3. Короткий нарис розвитку правничої лінгвістики в Україні

Законодавча та нормотворча традиція в Україні має вже відносно давню історію, але системне дослідження мови, яка функціонує в юрисдикційному процесі, розпочалося нещодавно.

Ю. Ф. Прадід писав, що перші роботи, які умовно можна об'єднати під рубриками "Правові проблеми мови" і "Язикові проблеми права", почали регулярно з'являтися на сторінках авторитетних юридичних видань тільки з 1996-1997 pp.

Починаючи з 2000 року в Україні з проблемами, які стосуються предмета дослідження правничої лінгвістики, виконано та захищено вже декілька кандидатських дисертацій: 3. А. Тростюк "Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України" [2000], С. П. Кравченко "Мова як фактор правоутворення та законотворення" [2000], Ю. Л. Власова "Проблеми тлумачення норм права" [2000], В. Я. Радецкої "Мова науки криміналістики" [2002], Л. І.Чулінди "Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів" [2003], С.Е.Захаріної "Мова права як предмет філософсько-логічного аналізу (історичний аспект)" [2005], в якій показано розвиток мови права, починаючи з класичної німецької філософії права до наших днів [20Ю5] тощо.

Окремо варто сказати про наукову діяльність у цій сфері Ю. Ф. Прадіда Він опублікував значну кількість праць з проблем правничої лінгвістики у фахових юридичних і філологічних виданнях, у тому числі зарубіжних. "Вступ до юридичної лінгвістики" Ю. Ф. Прадіда - перший навчальний посібник з юридичної лінгвістики в Україні. У цій праці автор охарактеризував юридичну лінгвістику як окрему науку, навчальну дисципліну і наукову спеціальність, чітко визначив її об'єкт, предмет і завдання, розробив методологію юридичної лінгвістики, описав місце юридичної лінгвістики в системі наук, окреслив її зв'язки з іншими науками, показав роль юридичної лінгвістики в удосконаленні правознавчої науки та законодавчої й юридичної практики тощо.

Важливо зазначити, що вагомим внеском у становлення цієї галузі знань став навчальний посібник Н. В. Артикуци "Мова права і юридична термінологія" (2002, 2-ге вид. (доповнене Частиною III) - 2004), в якому автор запропонувала комплекс навчально-методичних матеріалів циклу фахово орієнтованих дисциплін, а саме: "Юридичнатермінологія" (Частина Г), "Мова права" (Частина II) і "Правнича лінгвістика" (Частина III). В. Сущенко у передмові до цього посібника зазначає, що "запропоноване видання є актуальним як за назвою, так і за змістом, до того ж покликане до життя реальними потребами юридичної освіти та практики, оскільки має на меті ознайомити викладачів і студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю з досвідом роботи та новими розробками у галузі правничої лінгвістики, що здійснюва­лися у Центрі інноваційних методик правничої освіти Національ­ного університету "Києво-Могилянська академія"⁶. У посібнику основна увага приділяється мовним проблемам правотворчості та правозастосування, зокрема, розроблено теоретичні питання і методологічні підходи до вивчення правничої лінгвістики, чітко визначений категоріальний аппарат, створені ефективні методики аналізу правничих текстів різних стилів і жанрів на основі синтезу загальнонаукових і спеціальних (галузевих) методів.

Значний вклад у дослідження проблем з юридичної герменевтики зробив Ю. Л. Власов, монографія "Проблеми тлумачення норм права" якого була представлена широкому загалу у 2001 р. В ній комплексно проаналізовано проблеми тлумачення норм права як правового явища, класифіковано та упорядковано засоби і види тлумачення тощо.

На початку 2003 р. вийшла у світ монографія з юридичної лінгвістики "Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України" 3.А.Тростюк. У передмові до цієї роботи доктор юридичних наук професор В. А. Навроцький пише: "Проблеми, зв'язані з термінологією законодавства, відносяться до тих, актуальність яких безсумнівна. Адже від їх правильного вирішення залежить не тільки дозвіл теоретичних дилем, але і вирішення питань правозастосування -долі конкретних людей. Визначальної є роль дослідження термінологічних проблем для теорії і практики кримінального права. Саме в цій галузі ціна слова, іноді навіть букви або розділового знака надзвичайно висока" Оригінальною вважається робота В. Н. Демченко "Органічна і неорганічна українська мова", де в діахронному і синхронному плані аналізуються природні і штучні риси юридичного субстиля української мови [2003].

Великий інтерес викликають монографії Л. П. Паламарчук "Правова інформатика" [2003] таТ. В. Варфоломеєвої "Експертизи у судовій практиці" [2005].

Нещодавно вийшла з друку книга "Методологія тлумачення нормативно-правових актів" (відповідальний редактор - доктор юридичних наук, профессор В. Г. Ротань), в якій авторський колектив торкається окремих проблем з юридичної герменевтики.

Ю. Ф. Прадід, узагальнивши творчі досягнення вчених в області юридичної лінгвістики, уклав тематичний бібліографічний довідник⁸, у якому нараховується понад 500 позицій, при чому цей перелік, як вважає автор, є далеко не повним, адже через об'єктивні і суб'єктивні обставини в нього не ввійшов ряд робіт, опублікованих вітчизняними науковцями за межами України.

Наукові напрацювання з правничої лінгвістики українських учених, юристів і лінгвістів (Ю. Прадіда, 3. Тростюк і Н. Артикули, С Кравченко й А. Токарської, В. Радецької і О. Юрчук, Л. Чулінди та А. Красницької, Г. Олефіренка, Г. Онуфрієнко, Є. Харитонова, О. Підопригори, Т. Демченко, М. Антоновича, О. Копиленко, М. Коржанського, Т Литвин, О. Доценко, А. Дутко, Л. Дадерка і багато інших) мають важливе значення для становлення цієї нової галузі знань в Україні.