2.5. Облік видатків бюджету
Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, а також для його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків.
Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються вад видатків госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги.
Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Видатки мають досить складну структуру, а тому їх облік здійснюється залежно від чинної класифікації.
Видатки, здійснені за рахунок бюджетних коштів, називаються видатками загального фонду, їх планують у кошторисі бюджетної установи у графі «Загальний фонд» за окремими кодами економічної класифікації.
Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету. Але не завжди видатки на утримання установи збігаються з видатками бюджету. При обліку виконання кошторису видатки поділяються на два під об'єкти: касові та фактичні видатки.
Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Як приклад касових видатків можна навести такі операції: отримання готівка в касу на виплату заробітної плати, коштів на відрядження, для придбання матеріальних цінностей через підзвітних осіб; перерахування коштів постачальникам; повернення кредиторської заборгованості і т. ін. Основною задачею обліку касових видатків є забезпеченні контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.
фактичні видатки — це дійсні кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями, витрати на продукти харчування, затверджений авансовий звіт по видатках на відрядження і т. ін. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому при виконанні планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.
Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. В тих випадках, коли частина грошових коштів на рахунках у казначействі чи у банку спрямовується на поповнення запасів матеріалів, обліковується в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум, готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менше за касові; якщо установа має в своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, оскільки витрата матеріалів не викликає зменшення грошових коштів на рахунках.
Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються в часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: касовий метод, коли запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів незалежно від періоду, до якого вони належать, і метод нарахувань, за яким запис бюджетних операцій відбувається в момент їх здійснення. Наприклад, фактичні видатки за економічним змістом за кодами 1110, 1120,1342 в часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати, внесків на соціальне страхування, стипендії відбувається раніше, ніж здійснено платежі та отримано грошей у касу на зазначені виплати. За Іншими категоріями видатків, навпаки, касові видатки випереджають, як правило, фактичні. Наприклад, попередня оплата за придбання предметів і матеріалів (код 1130); попередня плата за придбання основного капіталу (код 2100).
Якщо касові й фактичні видатки збігаються в часі, то вони називаються прямими видатками.
В основі планування видатків, їх синтетичного та аналітичного обліку лежить бюджетна класифікація, що є важливим організуючим документом і суттєво впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ. Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації від попередньої є розмежування коштів, на правлених на поточні та капітальні видатки. Кожній категорії присвоєно чотиризначний код. Скорочену форму класифікації видатків за економічною ознакою подано в табл. 2.5.1.
Таблиця 2.5.1.