Органели спеціального призначення.

Війки

Будова війки.

Це тонкі вирости клітини товщиною 0,25 мкм, які від основи до самої верхівки покриті плазматичною мембраною. Всередині виросту розташована аксонема – складна структура, яка складається в основному із мікротрубочок. В аксонемі мікротрубочки утворюють пучок, в якому є периферійні ( 9 пар) і центральні ( дві окремо розташовані). В периферичних дуплетах розрізняють А-мікротрубочку, яка містить 13 субодниць тубуліна В- мікротрубочки, яка містить лише 11 субодиниць В аксонемі з мікротрубочками звязано багато інших білкових структур. Найважливіші з них: короткі бокові виступи ("ручки"), які відходять від кожного дуплета А-мікротрубочок зовнішнього кільця до сусіднього дуплета. Складаються вони із білка динеїна, для якого виявлена АТФ-азна активність, необхідна під час рухів війок.

За допомогою білка нексина А-мікротрубочки з'єднуються з В-мікротрубочкою сусіднього дуплета. Від А-мікротрубочки до центру аксонеми відходить радіальна зв'язка, або спиця, яка закінчується головкою на центральній муфті, яка оточує центральну пару мікротрубочок.

Всередині клітини війки закінчуються базальним тільцем, яке має форму короткого циліндра. Кожен із 9 пар периферійних дуплетів аксонеми продовжується в базальне тільце, де до нього приєднується третя неповна мікротрубочка. Таким чином у базальному тільці по колу розташовано 9 триплетів мікротрубочок. В центрі базального тільця мікротрубочок немає.

Діаметри аксонеми і базального тільця однакові. Від кожного базального тільця до сусіднього відходить короткий боковий відросток, а в глибину цитоплазми- поперечно посмугований корінець ( періодичність посмугованості дорівнює 65 нм).

Утворення війок.

Війки є похідними не тільки поверхневого комплексу клітини, але і клітинного центру. На початку їх розвитку відбувається багатократна редуплікація центріолей. Нові центріолі парами мігрують до поверхні клітини. Тут відбувається їх модифікація. Одна із центріолей (проксимальна) розташовується в основі майбутньої війки. Друга центріоль(дистальна) розташовується між нею і плазмалемою. Триплети мікротрубочок дистальної центріолі стають дуплетами, а в проксимальній центріолі триплети зберігаються.. В клітинному центрі із димерів тубуліна збираються мікротрубочки і направляючись до дистальної центріолі нарощують її довжину.

Функції війок.

Всі війки клітини здійснюють координовані коливання. Це досягається шляхом ковзання дуплетів мікротрубочок один відносно іншого. Воно обумовлено змінами конфігурації молекул динеїна, для якого характерна АТФ-азна активність. При гідролізі АТФ виділяється вільна енергія, за рахунок якої динеїнові ручки випрямляються, контактуючи із сусіднім дуплетом мікротрубочок і зсовують його по направленню до верхівки війки. При регенерації АТФ ручки відділяються від сусіднього дуплета і спускаються вниз до основи війки.

Всі війки клітини здійснюють координовані коливальні рухи. Вони схожі на рухи рук плавця брасом. Спочатку війка різко нахиляється над поверхнею клітини. Прицьому слиз, яким тут покрита поверхня, проганяється в напрмку нахилу. Далі нахилена війка здійснює поворот на 180..Потім війка знову випрямляється і просуває слиз. Потім починається новий цикл.

Локалізація війок в організмі.

Число війок на одній клітині досягає декількох сотень. Так, до 250 війок довжиною 5-15 мкм і діаметром 0,15-0,25 мкм покривають апікальну поверхню війчастих епітеліоцитів верхніх дихальних шляхів, маткових труб, сім'явиносних канальців.