № 6 "Про твердження документів, використовуваних у процесі виконання бюджету" (далі - наказ № 6) (див. додаток 8).
Відповідно до Порядку № 17 кошторису підрозділяються на: індивідуального, зведені й кошторису на централізовані заходи.
1)Індивідуальний кошторис становить кожна бюджетна організація й надає безпосередньо своїй вищестоящій організації. При цьому індивідуальні кошториси становлять всі бюджетні установи, незалежно від того, ведуть вони облік самостійно або обслуговуються в централізованій бухгалтерії по кожній виконуваній функції.
З огляду на цю вимогу, бюджетні установи, що ведуть облік самостійно, індивідуальні кошториси представляють своєї вищестоящої організації, а установи, що обслуговуються в централізованій бухгалтерії, індивідуальні кошториси представляють безпосередньо в централізовану бухгалтерію.
2)Зведені кошториси й плани асигнувань являють собою зведення показників, наведених в індивідуальних кошторисах і планах асигнувань розпорядників бюджетних засобів нижчестоящого рівня, а також засобів, передбачених для одержувачів відповідно до функціональної класифікації. Такі кошториси складаються головними розпорядниками бюджетних засобів, розпорядниками засобів вищестоящого рівня для подання їх у Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи.
Наприклад, зведений кошторис становить централізована бухгалтерія по всім обслуговувати^ся учреждениям, що, на підставі відповідних показників проекту бюджету.
Далі розглянемо докладніше структуру кошторису й основні принципи її складених кошторисах цих установ, і направляємо її своєї вищестоящої організації.
3)Кошторис на централізовані заходи складається міністерством, відомством, органом виконавчої влади або місцевого самоврядування для фінансування витрат на разові заходи (наприклад, наради, конференції й т.п. заходу). При цьому асигнування до кошторису на централізовані заходи включаються тільки в тому випадку, якщо проведення таких заходів за рахунок засобів відповідного бюджету дозволено законодавством України.
Так, наприклад, до централізованих заходів у сфері охорони здоров'я ставляться:
- заходу щодо забезпечення загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я окремими видами медикаментів, виробами медичного призначення й медичного встаткування, що мають першочергове значення в рішенні проблем профілактики й лікування окремих видів захворювань, і забезпечення якими повинне гарантуватися на державному рівні;
- невідкладні роботи зі зміцнення матеріально-технічної бази окремих загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я, проведення яких через недостатність засобів у відповідних бюджетах вимагає фінансової допомоги за рахунок засобів державного бюджету України;
- заходу, здійснювані в рамках затверджених цільових програм по охороні здоров'я, фінансування яких передбачено за рахунок засобів Державного бюджету України;
- інші окремі заходи, спрямовані на поліпшення якості надання медичних послуг окремими загальнодержавними й комунальними установами охорони здоров'я, виконання яких передбачено відповідними дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Конкретний перелік централізованих заходів визначається щорічно в процесі формування відповідних показників проекту бюджету.
2. Структура кошторису
Кошторис бюджетної організації складається із двох частин: загального й спеціального фонду.
Загальний фонд кошторису містить у собі надходження із загального фонду бюджету й розподіл витрат, складене відповідно до повної економічної класифікації витрат для виконання бюджетною організацією основних функцій.
Спеціальний фонд кошторису включає надходження зі спеціального фонду бюджету й розподіл витрат, складене відповідно до повної економічної класифікації на здійснення витрат спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням даною організацією основних функцій.
Крім того, загальний і спеціальний фонд кошторису складається з дохідної й видаткової частини. У дохідній частині кошторису вказуються плановані обсяги надходження засобів, які передбачається направити на покриття витрат установи. У видатковій частині кошторису вказується загальна сума витрат, які заплановано здійснити протягом року даною бюджетною організацією, з розподілом їх по кодах економічної класифікації витрат. Причому всі показники, що характеризують витрати бюджетної організації, згруповані в кошторисі за принципом пост-1 рівня економічної класифікації витрат бюджету. Економічна класифікація витрат бюджету є складовою частиною бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604.
Бюджетна класифікація являє собою єдину систематизовану* групу доходів, витрат і фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного пристрою й інших ознак.
Згідно БКУ бюджетна класифікація складається з:
- класифікації доходів бюджету;
- класифікації витрат бюджету (у т.ч. кредитування за винятком погашення);
- класифікація фінансування;
- класифікація боргу.
-3-
ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ КОШТОРИСІВ
Процес складання кошторисів бюджетними організаціями починається з того, що Міністерство фінансів України, Міністерство Автономної Республіки Крим, фінансові органи повідомляють головних розпорядників бюджетних засобів дані граничних обсягах витрат загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються із планованих доходів Державного й місцевого бюджетів на наступний рік. Разом із цими даними головним розпорядником засобів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.
Після цього головні розпорядники бюджетних засобів, керуючись вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів по складанню проектів відповідних бюджетів на рік і здійснюють наступні заходи:
- установлюють для підвідомчих установ граничні обсяги витрат за рахунок засобів загального фонду бюджету, строк надання проектів кошторисів;
- забезпечують підвідомчі установи вказівками по складанню проектів кошторисів;
- проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, дотримання вимог чинного законодавства, а також строгого режиму економії коштів і матеріальних цінностей;
- розробляють і повідомляють підвідомчі установи відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися при складанні проектів кошторисів, і які необхідні для правильного визначення витрат;
- забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, здійснювані безпосередньо головними розпорядниками.
Отже, керуючись доведеними даними про граничні обсяги витрат на наступний рік і отримані інструктивні матеріали, а також Порядком № 17 і іншими нормативними документами, бюджетні установи приступають до складання проектів кошторисів. Необхідно також ураховувати, що якщо установа функціонувала до початку року, на який плануються витрати, то воно становить проект кошторису на майбутній бюджетний рік, а знову створене цього року планує кошторис на період від дня свого створення й до кінця року.
Відповідно до Порядку № 17 планування дохідної й видаткової частини кошторису виробляється з урахуванням наступних вимог.
У дохідній частині проекту кошториси вказуються планові обсяги надходжень, із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається направити на покриття відповідних витрат бюджетної установи.
Формування дохідної частини загального фонду здійснюється виходячи із планових обсягів бюджетних асигнувань, які виділяються на зміст даної організації. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищестоящою організацією.
Планування дохідної частини спеціального фонду виробляється на підставі розрахунків доходів, які очікується одержати в наступному році. До таких надходжень ставляться засоби, одержувані бюджетною організацією від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції або іншої діяльності. При цьому Порядком № 17 передбачено, що формування дохідної частини спеціального фонду виробляється на підставі розрахунків, які складаються по кожному джерелу доходів, запланованому на наступний рік.
При складанні цих розрахунків ураховуються наступні показники:
- обсяг наданих тих або інших платних послуг;
- розмір плати розраховуючи на одиницю показника, що повинен установлюватися відповідно до законодавства;
- інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість устаткування, іншого майна, здаваного в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок і т.п. );
- прогнозні надходження зборів (обов'язкових платежів) у спеціальний фонд бюджету.
На підставі зазначених показників уизначається сума доходів на наступний рік по кожному джерелу надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Загальна сума планованих надходжень зі спеціального фонду приводиться у зводі показників спеціального фонду кошторису (далі - звід), що додається до кошторису. Форма зводу затверджена наказом № 6.
Так само як і в кошторисі, у зводі вказується не тільки загальна сума надходжень зі спеціального фонду* але й приводиться розшифровка цих доходів по видах надходжень: спеціальні засоби, інші власні надходження й інші доходи. Однак у зводі також приводиться постатейний розподіл надходжень по кожному джерелу доходів.
У видатковій частині проекту кошторису планується загальна сума витрат бюджетної установи в розрізі кодів економічної класифікації.
При визначенні обсягів витрат бюджетні організації повинні враховувати об'єктивну потребу в засобах виходячи з їх основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних установах і т.п. ), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у планованому періоді.
При цьому обов'язковим є виконання вимог щодо першочергового забезпечення бюджетними засобами витрат на оплату праці, а також на господарське потреби установи. При визначенні витрат повинен бути забезпечений строгий режим економії засобів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть включати тільки ті витрати, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Витрати на придбання встаткування, капітальний ремонт приміщень і т.п. , які не є першочерговими, можуть передбачатися тільки за умови забезпечення засобами невідкладних витрат і відсутності заборгованості. Тому при визначенні потреби в асигнуваннях на меті необхідно враховувати наявність устаткування, інвентарю, і в кошторисах планувати витрати на придбання тільки тих матеріальних цінностей, у яких установа дійсно бідує. Що стосується визначення витрат на заробітну плату, виплачувану за рахунок надходжень зі спеціального фонду, те цей показник із залежності від обсягу діяльності установи й із застосуванням норм, використовуваних установами аналогічного профілю.
Планування витрат по кошторисі проводиться на підставі встановлених норм уитрат і діючої мережі установи в наступному порядку.
При формуванні витрат бюджетною організацією враховуються такі показники:
- мережа й контингенти, що обслуговуються нею,, тобто оперативно-виробничі показники діяльності установи (кількість
шкіл, число учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок і т.д. );
- норми бюджетних витрат на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитини
або дето- день у дошкільній установі).
При цьому норми бюджетних витрат являють собою обсяг витрат (у натуральному або вартісному вираженні), установлений у розрахунку виходячи з основних показників діяльності установи.
Матеріальні норми витрат (у натуральному вираженні) відбивають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному вираженні) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на висвітлення 1 м2 площі приміщення, норми витрати пально-мастильних матеріалів і т.д..
Грошова норма являє собою матеріальну норму, переведену в грошове вираження виходячи із установлених тарифів. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножене на встановлену норму витрат на одне ліжко, складе витрати на харчування по даній лікарні.
Розглядаючи застосування бюджетними організаціями норм витрат, відзначимо, що їх можна підрозділити також на обов'язкові й розрахункові. Обов'язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами їхнє застосування обов'язково для всіх бюджетних організацій. До числа обов'язкових норм можна віднести: ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми витрат на харчування й т.п. Розрахункові норми - це середні витрати, що доводяться на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.
Використовуючи встановлені для даної установи норми витрат і основні виробничі показники, бюджетною організацією визначаються витрати на її зміст і виконання основних функцій.
Порядком № 17 передбачені певні особливості планування витрат зі спеціального фонду.
По-перше, розподіл витрат протриває в межах надходжень, запланованих на цю мету по спеціальному фонді в проекті кошторису.
По-друге, планування витрат зі спеціального фонду виробляється в такій послідовності:
- на меті, установлені кошторисом;
- на погашення заборгованості установи;
-на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) витратами із загального фонду.
Всі витрати, включені в проект кошториси, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожному коді економічної класифікації. Це значить, що при складанні проекту кошторису бюджетні установи для обґрунтування сум витрат приводять докладну розшифровку витрат по кожному коді економічної класифікації витрат. Крім того, у додатку до проекту кошторису приводиться детальна розшифровка витрат по кожному коді економічної класифікації з обґрунтуванням окремих сум витрат.
Проекти кошторисів, надані нижчестоящими розпорядниками бюджетних засобів у встановлений термін, розглядаються головними розпорядниками з погляду законності й правильності розрахунків, доцільності запланованих витрат, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації, повнотою надходження доходів, дотриманні діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів і ін.
На підставі проектів індивідуальних кошторисів, представлених підвідомчими установами, вищестоящі організації становлять проекти зведених кошторисів і формують бюджетні запити, що направляються в Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи для включення в проекти відповідних бюджетів у встановленому порядку.
Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.
На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.
Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків бюджетної установи (табл. 2.1) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».