Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опорный конспект по истории 2012 м.№1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
159.43 Кб
Скачать

Де про це читати:

Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.

Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.

Давня історія України. – К., 1994.

Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.

Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.

Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.

Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.

Тема: Утворення і розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь.

Очікувані результати: після цього уроку ви зможете:

- визначати передумови утворення держави у східних слов'ян;

- дати характеристику діяльності князів Київських князів у процесі становлення, розвитку і занепаду однієї з найбільших держав середньовіччя;

- аналізувати причини розпаду Київської Русі.

План.

1. Передумови утворення східнослов’янської держави.

2. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі.

3. Процес розпаду Київської Русі.

Київська Русь, як і кожна держава, виникла не раптом, водночас; виникненню її передувала низка подій, які історики називають передумовами.

Передумови виникнення держави у східних слов'ян:

розселення східних слов'ян  створення союзів племен (поляни, дуліби, волиняни та інші)  боротьба союзів племен з сусідніми племенами за свою територію  утворення чіткого кордону розселення слов'ян  подальший розвиток ремісництва, торгівлі, землеробства, скотарства  розподіл суспільства на соціальні групи (класи)  формування класу землевласників – земельної аристократії  будівництво міст  поява нових соціальних відносин – феодальних.

За свідченням арабських авторів уже в VIII – IХ ст. існувало 3 осередки слов'янської державності:Куявія (земля полян з Києвом); Славія (Новгородська земля); Артанія (Ростово-Суздальська, а, можливо, Причорноморська і Приазовська Русь). Найбільшим було державне об'єднання Руська земля (Куявія) з центром у Києві, вона стала тим територіальним та політичним ядром Київської Русі.

Концепції походження Давньоруської землі:

1. «Норманська теорія» («варяжська»); автори німецькі вчені XVIII ст. Міллер та Байєр.

2. Хозарське походження; автор О. Пріцак (професор Гарвардського університету).

В історичних процесах українських вчених не знайшли підтвердження ці концепції, які ігнорують ту обставину, що державність – це результат тривалого соціально-економічного і політичного розвитку.

Перші князі в історії слов'ян:

Князь Кий (напівлегендарний) – вождь племен полян,засновник м. Києва

(V – VI ст.).

Князь Рюрик (862 – 879рр.) – об'єднав частину слов'янських племен довкола м. Новгорода.

Князі Аскольд і Дір (? – 882рр.) – завоювали Київ у ІІ половині ІХ ст., у 882р. були скинуті Олегом.

Діяльність київських князів ІХ – ХІІ ст.

Князь

Період князювання

Діяльність, реформи

Олег

882 – 912рр.

- приєднав кривичів, сіверян, радимичів, древлян, дулібів, тиверців(обклавши даниною);

- переміг хозар,походи на Візантію 907-911рр.,проти Арабського халіфату, боротьба з кочівниками;

- формування території держави «Київська Русь» (силовими, завойовницькими шляхами);

- розвиток усної народної творчості,музики;писемність «черти і різи», язичництво.

Ігор

912(913) – 945рр.

- продовжив політику свого попередника:

- підкорення сх. слов’янських племен,примусив їх сплачувати данину ;

- продовжував приєднувати слов'янські землі до Києва;

- здійснив походи до Каспійського моря, Константинополя, боровся проти печенігів

Ольга

945 – 964рр. ?

- обмежила розмір державної данини (податку);

- ввела розподіл територій на погости (області) для збору податків;

- розвивала мирну форму міжнародних відносин – дипломатію (переговори);

- видавала прості закони (статути) з важливих питань соціально-економічних відносин.

- прийняла християнство.

Святослав

945 – 972рр.

- багато воював, підкорив Волзьку Болгарію, розбив Хозарський каганат;

- переміг печенігів;

- підкорив в’ятичів,мордовські племена;

- визволив від влади Візантійської імперії Болгарію;

- спробував закріпити владу династії, ліквідував залишки племінних княжінь: поділив територію держави між синами.

Володимир

Великий

980 – 1015рр.

Період розквіту держави,зміцнив владу князя – монархія, здобув міжнародний авторитет:

- завершив тривалий процес формування територій Київської держави;

- побудував оборонні споруди проти печенігів;

- створив системи освіти;

- вдосконалив керування державою, провівши адміністративну систему;

- проведена військова реформа;

- ввів християнство у Київській Русі 988р.

Ярослав

Мудрий

1019 – 1054рр.

- припинив князівські усобиці, чвари та війни;

- створив звід законів «Руська Правда»;

- піклувався про розвиток культури (будівництво церков, переклад книжок на слов'янську мову, літописання, відкриття шкіл і бібліотек);

- відвоював території на узбережжі Балтійського моря; повернув території, захоплені Польщею;1036р.розгромив печенігів;

- встановив добрі стосунки з країнами Західної і Центральної Європи.

Володимир Мономах

1113 – 1125рр.

- будучі князем у Переяславі постійно робив походи проти половців;

- доповнив статті «Руської Правди»;

- відновив єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого;

- був ініціатором проведення Любецького з'їзду;

- видатний письменник свого часу, автор «Повчання дітей».

Синові Володимира Мономаха – Мстиславу – вдалося на певний проміжок часу зберегти єдність держави. Але в 1132р. він помер. Саме з цього часу починається період феодальної роздробленості. Київська Русь розпалася на окремі удільні князівства. Найзначнішими серед них були: Галицьке, Волинське, Володимиро-Суздальське, Новгородське, Чернігівське, Смоленське, Київське, Переяславське.

Основні причини роздробленості Київської Русі.

Політичні

Економічні

Зовнішні

- велика держава – імперія з часом розпадається, важко управляти з єдиного центру;

- прагнення окремих земель до політичної самостійності і незалежності від центру;

- міжусобні війни;

- відсутність серед спадкоємців династії політика – особистості.

- натуральний характер господарства, утвердження феодальної власності на землю;

- загострення протиріччя між ростом економічної могутності місцевої влади і намаганням зберегти підпорядкованість центру;

- розвиток економічної самостійності окремих районів, міст, зростання продуктивності праці, покращення обробітки земель.

- могутність і єдність держави підривали постійні війни; набіги кочових народів, племен;

- землі Київської Русі залишилися бар’єром між Сходом і Заходом;

- занепад сусідської імперії – Візантії та зріст могутності держав Польщі, Литви, Угорщини.