Організаційна діяльність має чітку спрямованість і свої особливості, які поляга- ють у специфіці цілей, організаційних механізмів, характері дій, їх масштабності, кінцевих результатах. Разом з тим на практиці вона перетинається і доповнюється з управлінською діяльністю, зберігаючи при цьому свій зміст і характер як самостій- ний від діяльності.

2.3. Синергетика та організація торгівлі

Синергетику можна вважати порівняно новим науковим напрямком, який яв­ляє собою універсальну теорію. Суть синергетики в контексті організації склад­них соціально-економічних систем полягає в тому, що вона вивчає їх спромож­ність до самоорганізації і становлення, підтримки розвитку і розпаду систем. Ця теорія акцентує увагу на нестійкості, нерівновазі, нелінійності в еволюції систем.

Предметом вивчення синергетики є в основному процес упорядкування частин та елементів системи у просторі і часі за рахунок їх внутрішньої і зовнішньої взає­модії в умовах чергування циклічної й хаотичної фаз динамічного розвитку. На відміну від існуючих методологічних наук, синергетика досліджує різні рівні по­рядку і хаосу і розкриває конкретні механізми взаємодії елементів, що приводить до їх упорядкування і формування стійких структур.

Отже, ключем до розуміння сутності синергетики є самоорганізація, тобто спроможність систем до саморозвитку, самозародження з використанням при цьо­му переважно внутрішнього потенціалу. Таким внутрішнім потенціалом є глибинні зв'язки і відносини між підсистемами, складовими частинами, елементами та їхні­ми підрозділами.

Усю сукупність внутрішніх зв'язків організаційних систем поділяють на матері­альні і нематеріальні. Інколи згадується і третій тип— конкурентні зв'язки, але ві­домо, що вони переважно характеризуються як зовнішні зв'язки.

Матеріальні взаємозв'язки опосередковані речовим предметом у процесі взає­модії структурних одиниць у межах організації. Таким предметом можуть бути ма­теріали, сировина, засоби виробництва, товари, послуги, грошові засоби.

Для виконання своїх функцій відносно матеріального предмета складові елеме­нти взаємодіють на базі внутрішніх економічних і господарських зв'язків. Причому залежно від стану системи зв'язки можуть мати просту форму або бути коопера­ційними, інтеграційними.

Синергетика передбачає отримання позитивного ефекту взаємодії складових елементів організаційної системи (бізнес-одиниць, їхніх підрозділів) саме за раху­нок змін дій, інколи незначних, на структуру, форми зв'язків, механізми їх функці­онування.

Другий тип зв'язків — нематеріальні. Цей тип зв'язків має неречовий характер, точніше нетоварний і поза системами зустрічається рідко. У соціально-економічних системах при спільності інтересів і цілей організаційних елементів нематеріальні зв'язки посідають помітне місце. Ідеться про зв'язки, які опосередковують обмін професійним досвідом, кадрами, діловою інформацією, результатами експеримен­тів, знаннями, ноу-хау та ін.

Нематеріальні зв'язки формують конкретні переваги і створюють синергічний ефект за рахунок інтенсифікації обміну між організаційними елементами, які здійс­нюють схожі, але специфічні види діяльності.

Отже, способом впливу на матеріальні і нематеріальні зв'язки можна одержува­ти позитивний (синергічний ефект). Зазначимо, що перший тип взаємозв'язків зу­мовлюють більш тривалий і масштабний ефект, а другий тип — швидкоплинний.

У цілому синергетика допомагає виявити ті місця в структурі зв'язків, де через відповідний незначний вплив можна достати суттєвий позитивний ефект, тобто конкурентну перевагу в будь-якій ланці системи.

❖ Синергічний ефект ♦>

Синергічний ефект ^г- це позитивний результат діяльності системи відносно ре­зультатів її складових. Такий ефект описується формулою «2 + 2 = 5». Це означає, що сумарний результат діяльності будь-якої системи більше, ніж сума результатів окремих організаційних елементів цієї системи. За своєю природою синергічний ефект є організаційним ефектом, тому завдання полягає в тому, щоб знайти набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми органі­зації, при якому синергія забезпечувала б якісне і кількісне збільшення як потенці­алу, так і результатів функціонування системи і складових частин.

Якщо виходити з критерію прибутку, що є однією з головних цілей торгівлі, то можна виділити такі види синергізму:

• комерційний визначає, наприклад, кумулятивний синергічний ефект при створенні оптово-роздрібних об'єднань з загальними службами організації комер­ційної діяльності, маркетингу, реклами, логістики тощо;

• операційний синергізм є результатом закупівель великих партій товарів, раці­онального використання торговельних площ, нових методів продажу;

• інвестиційний синергізм як наслідок сумісного використання площ, потужно­стей, торговельних машин і обладнання, приміщень;

• управлінський синергізм (за критерієм прибутку) виявляється у с критій формі внаслідок використання ефективних стратегій, управлінських схем та ін.

❖ Умови і механізми синергізму ❖

Синергія виявляється в особливих, обумовлених процесом самоорганізації, умо­вах. Основні з них такі:

• складність системи, яка характеризується значною кількість елементів, зв'язків, їх різноманітними, а також ієрархічними рівнями;

• відкритість системи — ідеться не про абсолютну, а відносну відкритість, де постійно здійснюється введення і вихід цінностей, елементів, інформації в середо­вищі;

• нелінійність системи, що означає можливість її переходу з одного стійкого стану в інший з відповідними змінами ентропії;

• порівняно тривала еволюція системи;

• цілеспрямована організація системи.

Перелічені умови дозволяють системі оптимально змінювати свої параметричні характеристики, структуру функціональних відносин. При цьому ентропія зменшу­ється або залишається незміною. У гіршому випадку — якщо зростає, то надзви­чайно повільно.

Таким чином, за наявності відповідних умов для отримання синергічного ефекту потрібні організаційні дії. Синергія може виражатись у формі збільшення прибутку, скорочення витрат, економії грошових засобів, часу, зростання продуктивності

праці, активізації діяльності тощо. Розглянемо організаційні дії, механізми, спрямо­вані на одержання синергічного ефекту.

Оптимізація організаційної структури. Оптимальний склад організаційних одиниць, оптимізація їх взаємовідносин і системи зв'язків досягається способом правильного набору організаційних елементів відповідно до цілей і головної функ­ції торговельної організації, раціоналізації зв'язків між ними. У процесі оптимізації зміни відбуваються як у системі матеріальних, так і параметричних зв'язків, тому синергічний ефект має сталий характер. Як правило, він виражається в скороченні витрат, часу і водночас збільшення обсягів товарообігу.

Реструктуризація означає глибокі трансформації структури торговельної орга­нізації та її управлінської системи. Реструктуризація характерна для перехідних пе­ріодів, кризових етапів, реформених стратегій. Наочним прикладом реструктуриза­ції є сучасна широкомасштабна структурна перебудова торгівлі. У результаті з'являються якісно нові організаційно-економічні, соціальні і територіальні форми організації.

У процесі реструктуризації частіше зустрічаються дві помилки, які зводять до мінімуму синергічний ефект. Перша помилка полягає у скороченні підрозділів, служб, відділів, управлінського персоналу замість формування елементів, тісно пов'язаних з майбутніми функціями, або їх стабілізації. Ця помилка характерна для невеликих і середніх організацій. Вона призводить до анорексії, перевантажень підрозділів, персоналу, зниження активності, надмірного напруження.

Друга помилка спостерігається у великомасштабних організаціях. Замість проду­маної реструктуризації ліквідуються підсистеми, об'єкти інфраструктурного забезпе­чення, соціального призначення. Так, у процесі структурної перебудови вітчизняної торгівлі, по суті, було ліквідовано оптову торгівлю як підсистему, причому життєво важливу не тільки для торгівлі, а й для товарного виробництва. Негативний ефект та­кої реструктуризації виявився негайно — у подорожчанні системи товарного забез­печення роздрібної торгівлі, послабленні взаємодії торгівлі і виробництва.

Посилення спільної діяльності досягається завдяки усуспільненню ресурсів, поліпшенню координації взаємодії, широкому обміну нематеріальними активами між суміжними елементами. Співробітництво сприяє досягненню ефекту масштабу, тобто скороченню функціональних витрат при розширенні масштабів діяльності. Щоправда, в організації торгівлі скорочуються не стільки перемінні, скільки відно­сно постійні витрати. Ці обставини слід ураховувати й спрямувати процес співробі­тництва на таки служби, як організація торгівлі, маркетингу, логістики, управління.

Інтеграція— це об'єднання функціонально взаємозв'язаних організаційних одиниць для забезпечення єдиного завершеного технологічного процесу. Інтеграція базується на інтеграційних зв'язках, які забезпечують ефективну взаємодію органі­заційно самостійних, але економічно і технологічно взаємопов'язаних організацій­них елементів. Синергічний ефект в умовах інтеграції досягається за рахунок ско­рочення витрат на всіх стадіях спільної діяльності.

Інтеграція може бути горизонтальна або вертикальна. Горизонтальна інтеграція характерна для оптово-роздрібних об'єднань, торговельно-заготівельних комплек­сів тощо. Вертикальна широко розповсюджена в таких організаційних формуван­нях, як виробничо-торговельні об'єднання, агропромислово-торговельні комплекси таін.

Кооперація як форма співробітництва широко використовується для досягнен­ня синергічного ефекту. Суть кооперації полягає в об'єднанні зусиль, ресурсів, ко­штів суб'єктами торговельної діяльності для створення і спільного використання