9 Теплові пункти. Схеми приєднання споживачів до теплової мережі

Головне призначення теплового пункту полягає у встановленні і підтримуванні параметрів теплоносія на рівні, який забезпечує надійну і економічну роботу теплоспоживаючих установок.

Перевагою схеми приєднання через тепловий пункт є те, що тепловий пункт обслуговує одразу групу будівель, тому дозволяє обходитись без індивідуальних регуляторів. При цьому в якості імпульсу для регулювання опалення можуть бути використані або температура повітря в приміщенні, що опалюється, або температура повітря в пристрої. Що моделює температурний режим в приміщеннях.

На центральних теплових пунктах, як правило, розміщені центральні водяні підігрівачі для опалення і гарячого водопостачання, центральна змішувальна насосна установка мережевої води, підкачуючі насоси холодної водопровідної і мережевої води, прилади для вимі­рювань і автоматики. Кількість вузлів обслуговування при використанні центральних теплових пунктів зменшується, що спрощує експлуатацію. Зменшуються капіталовкладення на підігрівачі гарячого водопостачання, насосні установки, регулюючі пристрої. Однак збільшуються капіта­ловкладення на спорудження розподільчої мережі, оскільки замість двохтрубної мережі на цих ділянках необхідно споруджувати чотирьохтрубні розподільні мережі. Степінь централізації те­плових пунктів визначається техніко-економічними розрахунками з врахуванням густини теп­лового споживання, планування району забудови і режимів теплового споживання.

Вода з подаючого трубопроводу тепломережі частково проходить через регулятор РО безпосередньо до елеваторів абонентів, а в іншій частині проходить через підігрівач ПВ, де охолоджується за рахунок нагріву водопровідної води і далі змішується з водою, яка пройшла через РО. Частина води, яка віддала теплоту в опалювальних пунктах, повертається у зворотній трубопровід

З водопроводу

Рисунок 9.1 – Схема теплового пункту

тепломережі, а друга частина захоплюється насосом НО і знову повертається в опалювальні прилади в суміші з водою, яка надійшла з падаючої магістральної мережі через РО і ПВ. Водопровідна вода нагрівається спочатку в ПВ за рахунок енергії зворотної мереженої води, а потім у ПВ з водою падаючої магістралі і далі направляється до водозбірних кранів Н. Невикористана в кранах вода ре циркулює в цьому контурі, для чого подається в лінію водопровідної води між ПН і ПВ.

Перевагою схеми приєднання через тепловий пункт є те, що він обслуговує зразу групу будівель, тому дозволяє обходитись без індивідуальних регуляторів. При цьому в якості імпульсу для регулювання опалення можуть бути використані або температура повітря в опалювальному приміщенні, або температура повітря в пристрої, який моделює температурний режим в опалювальних приміщеннях.

10 Вибір основного обладнання джерела теплопостачання

Визначаємо кількість котлів:

(10.1)

де Q_н – теплопродуктивність котла.

Вибираємо котли типу КВ-ІМ-180.

Визначаємо дійсну сумарну теплопродуктивність котлів:

МВт.

Перевірка: визначаємо на скільки відсотків фактична теплопродуктивність вибраних котлів перевищує розрахункову:

(10.2)

.

Сумарна теплопродуктивність котлів повинна бути рівна або не повинна перевищувати на 1015% сумарну витрату теплоспоживачами. Дана умова вибору котлів виконується.

Вибір живильних насосів здійснюється по сумарних витратах з урахуванням коефіцієнта запасу по подачі, який приймається в межах 1,05...1,1 і напорі, який рекомендується в роботі приймати 100400 кПа.

Подача насосу:

(10.3)

де V – сумарні об’ємні витрати (подача) насосів, м³/с;

  густина теплоносія при нормальних фізичних умовах, с/м³.

м³/с.

Вибираємо насос СЭ 5000-160 З подачею 5000 м³/год. і напором 160 МПа.

Зводимо дані вибраного типу котла і насосу в таблиці 10.1 і 10.2.

Таблиця 10.1 – Основні технічні дані котла типу КВ-ІМ-180.

Теплопродуктивність, МВт	Площа поверхні нагрівання, м3		Аеродинаміч- ний опір, Па	Габаритні розміри, мм
	Нрод	Нконв		довжина l	ширина b	висота h
209	568	5320	1520	7300	14400	29380

Таблиця 10.2 – Технічна характеристика насосу СЭ 5000-160.

Витрата води, м3/год	5000
Напір,	160
Допустимий кавітаційний запас (не менше), м	40
Робочий тиск на вході (не більше), кгс/см2	10
Температура перегрітої води (не більше), С	120
ККД (не менше), %	87
Потужність (при t=20С, =1000 кг/м3), кВт	2505
Витрата води на охолодження ущільнювачів і підшипників (р<3,5 кгс/см2, t=33С), м3/г	2
Електродвигун, тип	2АЗМ-2500
Потужність, кВт	2500
Напруга, В	6000
Частота обертання (синхроння) хв-1	3000

Рисунок 10.1 – Схема приєднання споживачів до теплової мережі.

1  Повітряний кран.

2 – Водорозбірний кран.

3 – Нагрівальний пристрій.

4– Зворотній клапан.

5 – Насос мережі.

6 – Теплофікаційний підігрівач.

7 – Піновий котел.

8 – Регулятор.

9 – Опалювальний підігрівач.

10 – Регулятор витрат.

11 – Насос.