3. Ризик як оцінка небезпеки.
З прийняттям 24 березня 2004 року Кабінетом Міністрів України постанови № 368 «Про затвердження Порядку класи-фікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-рактеру за їх рівнями» завершено формування нормативно-правового поля з питань класифікації надзвичайних ситуацій. Наказом Держстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 вве-дено в дію 01.01. 2011 р. Національний класифікатор надзви-чайних ситуацій ДК 019-2010, який є складовою частиною
Державної системи класифікації i кодування техніко-економіч-ної та соціальної інформації в Україні.
На малюнку 1 схематично показано алгоритм класифікації надзвичайної ситуації. Він складається з трьох етапів:
Мал. 1. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій.
Перший етап - віднесення надзвичайної події за поро-говим значенням до надзвичайної ситуації.
Для віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації необхідно визначити:
Наявність або загрозу загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності.
Заподіяння великих економічних збитків.
Істотне погіршення стану навколишнього природного се-редовища.
Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій. Досяг-нення або перевищення цих значень є підставою для прийнят-тя рішення про віднесення події чи явища до надзвичайної си-туації та організації у разі необхідності відповідних заходів що-до реагування на НС та ліквідації її наслідків.
Якщо схематично розглянути сукупність усіх надзвичайних подій у вигляді трикутника, то надзвичайні ситуації займуть його верхню частину, як зображено на малюнку № 2. Межею переходу надзвичайної події до надзвичайної ситуації буде порогове значення показника ознаки НС.
Мал. 2. Схема переходу надзвичайної події до надзвичайної ситуації.
Слід підкреслити, що об'єктами класифікації можуть бути лише надзвичайні ситуації. За визначенням до надзвичайної ситуації відноситься порушення нормальних умов життя і дія-льності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, ка-тастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітоті-єю, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи ін-шою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до за-гибелі людей та значних матеріальних втрат.
Другий етап - класифікація надзвичайних ситуацій за походженням.
Відповідно до характеру походження подій, що можуть зу-мовити виникнення надзвичайних ситуацій на території Украї-ни, розрізняють:
Об'єктами класифікації є надзвичайні ситуації, які визна-чаються як порушення нормальних умов життя і діяльності лю-дей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастроф-фою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, ве-ликою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до заги-белі людей та значних матеріальних втрат.
Ознакою надзвичайної ситуації є:
1. Наявність або загроза загибелі людей та тварин чи знач-не погіршення умов їх життєдіяльності.
2. Заподіяння великих економічних збитків.
3. Істотне погіршення стану навколишнього природного се-редовища.
Класифікація об'єктів надзвичайних ситуацій здійснюється у Державному класифікаторі надзвичайних ситуацій, який є складовою частиною Державної системи класифікації i коду-вання техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.
Класифікація побудована за ознаками надзвичайних ситуа-цій, включає коди та назви всіх НС, визначених у відповідаль-них законодавчих актах ВР України, які згруповані за ознака-ми належності до відповідних типів НС.
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумо-вити виникнення НС на території України розрізняються:
НС техногенного характеру. Транспортні аварії (катаст-рофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загроза, аварії з ви-кидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель; аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, аварії в системах нафтогазово-го промислового комплексу, на очисних спорудах, гідродина-мічні аварії на греблях, дамбах.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з ко-дом 10000 «Надзвичайна ситуація техногенного характеру».
2. НС природного характеру. Небезпечні геологічні, метео-рологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, по-жежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басей-ну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, ін-фекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рос-лин хворобами та шкідниками.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з ко-дом 20000 «Надзвичайна ситуація природного характеру».
3. НС соціально-політичного характеру. Пов'язані з проти-правними діями терористичного і антиконституційного спря-мування - збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій; збройні на-пади, захоплення і утримання атомних електростанцій або ін-ших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза вчинення таких акцій; замах на керівників держави та народних депута-тів України; напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення або спроба викраден-ня, знищення або спроба знищення таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у громадському місці, установі, організа-ції, підприємстві, житловому секторі, на транспорті; зникнен-ня або викрадення озброєння та небезпечних речовин з об'єк-тів зберігання, використання, переробки та під час транспор-тування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсена-лах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового приз-начення з викидом уламків, реактивних та зви-чайних снаряд-дів, нещасні випадки з людьми.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з ко-дом 30000 «Надзвичайна ситуація соціально-політичного ха-рактеру».
4. НС воєнного характеру. Пов'язані з наслідками застосу-вання звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення. Вони визначаються окремими нормативними документами і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищо-му рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 «НС воєнного характеру».
Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак НС.
Порогове значення класифікаційної ознаки НС, є визначене в установленому порядку значення технічної або іншої харак-теристики аварійної ситуації або іншої небезпечної події, до-сягнення або перевищення якої відносить небезпечну подію до надзвичайної ситуації. Досягнення або перевищення цих зна-чень є підставою для прийняття рішення про віднесення події чи явища до надзвичайної ситуації та організації у разі необ-хідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквіда-ції її наслідків.
За формою викладу ДКНС складається з:
1. Блоку ідентифікації.
2. Блоку назв класифікаційних угруповань.
Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями класифікації та цифровим кодом довжиною 5 розрядів:
Клас - цифровим кодом у один розряд.
Підклас - цифровим кодом у два розряду.
Група - цифровим кодом у два розряду.
В ДКНС принято метод послідовного кодування. Загальна структура кодового позначення ДКНС відповідає такій схемі:
Х
ХХ
ХХ
Група
Підклас
Клас
Кодування надзвичайних ситуацій на нижчому класифіка-ційному рівні - група - здійснюється за фасетною схемою, в якій фасети також структуризовані. Це забезпечує стійкість структури ДКНС у процесі його ведення, оскільки оперативні зміни об’єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.
Приклад:
10000 НС техногенного характеру.
10100 Аварії (катастрофи) на транспорті.
10110 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) не-безпечних та шкідливих речовин.
10111 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.
Третій етап - класифікація надзвичайних ситуацій за рівнями.
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та при-родного характеру відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій, та віднесення їх до класів та підкласів здійснюється відповідно до чинної класифікації надзвичайних ситуацій.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюють-ся такі критерії:
1. Територіальне поширення та обсяги технічних і матеріа-льних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзви-чайної ситуації.
2. Кількість людей, які постраждали або умови життєдіяль-ності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації.
3. Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Згідно з Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. № 368 «Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями» залежно від обсягів запо-діяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як:
Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
Яка поширилась або може поширитися на територію ін-ших держав.
Яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ре-сурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюд-жетів.
Яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичай-ної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяль-ності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби).
Внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяль-ності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а
збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. міні-мальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати.
Збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмі-рів заробітної плати.
Яка в інших випадках, передбачених актами законодав-ства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
1. Яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), а для її ліквідації необхідні матеріа-льні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1% обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів.
2. Яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено норма-льні умови життєді-яльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на трива-лий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. Міні-мальних розмірів заробітної плати.
3. Збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
1. Яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інже-нерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і тех-нічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта.
2. Внаслідок якої загинуло 1 - 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяль-ності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
3. Збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація.
Яка не підпадає під названі вище визначення.
Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умо-ви відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведе-ному у пунктах цього Порядку.
У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповід-них порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод на два ступеня менше).
Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з по-дальшим відображенням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відомостей щодо розвитку надзви-чайної ситуації, приймає спеціально уповноважений централь-ний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзви-чайних ситуацій техногенного та природного характеру, за по-годженням у разі потреби із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами Виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) ре-гіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо рівня надзвичайної ситуації.
Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його на-дання) спеціально уповноваженого центрального органу вико-навчої влади, до компетенції якого належить вирішення пи-тань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про віднесення небез-печної події до надзвичайної ситуації, її класифікацію та виз-начення рівня вважається підставою для здійснення інших за-ходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію.
План-конспект склав
ст. викладач Миколаївського
державного аграрного університету В. М. Курепін.