- •Лабораторна робота №1 Розв’язання нелінійних та трансцендентних рівнянь.
- •1.1 Теоретичні положення.
- •1.2 Числові методи розв’язання нелінійних рівнянь.
- •1.2.1 Метод половинного ділення
- •Лабораторна робота №2 Метод пропорційних частин (хорд)
- •Лабораторна робота №4 Метод простих ітерацій
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота № 5 чисельне інтегрування
- •5.1 Теоретичні положення
- •5.1.1 Формула прямокутників
- •5.1.2 Формула трапецій
- •5.1.3 Формула парабол (Сімпсона)
- •5.2 Індивідуальні завдання до лабораторної роботи №5
- •Лабораторна робота № 6 точність чисельного інтегрування
- •6.1 Теоретичні положення
- •6.2 Індивідуальні завдання до лабораторної роботи №6
- •Перша інтерполяційна формула Ньютона має вигляд
- •Індивідуальні завдання
- •Метод прогону.
- •Проекційні методи (на прикладі методу Гальоркіна).
- •Обчислювальні схеми Метод прогону.
- •Проекційні методи (на прикладі методу Гальоркіна).
- •Додаток Тексти програм
- •Метод прогону.
- •Метод Гальоркіна.
- •Список літератури Основна.
- •Додаткова
Лабораторна робота № 5 чисельне інтегрування
Мета роботи – навчитися застосовувати чисельні методи обчислення визначених інтегралів різних функцій.
5.1 Теоретичні положення
Визначений інтеграл
a
S = ∫F(x)dx /5/
b
може бути обчислений аналітично для заданої функції, безперервної на відрізку, якщо відома первісна функція, що інтегрується. У тих випадках , коли первісна функції, що інтегрується, складна і визначення її скрутне або неможливо, або функція, що коли інтегрується, задана таблично, доцільно обчислити визначений інтеграл чисельними методами.
Для чисельного інтегрування функції використовуються наближені формули виду
n
S = CiFi /6/
I=1
де n – кількість відрізків інтегрування;
Ci - коефіцієнт, обумовлений формулою чисельного інтегрування;
Fi = F(xi) - дискретні значення аргументу.
5.1.1 Формула прямокутників
Площа прямокутника для елементарної ділянки дорівнює: Fi (xi+1 - xi )
Площа всіх прямокутників на відрізку (a,b) для n ділянок є:
n-1
S = Fi (xi+1 - xi )
i=0
Якщо значення аргументів змінюються рівномірно, то маємо:
n-1
S = Fi h
i=0
де h = (b-a)/n.
Більш точне значення інтегралу будемо мати, якщо в якості Fi візьмемо значення функції посередині кожної ділянки: Fi = F ((xi+1 - xi )/2). А для рівновіддалених значень аргументів маємо Fi =F(a+h(i+0.5))
5.1.2 Формула трапецій
Площа трапеції для елементарної ділянки визначається формулою:
(Fi+1 + Fi)( xi+1 - xi )/2.
Якщо просумувати площі всіх ділянок, то отримаємо:
n-1
S = (Fi+1 + Fi)( xi+1 - xi )/2
i=0
Для рівновіддалених значень аргументів маємо:
n-1
S = h(Fi +(F0 + Fn )/2)
i=1
5.1.3 Формула парабол (Сімпсона)
Площа двох елементарних ділянок для рівновіддалених значень аргументів має вигляд:
h*(Fi + 4 Fi+1 + Fi+2 )/3
Тут кількість відрізків повинна бути парна. Якщо просумувати площі всіх m ділянок (m = n/2), одержимо:
m m-1
S = h(F0 +4F2i-1 + 2F2i + Fn )/3
i=1 i=1
5.2 Індивідуальні завдання до лабораторної роботи №5
Скласти програму для обрахунку визначеного інтегралу для вказаних формул інтегрування. Використати різні циклічні оператори для кожного методу.
Значення параметрів свого варіанту взяти із таблиці 2
У цій таблиці номер варіанту розташований у першому стовпчику. У наступному приведена підінтегральна функція. У колонках A та B зазначені границі інтегрування. Порівняти результати отримані різними методами.
Лабораторна робота № 6 точність чисельного інтегрування
6.1 Теоретичні положення
Похибку інтегрування можна оцінити. Наприклад, у формулі трапецій вона має такий вигляд:
R = -Pnh3/12,
де P –максимальне значення похідної другого порядку на відрізку (a,b).
Для формули Сімпсона похибка визначається складніше:
R = -Pmh5/90,
де P –максимальне значення похідної четвертого порядку на відрізку (a,b).
При обчисленнях інтегралу з використанням комп’ютера доцільно визначати абсолютну величину різниці двох значень визначеного інтегралу із кількості шагів n і з подвійною кількістю шагів 2n:
| Sn – S2n | = ze
де z=3 для формул прямокутників і трапецій ,
z=15 для формули Сімпсона;
e- похибка.
Для досягнення заданої точності обчислення необхідно подвоювати значення n , поки значення w не буде менше, ніж задана точність e.
Значення w знаходимо так:
w = | Sn – S2n |/z
Початкове число кроків n варто вибрати від 10 до 50.
Для обчислення визначеного інтеграла можна використовувати блок - схему мал.5.
Тут блок 2 фіксує уведення вихідних даних. У наступному блоці задаємо початкове значення визначеного інтегралу S при кількості відрізків, рівному n. Блок 4 – це початок циклу з параметром К, що обмежує кількість повторень. У даному випадку десятьма. У циклі обчислюється подвоєне значення n, величина визначеного інтеграла S одним із зазначених методів і різницею W між новим і попереднім значенням інтегралу: | Sn – S2n |. Розраховуємо отриману похибку w .
Блок 6 перевіряє закінчення процесу обчислень S. Якщо отримане значення W менше, ніж задана похибка e, завершуємо цикл. У протилежному випадку нове значення інтегралу запам'ятовується і процес обчислення інтегралу з подвоєною кількістю шагів продовжується, але не більш 10 разів. Після виходу з циклу результати виводяться.