3.2. Загальна характеристика програмних та апаратних методів захисту електронних документів

Для шифрування і дешифрування ЕД застосовуються:

• про­грамні методи - в АРМ-3 комерційних банків використовується програма шифрування і дешифрування з іме­нем ТRЕSОR. Вона встановлюється для кожного КБ і його АРМ-3 індивідуально, захищена від можливості копіювання і працює (шифрує або розшифровує підготовлені чи отримані ЕД) з вико­ристанням спеціальних індивідуальних «ключів», серед яких не­має двох однакових (їх через певний проміжок часу змінює слу­жба безпеки НБУ).

• апаратні методи - система використання апаратного захисного обладнання — так званих модулів шифрування, які працюють з використанням шифрувального «ключа», що міститься на спеціальній пластиковій картці. Цю картку (вона має вбудований мікропроцесор і забезпечує високий рівень захи­сту «ключів») видають відповідальним працівникам банку, які мають право підпису банківських платіжних документів.

Використання самої картки передбачає введення додаткової системи паролів для авторизації її користувача.

Крім того, у СЕП існує також система захисту платіжних до­кументів, яка ґрунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю та аналізу обсягів і напрямів руху і грошових коштів, які «несуть» ЕД на всіх етапах маршруту їх пе­реміщення.

3.3. Загальна характеристика інформаційних потоків в сеп нбу

Під час функціонування СЕП між її елементами циркулюють інформаційні потоки різного призначення. Одним із найважливіших і найпотужніших потоків інформації є потік, який складаєть­ся з файлів платіжних документів, котрі ініціюють переміщення грошових коштів.

Файли-квитанції, які забезпечують і підтверджують правиль­ність проходження потоків платіжних документів, у своїй сукуп­ності створюють потоки підтвердження платежів і є другими піс­ля них за потужністю.

Така складна система, як СЕП потребує високого рівня синх­ронізації роботи її елементів, тому в системі існують потоки за­значеної синхронізації. Файли цих потоків несуть у собі повідом­лення ЦРП (воно регламентує регіональним ланкам СЕП харак­тер технологічного режиму та його зміну), а також дані про виб­рані режими роботи елементів системи.

У системі електронних міжбанківських платежів циркулюють також потоки аварійних сигналів і контрольної інформації, що присутні на всіх її рівнях.

Питання для перевірки знань студентів.

1. Дайте визначення СЕП НБУ;

2. На підставі чого ведуться розрахунки між КБ в СЕП НБУ?

3. Дайте визначення РУ НБУ;

4. Назвіть способи, якими можуть здійснюватися міжбанківські розрахунки на території України;

5. Назвіть гаранта міжбанківських розрахунків та платіжної системи України;

6. Назвіть основу міжбанківських розрахунків України та перелічить її складові;

7. Дайте визначення РРП НБУ;

8. Поясніть, де і для чого відкриваються КР для КБ України;

9. Дайте визначення ЦРП;

10. Назвіть, яку додаткову функцію виконує ЦРП НБУ;

11. Перелічіть головні принципи, на яких ґрунтується робота СЕП НБУ.

12. Дайте визначення банківського електронного документа;

13. Що і куди передає адресат, отримавши файл платіжних документів в СЕП НБУ;

14. Перелічіть основні характеристики файлу-квитанції;

15. Назвіть вимоги, які мають задовольняти банківські електронні документи;

16. Назвіть методи захисту платіжних електронних документів, на яких ґрунтується безпека їх передавання в СЕП НБУ;

17. Назвіть програму шифрування та дешифрування та коротко охарактеризуйте її;

18. На чому ґрунтується система використання апаратного захисного обладнання;

19. На чому ґрунтується система захисту платіжних документів;

20. Назвіть основні інформаційні потоки, які циркулюють під час функціонування СЕП НБУ.

21. Назвіть функції АРМ-1 ЦРП, яка знаходиться на верхньому рівні СЕП.

22. Назвіть функції АРМ-2 РРП, яка знаходиться на другому рівні СЕП.

23. Поясніть схему загальної структури СЕП України.

7