3.2 Вибір, розрахунок і проектування основних пристроїв станції
Згідно завдання на курсову роботу вантажна станція обслуговується сортувальною. До вантажної станції надходять передачі з сортувальної та сортуються по пунктам вивантаження. Середня кількість вагонів у передачі – … ваг. Злагоджена робота вантажної станції організовується на основі попередньої інформації з сортувальної станції про підхід вагонів та їх призначення. Вантажна станція, отримуючи періодично інформацію, планує роботу, визначає строки подачі вагонів під навантаження і вивантаження і сповіщає вантажовласників.
Вантажна станція має дві групи пристроїв:
1) колії і пристрої, що забезпечують приймання, відправлення поїздів і сортування вагонів: приймально-відправні та ходові колії, сортувальні пристрої, технічні контори, пристрої СЦБ;
2) безпосередньо вантажні пристрої або вантажний двір, що включає вантажні склади, площадки, навантажувально-розвантажувальні колії, під’їзди та інші пристрої.
Крім того, на вантажній станції розташовуються різноманітні службові приміщення, а також пристрої для ремонту вагонів, екіпірування локомотивів, промивки вагонів.
На вантажних станціях при великих об’ємах роботи окремі парки (або групи колій) для приймання поїздів, сортувальні парки з декількох коротких наскрізних колій для сортування вагонів, що прибули, та сортувально-відправні колії для формування і відправлення поїздів та передач.
По завданню на вантажну станцію за добу прибуває …. вагонів. Станція є тупикового типу, формує лише передачі на сортувальну станцію, тому парки приймання та сортувально-відправний об’єднані в один приймально-відправний парк.
Особливе значення на вантажних станціях займає місце розташування і загальне планування вантажного району, його взаємозв’язок з основними парками. Можливо паралельне розміщення всіх парків станції і вантажного району, послідовне розміщення вантажного району стосовно паралельно розташованих парків, а також комбіноване. Згідно завдання вантажний район розташовуємо послідовно/паралельно до парків станції.
Вантажний район, який в залежності від об’ємів і характеру роботи буває двох типів: загального типу (неспеціалізовані), призначені для переробки декількох видів вантажу, і спеціалізовані райони для переробки окремих вантажів. В даній роботі проектується вантажна станція загального типу. На вантажних районах загального типу проектують криті склади для тарно-штучних вантажів, дрібних відправок, контейнерні площадки.
Розміщення елементів вантажної станції – приймально-відправного парку, сортувального парку та вантажного двору – має забезпечувати найбільшу поточність пересування вагонів, безпеку руху, зосередження маневрової роботи по можливості на одному сортувальному пристрої, економне використанні території.
Принципова схема вантажної станції наведена на рис. 3.4.
3.3 Визначення колійного розвитку та корисної довжини колій
Число спеціалізованих приймально-відправних колій залежить від обсягів руху, тривалості заняття колії одним поїздом та нерівномірності руху.
Число сортувальних колій залежить від трьох умов: числа пунктів подачі (призначень), кількості вагонів і технологічного процесу у частині розстановки вагонів.
В усіх випадках розрахункове число приймально-відправних колій повинно бути не менше трьох (проектування ходової колії повинно бути обґрунтованим).
Корисна довжина приймально-відправних колій залежить від максимальної довжини поїздів або передач. Для маршрутів, що надходять до вантажної станції, корисна довжина повинна бути не менше стандартної. На станціях наскрізного типу колії для транзитних поїздів проектуються довжиною не менше стандартної.
Число колій у сортувальному парку залежить від числа вантажних фронтів, числа груп у поїздах або передачах та тривалості виконання окремих технологічних операцій та визначається за допомогою техніко-економічного обґрунтування. Спочатку рекомендується прийняти мінімальне число колій, що дорівнює числу вантажних фронтів, а потім додавати по одній колії з визначенням приведених витрат. При цьому порівнюються витрати на укладання та утримання додаткових колій з економією від скорочення витрат на маневрову роботу на повторне сортування, а також простої при закінченні формування і подачі на вантажні фронти.
Корисна довжина сортувальних колій дорівнює довжині поїздів або групи вагонів, що формуються (у трудних умовах – половині довжині поїзда), збільшеної на 10 %. При накопиченні вагонів на цілий состав – не менше довжини приймально-відправних колій.
Корисна довжина сортувальних колій для підбирання вагонів по вантажним фронтам встановлюється по максимальній довжині подачі, збільшеної на 10 %, але не менше 300 м.
Корисна довжина витяжних колій приймається із розрахунку розташування на них поїзда повної довжини, в трудних місцевих умовах – не менше половини довжини поїзда.