Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Тема 2.2. Жорсткість та твеРдІсть.

Жорсткість — здатність тіла або конструкції пручатися утворенню деформації. Розрізняють власну жорсткість деталі, обумовлену деформаціями всього матеріалу деталі, і контактну жорсткість, яка пов'язана з деформаціями тільки поверхневих шарів матеріалу деталі в зоні контакту з іншою деталлю.

Правильний вибір співвідношення жорсткості з масою виробу обумовлює динамічну характеристику деталі й машини в цілому. Кількісно жорсткість ураховується коефіцієнтом жорсткості, що визначається відношенням силового фактора до деформації, викликаної цим силовим фактором.

Для механізму в цілому жорсткість залежить від способу з'єднання деталей, так при паралельному з'єднанні , при послідовному .

Жорсткість оцінюють співставленням розрахункових деформацій деталей (прогинів, кутів повороту перерізів, кутів закручування та ін.) при дії максимальних експлуатаційних навантажень з припустимими деформаціями.

У техніці існують наступні методи підвищення жорсткості:

1. Зменшення плеча згинаючого й крутного моменту.

2. Застосування профілів з підвищеним опором певному виду деформації.

Крім безпосередньо жорсткості до характеристики певних виробів та особливо матеріалів використовується поняття твердість.

Твердість – здатність матеріалу пручатися прониканню стороннього предмета. На сьогодні існують такі види твердості по способі виміру:

1) НВ - твердість по Бринелю (область застосування обмежена);

2 НRC - по Роквелу (застосовується частіше інших, цим методом вимірюють всі сталі);

3) HV - твердість по Викерсу;

Тема 2.3. Зносостійкість.

Відповідно до ДСТУ 2823 – 94 зносостійкість – це властивість матеріалу чинити опір зносу у певних умовах тертя, оцінюване величиною, зворотної швидкості зношування або інтенсивності зношування. Зносостійкість залежить від складу і структури оброблюваного матеріалу, вихідної жорсткості, шорсткості і технології обробки деталі.

Поняття зносостійкості прямо пов'язане з поняттям зношуванням. Зношування — зміна розмірів, форми, маси або стану поверхні виробу або інструмента внаслідок руйнування (зношування) поверхневого шару виробу при терті.

Розрізняють зношування:

  • механічне - відбувається при терті 2-х деталей;

  • абразивно-механічне - відбувається при влученні в зону тертя абразивних часток;

  • корозійно - механічне, якщо ці частки є продукт корозії.

Весь процес експлуатації деталі розділений на 3 етапи:

1. Період приробляння, коли згладжуються шорсткості, відбувається адгезія металу, самозагартування й самозміцнення. Це найбільш відповідальний етап, від його правильного підбора залежить вся подальша експлуатація виробу. Його призначають залежно від виду машини й умов роботи.

2. Період нормальної експлуатації. У цей період відбувається експлуатація виробу з поступовим його зношуванням.

3. Період катастрофічного зношування, коли деталь уже не може експлуатуватися внаслідок неприпустимого фізичного зношування.

В техніці існують наступні методи підвищення зносостійкості:

1. Раціональний підбор матеріалів пар тертя, таким чином, щоб швидше зношувалася більше дешева деталь.

2. Забезпечення оптимального режиму змащення.

3. Застосування різних методів термообробки.