- •Опис навчальної дисципліни «Теорії цивілізацій»
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •Тема 2. Історія теорії цивілізацій
- •Тема 3. Теорія цивілізацій та міжнародні відносини в другій половині хх – ххі століттях
- •Тема 4. Моделі та прогнози розвитку глобальної та локальних цивілізації
- •Плани лекцій лекція 1. Вступ до курсу
- •Лекція 2.Формування теорії цивілізацій від давнини до хіх століття
- •Семінар 2. Теорії цивілізацій хх століття (2 год)
- •Семінар 3. Теорія цивілізацій та міжнародні відносини (2 год)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальна робота (Обсяг 16 годин) Термін виконання – залік на кінець сьомого семестру Індивідуальна робота студентів під час вивчення дисципліни «Теорії цивілізацій” передбачає:
- •Вивчення наукової монографічної літератури, у якій досліджуються проблеми цивіліології та міжнародних відносин;
- •Опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники та ін.);
- •Завдання для індивідуальної роботи студента
- •Розподіл балів за якими оцінюються різні види робіт
- •Питання для підсумкового контролю знань Питання з курсу „Теорія цивілізацій"
- •Критерії оцінювання (за шкалою оцінювання ects та національною системою оцінювання в Україні)
- •Література до курсу
Зміст навчальної дисципліни
Тема 1. Вступ до курсу
Аналіз літератури до курсу «Теорія цивілізацій». Основні терміни та дефініції в цивіліології. Концепція лінійності та циклічності історичного процесу. Періодизація історії розвитку теорій цивілізації. Локальний та стадіальний підходи до вивчення теорії цивілізацій. Відмінності між цивілізацією та культурою, суспільством та цивілізацією.
Тема 2. Історія теорії цивілізацій
Закладання основ теорії цивілізацій в працях науковців Стародавнього світу: Арістотель, Платон, Сіма Цянь, Конфуцій. Розвиток основ теорії цивілізацій в Середні віки: Августин та ібн Хальдун. Визначення «цивілізація» у маркіза де Мірабо.
Французька школа теорії цивілізацій (Вольтер, А.Тюрго , Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ж.-М.Кондорсе, А.де Сен-Сімон, О.Конт, Ф.Гізо, В.Кузен, Е.Кінне, А.Дюмон, Е.Дюркгейм.). Англійська цивілізаційна школа (А.Фергюссон і Л.Морган, Г.Бокль, Г.Спенсер). Вплив німецької школи на розвиток теорії цивілізацій (І.Г.Гердер. Г.Гегель. Г.Рюккерт). Роль російської школи в теорії цивілізацій (А. Метлинський, М.Данілевський, К. Леонтьев).
Тема 3. Теорія цивілізацій та міжнародні відносини в другій половині хх – ххі століттях
Цивілізаційна парадигма в теорії міжнародних відносин. Концепція С.Хантінгтона «зіткнення цивілізацій». Ініціатива 1998 року Ісламскої Республіки Іран – «діалог цивілізацій». 2001 рік був проголошений ГА ООН Міжнародним роком діалогу між цивілізаціями. Роль «діалогу цивілізацій» в міжнародних відносинах.
Цивілізаційна парадигма формування нового світового порядку в умовах глобалізації. Теорія цивілізації у роботах французького вченого Ф. Броделя.Типологія цивілізацій сучасних російських вчених (Б.Кузик, Ю. Яковець).Теорія цивілізацій в працях українських вчених Ю.Павленка та Ю. Пахомова.
Проблема цивілізаційної визначеності України. Належність народу України до західної, православної, словянської або євразійської цивілізацій?
Тема 4. Моделі та прогнози розвитку глобальної та локальних цивілізації
Виклики для глобальної цивілізації в ХХІ столітті: депопуляція, енергетична криза, погіршення клімату на Землі, поляризація технологічного та економічного розвитку країн та цивілізацій, загроза тероризму, деградація соціально-культурного ладу.
Футуросинергетика. Точки біфуркацій в міжнародних відносинах. Сприятливі та несприятливі чинники біфуркацій. Основні чинники необхідні для виживання цивілізації. Моделі трансформацій локальни цивілізацій у ХХІ столітті: західна, північноамериканська, китайська, індійська, євразійська, латиноамериканська та африканська цивілізації.
Цивілізаційний ренесанс: суть явища та значення для міжнародних відносин.
Плани лекцій лекція 1. Вступ до курсу
Аналіз літератури до курсу.
Періодизація історії розвитку теорій цивілізації.
Локальний та стадіальний підходи до вивчення теорії цивілізацій.
Лекція 2.Формування теорії цивілізацій від давнини до хіх століття
Закладання основ теорії цивілізацій: від Стародавнього світу до Просвітництва.
Основні школи теорії цивілізацій:
Французька (Вольтер, А.Тюрго , Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ж.-М.Кондорсе, А.де Сен-Сімон, О.Конт, Ф.Гізо, В.Кузен, Е.Кінне, А.Дюмон, Е.Дюркгейм.).
Англійська (А.Фергюссон і Л.Морган, Г.Бокль, Г.Спенсер).
Німецька (І.Г.Гердер. Г.Гегель. Г.Рюккерт)
Російська (А. Метлинський, М.Данілевський)
ЛЕКЦІЯ 3. РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
Теорія цивілізацій О.Шпенглера.
Еволюція цивілізаційної теорії А.Тойнбі.
ЛЕКЦІЯ 4. ТЕОРІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ТА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – ХХІ СТОЛІТТЯХ
Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини: зіткнення або діалог цивілізацій?
Цивілізаційна теорія в роботах українських вчених (Ю.Пахомов, Ю.Павленко).
Місце України на цивілізаційній карті світу.
ЛЕКЦІЯ 5. МОДЕЛІ ТА ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ ЛОКАЛЬНИХ ТА ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Виклики для глобальної цивілізації в ХХІ столітті.
Футуросинергетика та вплив біфуркацій на розвиток міжнародних відносин.
Прогнози трансформації локальних цивілізацій в ХХІ столітті.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар 1. Історія теорії цивілізацій (4 год)
Зародження цивілізаційної свідомості від Стародавніх часів до епохи Просвітництва.
Французька школа теорії цивілізацій (Вольтер, А.Тюрго , Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ж.-М.Кондорсе, А.де Сен-Сімон, О.Конт, Ф.Гізо, В.Кузен, Е.Кінне, А.Дюмон, Е.Дюркгейм.).
Німецька школа теорії цивілізацій (І.Г.Гердер. Г.Гегель. Г.Рюккерт).
Англійська школа (А.Фергюссон і Л.Морган, Г.Бокль, Г.Спенсер).
Російська цивілізаційна школа (М.Данілевський, К.Н.Леонтьєв).
Список рекомендованої літератури:
Ионов И.Н. Хачатурян В.В. Теория цивилизаций от античности до конца Х1Х века – СПБ.: Алетейя, 2002.
Кузык Б.Н., Яковец Ю.В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. В двух томах. – М., Институт экономических стратегий, 2006.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 1999.
Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. / Сост. Б. С. Ерасов – М., 1999. – 556 с.