4. Місце правничої лінгвістики в системі наук

Усі науки поділяються на природничі, предметом вивчення яких є природа (фізика, хімія, біологія, математика тощо), та гуманітарні (суспільні), предметом вивчення яких є людина в усіх її багатоманітних виявах (історія, філософія, мовознавство, юриспруденція, соціологія, логіка, мистецтвознавство тощо).

Правнича лінгвістика виникла на стику двох гуманітарних наук-лінгвістики та юриспруденції, і, таким чином, належить до суспільних наук. З огляду на предмет правничої лінгвістики зв'язки цього міждисциплінарного напряму досліджень з іншими науками є надзвичайно різноманітними і глибокими.

Органічним є зв'язки правничої лінгвістики, звичайно ж, з мовознавчими та юридичними науками. Детально описав цю проблему Ю. Ф. Прадід.

Так, цей науковець зазначає, що у системі правознавчих наук правничу лінгвістику, як і низку інших наук, що виникли на стику (судову медицину, юридичну психологію, юридичну соціологію, криміналістику та ін.), варто зарахувати до числа прикладних наук.

Правнича лінгвістика тісно пов'язана з блоком історико-теоретичних наук.

Правнича лінгвістика пов'язана з мовознавством, позаяк вивчення природи і сутності мови, її структури, функціонування та розвитку, її зв'язку з позамовними явищами, а також методів дослідження мови та меж їх найдоцільнішого та найефективнішого застосування входить до завдань обох цих наук. Правнича лінгвістика використовує здобутки української літературної мови, передусім йдеться про мовну норму - мовний варіант у сфері вимови, словозловживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов'язковий. Спостерігається досить тісний зв'язок правничої лінгвістики зі стилістикою сучасної української мови, яка вивчає не лише стилістичну диференціацію мови, її функціональні стилі, але й вживання, добір та поєднання засобів мовного спілкування залежно від змісту, мети і характеру висловлювання. Актуальними як для правничої лінгвістики, так і для історії української літературної мови є дослідження мови права в історичному розрізі.

Правнича лінгвістика органічно пов'язана з філософією. Це природно, адже дослідження проблем щодо суті і розвитку мови, співвідношення мовної форми і змісту неможливі без розуміння таких категорій, як відображення людським мисленням навколишнього, відношення мислення до мови тощо.

У свою чергу, правнича лінгвістика збагачує філософію новими факиами, що ілюструють філософські положення. Найтіснішим, як зазначає Ю. Ф. Прадід, зв'язок означеної науки і з історію України. Жодну історичну проблему, яку доводиться розв'язувати юридичній лінгвістиці, не можна вирішити без знань становлення та розвитку нашої держави.

Зв'язок правничої лінгвістики з логікою, яка вивчає форми вираження одиниць мислення - понять, суджень, умовиводів, полягає в тому, що "проникнути" в мислення можна тільки через мову і, навпаки, змістом мови є думка людини.

Зв'язок правничої лінгвістики з психологією - наукою про процеси та закономірності психічної діяльності, засвідчує така складова першої, як юридична психолінгвістика, яка вивчає процеси формування та сприйняття правового мовлення. Процес мовного спілкування, сприйняття, розуміння мовлення, як загалом, так і зокрема в юрисдикційному процесі, неможливо пояснити без психології. Більше того, вся мовна система зберігається у психіці, у свідомості людини. Багато семантичних процесів пояснюються законами асоціації, бо зв'язок поняття з його назвою - терміном має психічний характер.

Юридична герменевтика, що однією зі складових правничої лінгвістики, означує зв'язок цієї науки з герменевтикою -мистецтвом тлумачення текстів, ученням про принципи їх інтерпретації, розуміння.

Такий напрям досліджень як юридична соціолінгвістика визначає її зв'язок з соціологією - наукою про закономірності й рушійні сили розвитку та функціонування соціальних систем -суспільства загалом і його соціальних груп. Цей зв'язок зумовлений і тим, що мова є явищем суспільним, виникає і розвивається лише у суспільстві, впливає на суспільство і водночас стан мови, передусім юридичної, великою мірою залежить від суспільства.