- •Конспект лекцій
- •6.050401 Металургія
- •Розділ 1 основи проектування та конструю вання деталей машин.
- •Тема 1.1. Класифікація деталей машин.
- •Тема 2.1. Міцність
- •Тема 1.2. Навантаження в машинах. Цикли зміни напружень.
- •Тема 1.3. ОсновнІ критеріЇ якості та Умови нормальної роботи деталей машин.
- •Тема 1.4. Умови нормальної роботи деталей і машин
- •Контрольні питання до розділу 1:
- •Розділ 2 критерії працездатності деталей машин
- •Тема 2.2. Жорсткість та твеРдІсть.
- •Тема 2.3. Зносостійкість.
- •Тема 2.4. Теплостійкість.
- •Тема 2.5. Вібростстійкість.
- •Контрольні питання до розділу 2:
- •Розділ 3 Основні конструкційні матеріали деталей машин.
- •Тема 3.1. Металеві конструкційні матеріали
- •Тема 3.1. НеМеталеві конструкційні матеріали
- •Контрольні питання до розділу 3:
- •Розділ 4 Стандартизація і точність виготовлення деталей машин.
- •Тема 4.1. Стандартизація при конструюванні машин.
- •Тема 4.2. Взаємозамінність і поняття про допуски та посадки
- •Тема 4.3 Шорсткість поверхонь деталей машин.
- •Контрольні питання до розділу 4:
- •Розділ 5 механічніпередачі.
- •Тема 5.1. Види передач. Зубчасті передачі та кретерії їх розрахунку
- •5.1.1. Механічні передачі
- •5.1.2. Зубчасті передачі
- •5.1.3 ЦиЛіНДрічні зубчасті передачі
- •5.1.4. Критерії розрахунку евольвентних зубців
- •5.1.5. Сили в зубчастому зачепленні
- •Тема 5.2. Розрахунки зубчастих передач.
- •5 .2.1. Розрахунок зубів на контактну витривалість
- •5.2.2. Розрахунок зубЦів на вигин
- •5.2.3. Порядок розрахуНку Циліндричної зубчаТої передаЧі
- •5.2.4. Особливості геометрії косозубых і шевронних коліс. Вплив числа зубів на їх міцність
- •Тема 5.3. Інші види передач.
- •5.3.1. Планетарні зубчаті передачі
- •5.3.2. Хвилеві зубчаті передачі
- •5.3.3. Конічні зубчаті передачі
- •5.3.4. Черв'ячні передачі.
- •5.3.5. Фрикційні передачі.
- •5.3.6. Ремінні передачі.
- •Контрольні питання до розділу 5:
- •Розділ 6 вали та вісі.
- •Тема 6.1.Види валів та вісей.
- •Тема 6.2. Розрахунки валів та осей.
- •Контрольні питання до розділу 6:
- •Розділ 7 опори валів і осей – підшипники.
- •Тема 7.1 підшипники кочення
- •Тема 7.2. Підшипники ковзання
- •Контрольні питання до розділу 7:
- •Розділ 8 Муфти приводів
- •Тема 8.1 муфти та їх класифікація.
- •Тема 8.2. Некеровані муфти.
- •Тема 8.3. Керовані муфти.
- •Тема 8.4. Самокеровані та комбіновані муфти.
- •Контрольні питання до розділу 8:
- •Розділ 9 пружні елементи в машинах.
- •Контрольні питання до розділу 9:
- •Розділ 10 зєднання деталей машин. Різьбові зєднання.
- •Тема 10.1. Різьбові з’єднання. Кріпильні різьби та їх основні параметри.
- •Контрольні питання до розділу 10:
- •Розділ 11 шпоНкОвІ, шліцові та штифтові зєднання
- •Тема 11.1 шпонкові з’єднання.
- •Тема 11.2. Штифтові з’єднання.
- •Тема 11.3. Шліцові з’єднання.
- •Тема 12.1. Зварні з’єднання.
- •Тема 12.2. Заклепкові, клеєні та паяні з’єднання.
- •Контрольні питання до розділу 12:
- •Перелік літератури:
- •Навчальне видання
Тема 2.2. Жорсткість та твеРдІсть.
Жорсткість — здатність тіла або конструкції пручатися утворенню деформації. Розрізняють власну жорсткість деталі, обумовлену деформаціями всього матеріалу деталі, і контактну жорсткість, яка пов'язана з деформаціями тільки поверхневих шарів матеріалу деталі в зоні контакту з іншою деталлю.
Правильний вибір співвідношення жорсткості з масою виробу обумовлює динамічну характеристику деталі й машини в цілому. Кількісно жорсткість ураховується коефіцієнтом жорсткості, що визначається відношенням силового фактора до деформації, викликаної цим силовим фактором.
Для
механізму в цілому жорсткість залежить
від способу з'єднання деталей, так при
паралельному з'єднанні
,
при послідовному
.
Жорсткість оцінюють співставленням розрахункових деформацій деталей (прогинів, кутів повороту перерізів, кутів закручування та ін.) при дії максимальних експлуатаційних навантажень з припустимими деформаціями.
У техніці існують наступні методи підвищення жорсткості:
1. Зменшення плеча згинаючого й крутного моменту.
2. Застосування профілів з підвищеним опором певному виду деформації.
Крім безпосередньо жорсткості до характеристики певних виробів та особливо матеріалів використовується поняття твердість.
Твердість – здатність матеріалу пручатися прониканню стороннього предмета. На сьогодні існують такі види твердості по способі виміру:
1) НВ - твердість по Бринелю (область застосування обмежена);
2 НRC - по Роквелу (застосовується частіше інших, цим методом вимірюють всі сталі);
3) HV - твердість по Викерсу;
Тема 2.3. Зносостійкість.
Відповідно до ДСТУ 2823 – 94 зносостійкість – це властивість матеріалу чинити опір зносу у певних умовах тертя, оцінюване величиною, зворотної швидкості зношування або інтенсивності зношування. Зносостійкість залежить від складу і структури оброблюваного матеріалу, вихідної жорсткості, шорсткості і технології обробки деталі.
Поняття зносостійкості прямо пов'язане з поняттям зношуванням. Зношування — зміна розмірів, форми, маси або стану поверхні виробу або інструмента внаслідок руйнування (зношування) поверхневого шару виробу при терті.
Розрізняють зношування:
механічне - відбувається при терті 2-х деталей;
абразивно-механічне - відбувається при влученні в зону тертя абразивних часток;
корозійно - механічне, якщо ці частки є продукт корозії.
Весь процес експлуатації деталі розділений на 3 етапи:
1. Період приробляння, коли згладжуються шорсткості, відбувається адгезія металу, самозагартування й самозміцнення. Це найбільш відповідальний етап, від його правильного підбора залежить вся подальша експлуатація виробу. Його призначають залежно від виду машини й умов роботи.
2. Період нормальної експлуатації. У цей період відбувається експлуатація виробу з поступовим його зношуванням.
3. Період катастрофічного зношування, коли деталь уже не може експлуатуватися внаслідок неприпустимого фізичного зношування.
В техніці існують наступні методи підвищення зносостійкості:
1. Раціональний підбор матеріалів пар тертя, таким чином, щоб швидше зношувалася більше дешева деталь.
2. Забезпечення оптимального режиму змащення.
3. Застосування різних методів термообробки.
