- •Автобіографія
- •Анотація
- •Анотація
- •Висновок
- •Висновок
- •Витяг з протоколу
- •3. Дата.
- •2. Назва документа.
- •3. Дата.
- •6. Текст.
- •Договір
- •Договір №__ купівлі-продажу товарів
- •Доповідна записка
- •3. Назва документа.
- •4. Дата.
- •7. Текст.
- •Доручення
- •Накладна
- •Реквізити:
- •Оголошення
- •Повідомлення
- •Суб’єктів господарювання, які бажають здійснювати (здійснюють) діяльність у сфері телекомунікацій
- •5. Для суб’єктів господарювання, які здійснювали діяльність у сфері телекомунікацій до утворення нкрз
- •Положення
- •Пояснювальна записка
- •Приклад службової пояснювальної записки
- •Приклад особистої пояснювальної записки
- •Протокол
- •11. Текст.
- •1.Назва документа.
- •2. Текст.
- •3. Дата.
- •Рецензія
- •Рецензія на рукопис посібника о.Білоноженка
- •Розписка
- •1. Назва документа.
- •2. Текст.
- •3. Дата.
- •Розписка
- •Рішення (відповідь) за розглядом скарги (заяви) надіслати ________________________________
- •Службовий лист
- •Характеристика
- •1. Назва документа.
- •5. Текст.
Висновок
засідання кафедри екології
Житомирського державного технологічного університету
про відкриту лекцію Єльнікової Тетяни Олександрівни
з курсу “Моделювання та прогнозування стану довкілля”
(протокол № 7 від 12.02.2010 р. засідання кафедри екології)
Тема лекції: “Використання системного аналізу в екології”
Лекція прочитана 08.02.2010 р. для студентів четвертого курсу гірничо-екологічного факультету, спеціальність 7.070801 № “Екологія, охорона навколишнього середовища”.
У викладанні дисципліни “Моделювіання та прогнозування стану довкілля” у вищих навчальних закладах, при всій важливості практичних занять, лекція виступає провідною формою навчання, оскільки у ній послідовно та систематично висвітлюються основні поняття і методи побудови адекватної математичної моделі об’єкта або системи, що вивчається.
Студенти попередньо були ознайомлені з планом лекції “Використання системного аналізу в екології”, а тому вони мали можливість до лекції вивчити літературу, продумати зміст теми та визначити проблемні питання. Це сприяє глибшому засвоєнню лекції.
На початку лектором сформульовано тему, оголошено план, мету, а також показано взаємозв’язок даної теми з попередніми, що дало можливість підготувати студентів до сприйняття нового матеріалу. Лектор лаконічно нагадав зміст попередньої лекції, встановив зв’язок з нею наступної теми, зазначивши, що дана тема тісно пов’язана з попередніми.
Лектором визначено основні положення теорії систем, представлено та обговорено методи загальносистемного аналізу та розкрито основні принципи та етапи побудови математичних та імітаційних моделей.
Цільова установка прочитаної лекції полягала у тому, щоб студенти ознайомилися із сутністю системного підходу в екології для побудови математичних моделей, основними принципами та етапами математичного та імітаційного моделювання.
Методична структура теми була наступною:
1. Керуючись актуальністю теми лекції, а також матеріалами попередніх тем, лектором розкрито основні положення теорії систем і визначено поняття системи та її складових елементів.
2. Після того, як студентами засвоєно актуальність та особливості системного підходу при побудові математичних моделей екологічних процесів, лектором розглянуто основні методи загальносистемного аналізу в екології до побудови математичних моделей.
3. Представивши та обговоривши сутність основних методів загальносистемного аналізу, визначивши особливості їх оцінки, лектором розглянуто етапи математичного моделювання в екології з повною характеристикою кожного.
4. Підведено підсумки з теми, наголошено на практичних аспектах застосування системного аналізу та системного підходу при побудові математичних моделей в екології та наведено ряд прикладів необхідності їх застосування.
Лектор вдало поєднала теоретичні положення системного аналізу та системного підходу в моделюванні, широке використання прикладів щодо їх застосування на практиці, що дозволяло підтверджувати та конкретизувати викладений теоретичний матеріал, і, водночас, активізувати мислення студентів, викликати в них інтерес та бажання обговорювати матеріал.
Як методично вдалий слід відмітити той фактор, що у лекції викладений найважливіший і найбільш складний програмний матеріал теми. Нескладні, описові частини, різні деталі, які студенти можуть засвоїти за допомогою підручників, винесено лектором на самостійне опрацювання студентами та практичні заняття. Це дозволило докладно та поглиблено викласти найбільш складні та важливі питання, ознайомити студентів з особливостями та порядком моделювання в екології. Під час пояснення складних моментів лектор концентрував увагу студентів на найважливіших поняттях, що дозволило краще запам’ятовувати новий матеріал. Лектор постійно проводив взаємозв’язок нового матеріалу з вивченими темами даної та інших навчальних дисциплін.
Побудова лекції відрізняється логічністю, порядок викладення предмету обґрунтований. Формат та зміст прочитаної лекції цілком відповідають рівню розвитку слухачів.
У кінці лекції був відведений час для відповідей на запитання та підведення підсумків. Наприкінці лекції викладач проаналізувала досягнення мети, поставленої на початку.
В цілому, лектор показала вміння представити навчальний матеріал у живій, образній формі, виявила підготовленість, вільно володіє лекційним матеріалом, чітко уявляє план лекції, її зміст, пояснення доступні та добре сприймаються аудиторією, лектор не читала лекцію з конспекту та не заглядала у тези, що підтверджує її професійний рівень.
Зав. кафедри екології,
д.с.-г.н., професор В.П. Краснов
Секретар кафедри І.Г. Коцюба
