- •Конспект лекцій
- •6.050401 Металургія
- •Розділ 1 основи проектування та конструю вання деталей машин.
- •Тема 1.1. Класифікація деталей машин.
- •Тема 1.2. Навантаження в машинах. Цикли зміни напружень.
- •Тема 1.3. ОсновнІ критеріЇ якості та Умови нормальної роботи деталей машин.
- •Тема 1.4. Умови нормальної роботи деталей і машин
- •Контрольні питання до розділу 1:
- •Розділ 2 критерії працездатності деталей машин
- •Тема 2.1. Міцність
- •Тема 2.2. Жорсткість та твеРдІсть.
- •Тема 2.3. Зносостійкість.
- •Тема 2.4. Теплостійкість.
- •Тема 2.5. Вібростстійкість.
- •Контрольні питання до розділу 2:
- •Розділ 3 Основні конструкційні матеріали деталей машин.
- •Тема 3.1. Металеві конструкційні матеріали
- •Тема 3.1. НеМеталеві конструкційні матеріали
- •Контрольні питання до розділу 3:
- •Розділ 4 Стандартизація і точність виготовлення деталей машин.
- •Тема 4.1. Стандартизація при конструюванні машин.
- •Тема 4.2. Взаємозамінність і поняття про допуски та посадки
- •Тема 4.3 Шорсткість поверхонь деталей машин.
- •Контрольні питання до розділу 4:
- •Розділ 5 механічніпередачі.
- •Тема 5.1. Види передач. Зубчасті передачі та кретерії їх розрахунку
- •5.1.1. Механічні передачі
- •5.1.2. Зубчасті передачі
- •5.1.3 ЦиЛіНДрічні зубчасті передачі
- •5.1.4. Критерії розрахунку евольвентних зубців
- •5.1.5. Сили в зубчастому зачепленні
- •Тема 5.2. Розрахунки зубчастих передач.
- •5 .2.1. Розрахунок зубів на контактну витривалість
- •5.2.2. Розрахунок зубЦів на вигин
- •5.2.3. Порядок розрахуНку Циліндричної зубчаТої передаЧі
- •5.2.4. Особливості геометрії косозубых і шевронних коліс. Вплив числа зубів на їх міцність
- •Тема 5.3. Інші види передач.
- •5.3.1. Планетарні зубчаті передачі
- •5.3.2. Хвилеві зубчаті передачі
- •5.3.3. Конічні зубчаті передачі
- •5.3.4. Черв'ячні передачі.
- •5.3.5. Фрикційні передачі.
- •5.3.6. Ремінні передачі.
- •Контрольні питання до розділу 5:
- •Розділ 6 вали та вісі.
- •Тема 6.1.Види валів та вісей.
- •Тема 6.2. Розрахунки валів та осей.
- •Контрольні питання до розділу 6:
- •Розділ 7 опори валів і осей – підшипники.
- •Тема 7.1 підшипники кочення
- •Тема 7.2. Підшипники ковзання
- •Контрольні питання до розділу 7:
- •Розділ 8 Муфти приводів
- •Тема 8.1 муфти та їх класифікація.
- •Тема 8.2. Некеровані муфти.
- •Тема 8.3. Керовані муфти.
- •Тема 8.4. Самокеровані та комбіновані муфти.
- •Контрольні питання до розділу 8:
- •Розділ 9 пружні елементи в машинах.
- •Контрольні питання до розділу 9:
- •Розділ 10 зєднання деталей машин. Різьбові зєднання.
- •Тема 10.1. Різьбові з’єднання. Кріпильні різьби та їх основні параметри.
- •Контрольні питання до розділу 10:
- •Розділ 11 шпоНкОвІ, шліцові та штифтові зєднання
- •Тема 11.1 шпонкові з’єднання.
- •Тема 11.2. Штифтові з’єднання.
- •Тема 11.3. Шліцові з’єднання.
- •Тема 12.1. Зварні з’єднання.
- •Тема 12.2. Заклепкові, клеєні та паяні з’єднання.
- •Контрольні питання до розділу 12:
- •Перелік літератури:
- •Навчальне видання
Контрольні питання до розділу 10:
Що таке різьбові з’єднання? З чого воно може складатися?
Які основні параметри кріпильних різьб?
Які види кріпильних різьб Ви знаєте?
Розділ 11 шпоНкОвІ, шліцові та штифтові зєднання
Тема 11.1 шпонкові з’єднання.
Шпонкою називається деталь, яку вставляють у пази вала і маточини (втулки) з метою утворення з’єднання, здатного передавати обертовий момент від вала до маточини або від маточини до вала.
Д
еталі
шпонкового з'єднання: 1 – шпонка; 2 – вал
і 3 – втулка (або маточина шківа, зубчастого
колеса).
Завдяки простоті та надійності конструкції, порівняно низькій вартості, а також зручності складання шпонкові з’єднання широко застосовують у машинобудуванні. До недоліків шпонкових з’єднань належать послаблення вала та маточини шпонковими пазами, які зменшують поперечний переріз і спричиняють значну концентрацію напружень, що сприяє втомному руйнуванню валів.
Розрізняють ненапружені та напруженні шпонкові з’єднання. Ненапружені шпонкові з’єднання здійснюють за допомогою призматичних та сегментних шпонок.
Призматичні шпонки за призначеннями бувають звичайні та напрямні. Звичайні призматичні шпонки (ГОСТ23360-78) призначені для нерухомого з’єднання маточини (втулки) з валом. Вони бувають із скругленими або плоскими торцями. Напрямні шпонки (ГОСТ8790-79) застосовують у тих випадках, коли деталі, розміщені на валах, можуть рухатись уздовж валів. Напрямну шпонку закріплюють до вала гвинтами.
Згідно із стандартом ширину призматичної шпонки b і висоту h вибирають залежно від діаметра вала d. Стандарт також регламентує глибину паза на валу t1 і у втулці t2 . Довжину шпонки l вибирають за шириною деталі, розміщеної на валу, перевіряють розрахунком на міцність і також узгоджують зі стандартом.
Робочими
гранями призматичних шпонок є їхні
бічні грані, які контактують з бічними
гранями пазів. Робоча довжина призматичної
шпонки зі скругленими торцями
,
а шпонки з плоскими торцями
З
’єднання
за допомогою сегментної шпонки. Глибока
посадка шпонки на валу забезпечує їй
більш стійке положення, ніж призматичної
шпонки. Це запобігає перекошуванню
шпонок під навантаженням. Однак глибокий
паз значно послаблює вал, тому сегментні
шпонки використовують головним чином
для з’єднання деталей на малонавантажених
ділянках валів, наприклад на кінцях
валів. З’єднання сегментними шпонками
є технологічними, оскільки виготовлення
як шпонок, так і пазів на валах досить
просте.
Сегментні шпонки стандартизовані (ГОСТ24071-80). Розміри сегментних шпонок та пазів для них вибирають за стандартом залежно від діаметра d. Ненапружені шпонкові з’єднання є найрозповсюдженішими.
В
они
використовуються в поєднанні з перехідними
посадками деталей на вал або з посадками
із гарантованим натягом. У таких випадках
забезпечується достатнє центрування
деталей та висока надійність з’єднання.
Напружені шпонкові з’єднання здійснюються за допомогою клинових та циліндричних шпонок.
Оскільки шпонкові з’єднання стандартизовані і їхні розміри вибирають залежно від діаметра вала за відповідними стандартами, розрахунок шпонкових з’єднань у більшості випадків виконують як перевірочний.
1.Розрахунок з’єднання призматичною шпонкою. В з’єднанні обертовий момент Т передається від вала до маточини деталі, розміщеної на ньому, за допомогою взаємодії бічних вузьких граней шпонки з бічними стінками пазів на валу та в маточині. Навантажені поверхні зминаються і при незначних мікропереміщеннях спрацьовуються. Основним розрахунком з’єднання призматичною шпонкою є розрахунок за умови обмеження напружень зминання
Умова міцності шпонкового з’єднання на зріз має вигляд
де b – ширина шпонки.
К
оли
умови міцності шпонкового з’єднання
не виконуються, то тоді треба збільшити
довжину шпонки , якщо дозволяє довжина
маточини, або передбачити в з’єднанні
дві шпонки, взаємно зміщені на 180 або
три шпонки, взаємно зміщені на 120, але
це застосовують дуже рідко.
2. Розрахунок з’єднання сегментною шпонкою виконують так, як і розрахунок з’єднання призматичною шпонкою, бо умови роботи цих з’єднань аналогічні. Тому умову міцності на зминання для з’єднання сегментною шпонкою записують у вигляді
При невиконанні умови у з’єднанні зі значною довжиною маточини можна поставити в ряд по осі вала дві сегментні шпонки.
Допустимі напруження тут беруть такі самі, як і для з’єднань призматичними шпонками.
